справа № 2-1640/10 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

                                                 головуючого судді  Білоуса М.В.

                                                 при секретарі Карпенко В.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про визнання кредитного договору та договору іпотеки не дійсним,-

                                                     ВСТАНОВИВ:

 позивач зазначає, що між ним та відповідачем 27 липня 2007 року було укладено кредитний договір №30-08/МК/2007-840 згідно якого банк зобов»язався надати  кредит у розмірі 20 000  доларів США ,  а він  (позичальник) в свою чергу зобов»язувався  повернути кредит в строк і повернути відсотки за кори стування кредитом в розмірі 14 ,5% річних.

У забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між ними було укладено іпотечний договір, відповідно до якого він передав відповідачу нерухоме майно магазин-павільйон АДРЕСА_1.                                    

Єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб»єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Грошові зобов»яання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб»єкти господарювання  мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов»язкового вираження зобов»язань в грошовій одиниці України (гривні).

Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України.

Згідно до вимог п.3.1.-3.3 Постанови НБУ №168 від 10.05.2007 року  якою затверджені Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки зобов’язані в Кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту, зазначивши таке: значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу; перелік, розмір та базу нарахування комісій; перелік і розмір інших фінансових зобов’язань споживача; графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі); сукупну вартість кредиту, як у процентному так в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором у вигляді: реальної процентної ставки ( у процентах річних, яка розраховується відповідно до формули) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі).

Укладений між ним кредитний договір не містить вищевказаних відомостей.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача заявлений позов не визнав оскільки не вбачає правових підстав для такого.        

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що не знайшли своє обґрунтування на вимогах закону та юридичних доводах і не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається що 27 липня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір №30-08/МК/2007-840 згідно якого позивач отримав 20 000 доларів США.

У забезпечення виконання зобов»язання по поверненню в повному обсязі кредитних коштів між сторонами було укладено договір іпотеки предметом якого є магазин-павільйон АДРЕСА_1.

Згодом, як вважає позивач відбулася істотна зміна обставин, яка виразилася в зростанні курсу долара США по відношенню до гривні України, що стало здорожчанням кредитного ресурсу.    

Однак, таку обставину не можна вважати істотною зміною оскільки згідно ст..652 ЦК України - у разі істотної зміни обставин,  якими сторони  керувалися при укладенні договору,  договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або  не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.

Розірвання (зміна) договору у зв»язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов»язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

Відповідно до ч. ст..652 ЦК України  - якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,  які істотно змінились, або щодо його розірвання,   договір   може   бути   розірваний за наявності

одночасно таких умов:

     1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане;

     2) зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

     3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,  на що вона розраховувала при укладенні договору;

     4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладання договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Виходячи зі змісту ст..ст. 1046,1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.        

 Керуючись ст.ст. 213-218 ЦПК України, суд,-

                                                        ВИРІШИВ:

 ОСОБА_1 в позові до ВАТ КБ «Надра» про визнання кредитного договору та договору іпотеки не дійсним – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судових витрат на користь місцевого бюджету м.Прилук та 120 грн. на інформаційне забезпечення справи на користь державного бюджету м.Прилук.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга  до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом десяти днів  з дня його проголошення або отримання .

        ГОЛОВУЮЧИЙ  

справа № 2-1640/10 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна чатини рішення)

28 жовтня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

                                                 головуючого судді  Білоуса М.В.

                                                 при секретарі Карпенко В.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про визнання кредитного договору та договору іпотеки не дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі ст. 209 ч. 3 ЦПК України складання повного тексту рішення по даній справі вдікладається до п”яти днів.

Керуючись ст.ст. 213-218 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

 ОСОБА_1 в позові до ВАТ КБ «Надра» про визнання кредитного договору та договору іпотеки не дійсним – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судових витрат на користь місцевого бюджету м.Прилук та 120 грн. на інформаційне забезпечення справи на користь державного бюджету м.Прилук.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга  до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом десяти днів  з дня його проголошення або отримання .

        ГОЛОВУЮЧИЙ