Справа № 22-1627/2010 р.                                  Головуючий в 1-ій інст.:  Доля В.А.

Категорія: Ц-41                                                   Суддя-доповідач : Шеремет А.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

21 жовтня  2010 року                                                                               м. Рівне                                                                                

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду  Рівненської області в складі :

головуючої- судді  Шеремет А.М.

суддів:   Гордійчук С.О., Хилевича С.В.

при секретарі – Колесовій Л.В.

з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 ОСОБА_5, представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_4, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 на рішення Рівненського міського суду від 16 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ОСОБА_33, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_34, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_4, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 до ЗАТ "Рівненський домобудівний комбінат", ТзОВ "Салчи – МЕТ", регіонального відділення фонду державного майна Рівненської міської ради про виключення квартир із складу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Рівненський домобудівний комбінат", визнання квартир загальнодержавним житловим фондом, передачу квартир на баланс Рівненської міської ради, надання кімнатам в гуртожитку статусу квартир, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 16 липня 2010 року відмовлено у задоволенні вказаного позову.

Не погодившись з рішенням суду позивачі  подали апеляційну скаргу, покликаючись на його незаконність та необгрунтованість через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Доводять, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову не прийняв до уваги, що спірний гуртожиток є цілісним майновим комплексом зареєстрованим за ТзОВ "Салчи-мет" в результаті внеску зазначеного майна до статутного фонду останнього.

А тому вважають, що приватизація даного гуртожитку є незаконною, оскільки суперечить ст. 3 ЗУ "Про приватизацію", де зазначено про те, що об’єкти державного житлового фонду не підлягають приватизації у складі цілісних майнових комплексів, а підлягають поступовій передачі до відання місцевих рад.

За наведених підстав просять рішення Рівненського міського суду від 16  липня 2010 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційні скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний  суд  відхиляє  апеляційну  скаргу  і  залишає рішення  без  змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 Не може бути скасоване правильне  по  суті  і  справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачів є безпідставними.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах цивільного законодавства та здобутих у справі доказів.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради народних депутатів від 29 травня 1991 року № 207, гуртожиток в якому проживають позивачі передано на баланс ОП «Рівненський домобудівний комбінат».

30 червня 1993 року регіональне відділення фонду Державного майна України в Рівненській області та організація орендарів «Рівненського домобудівного комбінату» уклали договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Рівненський ДБК», серед, яких були приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1.

В подальшому організація орендарів «Рівненський ДБК» була перетворена в ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» .

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18 листопада 2004 року право власності на гуртожиток для сімей, гуртожиток для холостяків, пральню, контору, офіс, тимчасову стоянку на 25 легкових автомобілів (цілий майновий комплек), які знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 в м. Рівному визнано за ТзОВ «Салчи - мет».

Дане рішення є чинним та не оскаржувалось.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності нерухомого майна від 25.12.2004 року власником гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Рівному є ТзОВ "Салчи-мет".

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України - обставини, встановлені судовим рішенням у господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Згідно ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права. Особа може бути позбавлена права власності у випадках і в порядку, встановленому законом.

Посилання апелянта на те, що даний гуртожиток мав бути переданий у комунальну власність державного фонду є безпідставним.

Так, відповідно до пунктів 2 та 3 постанови Кабінету Міністрів України № 891 від 6 листопада 1995 року "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій на які покликаються позивачі   -   відомче житло , як   квартири так і приміщення гуртожитків повинні бути передані в комунальну власність безоплатно, однак ця норма була введена в дію постановою Кабінету Міністрів України № 695 лише 16 травня 2004 року.

Судова  колегія  вважає,  що доводи апеляційної  скарги  суттєвими  не  являються  і  не  дають підстав для висновку про  неправильне  застосування  судом  першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які  призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких підстав  судова  колегія  вважає,  що  рішення  суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного,  керуючись, ст. ст.  11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_35, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_4, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 16 липня 2010 року у залишити без змін

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

            Головуюча:                                           Шеремет А.М.

                   Судді:                                                                          Гордійчук С.О.

              Хилевич С.В.