АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Міхасішина І.В.
Суддів: Щолокової О.В., Колоса С.С.,
При секретарі: Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області на постанову Вінницької окружного адміністративного суду від 28 вересня 2007 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати в розмірі 1,70 грн.
В апеляційній скарзі УПФУ у м. Хмільнику Вінницької області просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині зобов’язання УПФУ в м. Хмільнику нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що дана скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 тримує пенсію інвалідності ІІІ групи та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_1 та тимчасовою довідкою управління соціального захисту населення Хмільницької міської ради (а.с. 3-4).
Положенням ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
У 2006 році позивачу підвищення до пенсії як дитині війни не виплачувалось, а у 2007 році виплачувалось не в повному обсязі.
Згідно з пунктом 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2006 рік.
Її дію відновлено Законом України від 19 січня 2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Між тим, Кабінет Міністрів України протягом 2006 р. не приймав рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., безпосередньо у 2006 р. запроваджено не було.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 09 липня 2007 року.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№1058-IV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у даному випадку є Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про те, що УПФУ в м. Хмільнику Вінницької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. і здійснити відповідні перерахування. Однак, відповідач у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводив, а тому висновок суду першої інстанції про визнання дій відповідача щодо недонарахування та недоплати позивачу підвищення до пенсії неправомірними є обґрунтованим.
При цьому місцевим судом правильно визначено період, за який повинні бути проведені відповідні нарахування, а саме з 09 липня 2007 року.
За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1, постанова суду є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 304-1, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області відхилити.
Постанову Вінницької окружного адміністративного суду від 28 вересня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: