Справа 22ц- 7072 /10                                       Головуючий по 1 інстанції Агєєва Л.І.        

Категорія 26                                                             Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

02 листопада 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого – Базовкіної Т.М.

суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,  

при секретарі судового засідання – Величковської В.С.,        

за участю: позивача ОСОБА_2, представників відповідача і третьої особи Грикень Н.О., Кібця В.В.,  

розглянула у відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Миколаєві цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центральному районі м. Миколаєва (далі –  відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань)

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2010р.

за позовом ОСОБА_2 до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – управління міністерства надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди,

встановила:

    У серпні 2007р. ОСОБА_2 пред’явив позов до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування 176800 грн. моральної шкоди у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 22 березня 2001р.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2010р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на користь ОСОБА_2 40000 грн. моральної шкоди.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 і відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, посилаючись на незаконність рішення суду просили його відповідно змінити і скасувати.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає,  а апеляційна скарга відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з жовтня 1985р. по листопад 2001р. працював в управлінні державної охорони УМВС України в Миколаївській області.

22 березня 2001р. під час виконання трудових обов’язків з ОСОБА_2 трапився нещасний випадок на виробництві і відповідно до висновку МСЕК від 08 жовтня 2001р. йому вперше встановлено 70% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом другої групи. Згідно висновку МСЕК від 05 жовтня 2009р. позивачу встановлено 90% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом першої групи.

12 листопада 2001р. у зв’язку з встановленням стійкої втрати професійної працездатності за постановою відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань ОСОБА_2 призначена одноразова допомога та щомісячні страхові виплати.

За таких обставин, а також враховуючи той факт, що відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань неодноразово відмовляло ОСОБА_2 у виплаті компенсації за завдану моральну шкоду, право на яку він має на підставі ст.ст.28,34 Закону „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі – Закон), суд правомірно ухвалив рішення на користь позивача.

Аргументи апелянтів щодо розміру та недоведеності моральної шкоди не можна визнати обґрунтованими, тому що при визначені розміру компенсації судом у відповідності з ч.3 ст.34 Закону було враховано, як її граничний розмір – двісті розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, так і глибину фізичних страждань потерпілого і ступінь втрати його професійної працездатності. А причинний зв’язок між отриманою позивачем травмою на виробництві і моральними стражданнями підтверджений наявними у справі медичними документами, оцінка яким дана судом у відповідності з вимогами ст.212 ЦПК.

В той же час суд безпідставно стягнув з відповідача судовий збір, оскільки останнього відповідно до п.34 ч.1 ст.4 ДКМУ „Про державне мито” звільнено від сплати цього виду судових витрат.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в зазначеній частині в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 307-309 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центральному районі м. Миколаєва задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2010р. в частині судових витрат змінити виключивши висновок суду про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центральному районі м. Миколаєва в дохід держави 08 грн. 50 коп. судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:                         Судді: