Справа 22ц- 6650 /10 Головуючий по 1 інстанції Павлова Ж.П.
Категорія 20 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
26 жовтня 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Базовкіної Т.М.
суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,
при секретарі судового засідання – Бобуйок І.Ф.,
за участю представників сторін: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2009р.
за позовом ОСОБА_4 до Миколаївської міської ради про визнання договору дійсним та визнання права власності,
встановила:
У червні 2009р. ОСОБА_4 пред’явив позов до Миколаївської міської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу 11/100 частки АДРЕСА_1 укладеного в 1972р. між ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та визнання права власності на це майно в порядку спадкування за законом у зв’язку зі смертю в 2006 і 2008 роках покупців, які є його бабою та дідом, а також батька – ОСОБА_8
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2009р. постановлено визнати дійсним зазначений договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та визнано за позивачем право власності на 11/100 частки АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність рішення суду просив його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 грудня 1972р. ОСОБА_7 уклала в простій письмовій формі угоду про продаж ОСОБА_6 17/100 частки АДРЕСА_1 (на даний час ідеальна частка складає 11/100) за 3500 крб.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з того, що є підстави для визнання договору купівлі-продажу дійсним, оскільки сторони домовились щодо усіх істотних умов договору і виконали їх у повному обсязі.
Правомірно суд також задовольнив решту позовних вимог, оскільки дід і батько позивача відповідно ОСОБА_6, ОСОБА_8 померли ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 при цьому останній прийняв спадщину, так як на час її відкриття постійно проживав зі спадкодавцем, а відсутність правовстановлюючого документа позбавило можливості позивача отримати свідоцтво про право на спадщину.
Посилання апелянта на рішення народного суду Заводського району м. Миколаєва від 28 жовтня 1972р., яким розірвано договір довічного утримання між ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не можна визнати обґрунтованими, тому що укладання договору купівлі-продажу відбулось після цього рішення, а саме 19 грудня 1972р.
В той же час, вирішуючи вимоги про визнання угоди дійсною, суд помилково застосував до спірних правовідносин положення ч.2 ст.220 ЦК 2004р., тому що договір купівлі-продажу було укладено в 1972р., а тому в цьому випадку підлягають застосуванню правила, передбачені ч.2 ст.47 ЦК УРСР.
Таким чином, рішення суду в цій частині в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.307-309 ЦПК, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2009р. змінити, вважати правовою підставою для задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу дійсним положення ч.2 ст.47 ЦК УРСР.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Вжиті ухвалою судді апеляційного суду Миколаївської області від 17 серпня 2010р. заходи по забезпеченню позову у вигляді арешту 11/100 частки АДРЕСА_1 скасувати.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: