А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Щолокової О.В.,
суддів: Міхасішина І.В., Вавшка В.С.
при секретарі: Зозулі Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на частину будинковолодіння, усунення перешкод в користуванні спільною частиною будинку, розподіл земельної ділянки, знесення самовільно побудованого сараю та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09 серпня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Виділено ОСОБА_2 12/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1, які складаються з: кухні (2-1) розміром 7,87 кв.м., кімнати житлової (2-2) розміром 8, 46 кв.м., кімнати житлової (2-3) розміром 13, 60 кв.м., Ѕ частини коридору (1) розміром 4, 83 кв.м. жилого будинку (літ. А) та господарських будівель: сарай (літ а1), сарай (літ. а2), вбиральня (літ. В) та належать їй на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Могилів-подільської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 20.02.2004 року №1-201. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 51 грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та залишити позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, посилаючись на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
В своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 12/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель і споруд на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 від 20.02.2004 року посвідченого державним нотаріусом Могилів-Подільської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 №1-201 та зареєстрованого Могилів-Подільським МБТІ 08.03.2004 року за №3105. На земельній ділянці розташовані: житловий будинок площею 44,1 кв.м., позначений в плані літ. «А», що складається з чотирьох жилих кімнат, сіни літ. «а», сарай літ. «а1», сарай літ. а2», вбиральня літ. «В» (а.с. 10).
Відповідачка ОСОБА_1 придбала 13/25 частин вказаного домоволодіння у ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Могилів-Подільською державною нотаріальною конторою 25.03.1975 року за №2239.
Згідно з виписки з рішення народного суду м. Могилів-Подільського від 16.07.1974 року за ОСОБА_6 було визнано право власності на 13/25 жилого АДРЕСА_1, що складається із Ѕ коридору, кухні 1-2, кімнати 1-3, кімнати 1-4.
Дослідивши надані докази по справі у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 належить лише Ѕ частина спірного коридору у будинковолодінні по АДРЕСА_1, а тому вимога ОСОБА_2 в частині виділення їй Ѕ частини даного коридору підлягає до задоволення.
Так само обґрунтованими є вимоги ОСОБА_2 щодо виділення їй 12/25 частин спірного будинковолодіння та господарських будівель: сараю «а1», «а2» та вбиральні літ. В., оскільки вона є власником даних приміщень відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.02.2004 року після смерті свого батька ОСОБА_5
Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Позивачкою не було надано жодних правовстановлюючих документів, які підтверджують правовий статус спірної земельної ділянки, а тому висновок суду про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_2 про виділення 12/25 частин земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до варіанту №3 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи ОС 37 від 29.04.2010 року є правильним, таким, що підтверджується матеріалами справи та ґрунтується на вимогах матеріального та процесуального права.
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині знесення самовільно побудованого сараю «Б», оскільки власник земельної ділянки, на якій він побудований (орган місцевого самоврядування) з такими вимогами до суду не звертався.
Судом першої інстанції правильно вирішено питання щодо відмови у задоволенні вимог позивачки про стягнення моральної шкоди, оскільки будь-яких доказів та обґрунтувань на підтвердження даних вимог останньою суду надано не було.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні коридором не можуть бути задоволені, оскільки остання не надала суду беззаперечних та переконливих доказів про те, що відповідачкою чиняться їй перешкоди в користуванні даним приміщенням.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно визначився щодо правовідносин, які склалися між сторонами, норм матеріального та процесуального права, які підлягають до застосування, дав належну оцінку доказам у справі, а тому дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: