УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-5800/10 Головуючий в суді 1-ї інстанції Васильчук С.Ф.
Категорія 45 Доповідач Балашкевич С.В.
У Х В А Л А
Іменем України
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючого – судді Балашкевича С.В.
суддів: Зарицької Г.В., Павицької Т.М.
при секретарі Пюра Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Черняхівського району на ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2010 року в справі за позовом прокурора Черняхівського району в інтересах Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області до Зороківської сільської ради, відділу Держкомзему в Черняхівському районі, Черняхівського відділу Житомирської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та скасування його державної реєстрації, визнання недійсним та скасування рішення Зороківської сільської ради від 16 серпня 2006 року «Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», визнання недійсним та скасування рішення Зороківської сільської ради від 31 жовтня 2006 року «Про передачу у власність земельних ділянок», визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 вересня 2009 року та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області, ОСОБА_2, ОСОБА_4, Зороківської сільської ради, відділу Держкомзему в Черняхівському районі та регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання добросовісним набувачем за договором купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним та скасування рішення Зороківської сільської ради від 16 лютого 2009 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов’язання скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку, -
встановила:
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2010 року провадження у справі в частині позовних вимог прокурора Черняхівського району про визнання недійсним та скасування рішення Зороківської сільської ради від 16 серпня 2006 року щодо надання ОСОБА_5 згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою та встановлення меж земельної ділянки в натурі, визнання недійсним та скасування рішення Зороківської сільської ради від 31 жовтня 2006 року про передачу ОСОБА_5 у власність земельної ділянки, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю, виданого ОСОБА_5; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 вересня 2009 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, визнання недійсним та скасування рішення Зороківської сільської ради від 16 лютого 2009 року про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки закрито на підставі пунктів 1,7 статті 205 ЦПК.
В апеляційній скарзі прокурор Черняхівського району посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема статті 205 ЦПК, й ставить питання про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАСУ справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами та доповненнями, внесеними постановою від 19 березня 2010 року №2) за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші – порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо рішень дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державного акту на землю, виданого ОСОБА_5, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 вересня 2009 року, що був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, суд першої інстанції наведеного не врахував, дійшов помилкового висновку про те, що вказані позовні вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства і не звернув уваги на те, що вони пред’явлені до фізичних осіб, які в розумінні змісту пункту 7 частини 1 статті 3 КАСУ не є суб’єктами владних повноважень.
За таких обставин ухвала суду в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про скасування державного акту на землю та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.09.09 року підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі щодо позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Зороківської сільської ради від 16 серпня 2006 року щодо надання ОСОБА_5 згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою та встановлення меж земельних ділянок в натурі, визнання недійсним та скасування рішення Зороківської сільської ради від 31 жовтня 2006 року про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки та визнання недійсним рішення Зороківської сільської ради від 16 лютого 2009 року про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки, суд першої інстанції правильно керувався вимогами пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК, роз’ясненнями Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року у справі № 1-6/2010 року і дійшов обгрунтованого висновку, що названі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, при постановленні ухвали суд також керувався приписами пункту 7 частини 1 статті 205 ЦПК і залишив поза увагою, те, що вказана правова норма підлягає застосуванню в тому випадку, коли позовні вимоги підвідомчі суду.
Враховуючи наведене, з мотивувальної частини ухвали підлягає виключенню посилання суду на п.7 статті 205 ЦПК.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу прокурора Черняхівського району задовольнити частково.
Ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2010 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про скасування державного акту на землю та визнання недійсним договору купівлі - продажу від 15.09.2009 року скасувати, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді