Судове рішення #11679418

Справа № 22-1516/2010 р.                                Головуючий в 1-ій інст.:  Бердій М.А.

Категорія: Ц-19,24                                              Суддя-доповідач : Шеремет А.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

21 жовтня  2010 року                                                                               м. Рівне                                                                                

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду  Рівненської області в складі :

головуючої- судді  Шеремет А.М.

суддів:   Гордійчук С.О., Хилевича С.В.

при секретарі – Колесовій Л.В.

з участю представника відповідача ОСОБА_3, представника позивача Шпатуська Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Рівненського міського суду від 17 травня 2010 року у справі за позовом АТ "Банк" Фінанси та Кредит" до ТзОВ "Кубала і К", ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Рівненського міського суду від 17 травня 2010 року задоволено вказаний позов. Стягнуто солідарно з ТзОВ "Кубала і К", ОСОБА_5 на користь АТ "Банк "Фінанси та кредит" заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 531 997 грн. 56 коп. Стягнуто солідарно з ТзОВ "Кубала і К", ОСОБА_5 на користь АТ "Банк "Фінанси та кредит" судові витрати понесені позивачем у розмірі 1700 грн. по сплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального прав. Вказує, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом неповно з’ясовано всі обставини справи, що і призвело до неправильних висновків.

Доводить, що подана позовна заява до суду першої інстанції не відповідає формі і змісту ст. 119 ЦПК України, оскільки, спірний договір, який долучений як доказ до позову укладений на російській мові, тобто з порушенням вимог законодавства України.

А тому вважає, що суд повинен був на підставі ст. 207 ЦПК України закрити провадження у справі.

За наведених підстав просить заочне рішення Рівненського міського суду від 17 травня 2010 року скасувати та ухвалити нове, яким в частині задоволення позову до нього про солідарне стягнення відмовити, а в частини стягнення з ТзОВ "Кубала і К" провадження по справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний  суд  відхиляє  апеляційну  скаргу  і  залишає рішення  без  змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне  по  суті  і  справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги АТ "Банк" Фінанси та Кредит", суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про їх доведеність.  

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах цивільного законодавства та здобутих у справі доказів.

Судом встановлено, що 24 березня 2008 року між ВАТ "Банк" Фінанси та Кредит" (правонаступником якого є АТ "Банк" Фінанси та Кредит") та ТзОВ "Кубала і К" був укладений договір про відновлювальну кредитну лінію № 0251-01-08, угода № 1 від 18.04.2008 року, угода № 2 від 03.07.2008 року, угода № 3 від 07.11.2008 року, згідно якого ТзОВ "Кубала і К" була відкрита відновлювальна кредитна лінія на загальну суму 1 350 000 грн. 00 коп. зі сплатою по процентній ставці 23% річних зі строком повернення до 23.03.2010 року.

Відповідно до кредитного договору ТзОВ "Кубала і К" зобов'язалося сплачувати відсотки та повернути кредит з урахуванням графіку зниження ліміту, вказаного у додатку №1 до кредитного договору.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору у разі порушення умов укладеного договору банк право вимагати дострокового повернення кредиту.

Згідно з п. 7.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

У зв’язку з неналежним виконанням позичальником своїх обов'язків та порушенням зобов'язань за кредитним договором, розмір заборгованості відповідача перед банком становить: 1 350 000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 31 березня 2008 року між ВАТ "Банк" Фінанси та Кредит" та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 0251-01-08/1, угода № 1 від 18.04.2008 року, угода № 2 від 03.07.2008 року, угода № 3 від 07.11.2008 року.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель відповідає перед банком у тому обсязі, що і позичальник. У випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судова  колегія  вважає,  що доводи апеляційної  скарги  суттєвими  не  являються  і  не  дають підстав для висновку про  неправильне  застосування  судом  першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які  призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких підстав  судова  колегія  вважає,  що  рішення  суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного,  керуючись ст. 546, 549, 610, 611  ЦК  України, ст. ст.  11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 17 травня 2010 року залишити без змін

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

             

              Головуюча:                                            Шеремет А.М.

           

                   Судді:                                                                           Гордійчук С.О.

                                       

              Хилевич С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація