Справа 2-16/2010р.

УКРАЇНА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року                   Садгірський районний суд м. Чернівці  

                       в складі:  головуючого судді           Плавана В.О.

                             при секретарі                    Чайка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В позові посилається на те, що 25.04.2008р. між малолітнім сином відповідача – ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_2 виник конфлікт, внаслідок якого її сину спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді черезвиросткового перелому лівої плечової кістки зі зміщенням уламків. Вказує те, що конфлікт виник з вини малолітнього ОСОБА_4, який повалив її сина на землю та вагою свого тіла спричинив йому перелом плеча.

Посилається в позові на те, що Садгірський РВ УМВС України в Чернівецькій області проводив неодноразові перевірки за її заявою і в результаті була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.5 ст.6 КПК України, у зв’язку з недосягненням особою, яка скоїла суспільно небезпечне діяння на момент його скоєння одинадцятирічного віку. Вказуєте, що внаслідок спричинених тілесних ушкоджень, її син ОСОБА_2 протягом 32 днів знаходився на стаціонарному лікуванні, йому була проведена операція, після чого він 21 день знаходився на скелетному витяганні,через що йому потрібен був постійний сторонній догляд. Під час лікування йому тричі застосувався наркоз, оскільки вставлялись металеві спиці. Вказує на те, що цим їй спричинена матеріальна шкода в сумі 5125 грн., яка складається з оплати лікарських препаратів на суму 300 грн., витрат на спеціальне харчування на суму 2000 грн., на оплату проїзду осіб, які здійснювали догляд за її сином в лікарні – 2625 грн. та на проведення відновлювального масажу – 200 грн. Крім того вказує на те, що її сину ОСОБА_2 та їй спричинена моральна шкода, яка полягає в довготривалих фізичних та моральних стражданнях як сина так і всієї родини, що викликані спричиненими травмами та незручностями, із цим пов’язаними, сильним погіршенням загального стану здоров'я дитини, зміною режиму життя дитини та всієї родини, необхідністю в подальшому на протязі 4-5 років проводити санаторно-курортне лікування дитини в санаторіях ортопедичного профілю. Спричинену моральну шкоду вона оцінює в 17000 грн.

Просить стягнути з відповідача, яка є законним представником малолітнього ОСОБА_4, на її користь в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди гроші в сумі 5125 грн. та в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди 17000 грн. Крім того просить стягнути з відповідача понесені нею витрати на оплату юридичної допомоги в розмірі     2000 грн.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5  в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному об’ємі та дали аналогічні вимогам заяви пояснення. Просять стягнути з відповідача ОСОБА_3 на  користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 5125грн., моральну шкоду в розмірі 17000 грн. та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засідання позов не визнав та пояснив, що позивачем недоведена матеріальна шкода, оскільки не надано жодної довідки про вартість придбаних ліків, виписаного лікарями рецепту, довідки про вартість медикаментів та взагалі не подано жодного розрахункового документу. Крім того, відсутнє призначення лікарем спеціального харчування, вартість якого позивач просить стягнути з відповідача, необхідність догляду за потерпілим ОСОБА_2, проведеною за ініціативою позивача експертизою, вказана позовна вимога не встановлена. Також вказує, що відповідно до вимог чинного законодавства, якщо вина є підставою відшкодування моральної шкоди, її розмір визначається в залежності від характеру правопорушення та ступеню вини особи, яка її завдала. Вина малолітнього ОСОБА_4 у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_2 під час судового розгляду недоведена. Навпаки в процесі судового розгляду позивач визнала необережність заподіяння тілесних ушкоджень її сину сином відповідача, а саме позивач визнала, що ОСОБА_4 захищаючи свого молодшого брата схопив ОСОБА_2 обома руками, але сам втратив рівновагу та впав разом із ОСОБА_2 Таким чином тілесні ушкодження були заподіяні внаслідок випадку, а не умисними діями сина відповідача. В поясненнях посилається, що через малолітній вік ОСОБА_4 не можливо говорити про наявність в його діях вини, що виключає відповідальність. Вказує на те, що вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу є безпідставними, оскільки згідно положень ст. 84 ЦПК України, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу, яка надається адвокатом. Позивача представляв представник на підставі усного клопотання, а тому дані витрати відшкодуванню не підлягають. Просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши зібрані по справі докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що дійсно внаслідок конфлікту між малолітнім ОСОБА_4 та малолітнім ОСОБА_2, останньому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді черезвиросткового перелому лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, які згідно проведеної судово-медичної експертизи №3194 втор., відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що призвели до довготривалого розладу здоров'я.

Спричинення тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_2 малолітнім ОСОБА_4 встановлене постановою Садгірського районного суду м.Чернівці     №4-6/09р. від 29.01.2009р. та ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 04.03.2009р., в яких встановлено, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст.128 Кримінального Кодексу України, а саме необережне спричинення тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Із витягу з історії хвороби №4959 лікарні швидкої медичної допомоги видно, що внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 25.04.2008р. по 27.05.2008р. з діагнозом закритий черезвиростковий перелом лівої плечової кістки зі зміщенням відламків.

З довідки лікарні швидкої медичної допомоги №1763 від 15.10.2008р. видно, що ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні для дітей протягом 32-х ліжко-днів та отримував медикаментозне лікування. З 05.05.2008р. по 26.05.2008р. перебував на скелетному витяганні та в цей період потребував догляду матері, спеціального харчування не потребував та санаторно-курортного лікування не потребує.

Із довідки КМУ «Міська лікарня №4» №696 від 17.11.2008р видно, що ОСОБА_2 рекомендоване санаторно-курортне лікування в санаторіях ортопедичного профілю м. Одеса та Євпаторія на протязі 4-5 років.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила, що вона доглядала за ОСОБА_2 з 05.05.2008 року по 25.05.2008 року, оскільки останній знаходився на скелетному в Лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці. За вказану роботу отримувала відповідну плату. Крім того підтвердила, що батьки ОСОБА_2, забезпечували останнього ліками та посиленим харчуванням.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив, що 25.04.2008р. під час боротьби малолітнім ОСОБА_4 заподіяв малолітньому ОСОБА_2 тілесні ушкодження, у вигляді перелому руки.  

Свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили, що 25.04.2008р. між малолітнім  – ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виник конфлікт, внаслідок якого малолітньому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді черезвиросткового перелому лівої плечової кістки зі зміщенням уламків. Вказують те, що конфлікт виник з вини малолітнього ОСОБА_4, який повалив його на землю та вагою свого тіла спричинив йому перелом плеча.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердили, що дійсно 25.04.2008р. між малолітнім  – ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виник конфлікт, внаслідок якого малолітньому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження. Вказують на те, що вказане заподіяння тілесних ушкоджень було з необережності,  а саме малолітній ОСОБА_4 захищаючи свого молодшого брата, схопив ОСОБА_2 обома руками, втративши при цьому  рівновагу та впав разом із ОСОБА_2 на землю.

Ці обставини підтверджені дослідженими доказами по справі.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст.23 ч.2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ст. 1178 ЦК України передбачено, що шкода завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років) відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу, яка надається адвокатом.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позивач правомірно ставить питання про відшкодування  моральної шкоди, оскільки з вини відповідача, малолітньому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді черезвиросткового перелому лівої плечової кістки зі зміщенням уламків.

Вказаними вище діями позивачу були заподіяні значні незручності, позивач зверталася в різні установи, для захисту своїх прав, заподіяна моральна шкода, яка полягає в довготривалих фізичних та моральних стражданнях, як дитини так і всієї родини, що викликані спричиненими травмами та незручностями, які пов’язаними, сильним погіршенням загального стану здоров'я дитини, зміною режиму життя дитини та всієї родини.

Суд вважає, що позивачем в судовому засіданні доведено заподіяння йому  моральної шкоди, при наведених обставинах позов підлягає частковому задоволенню, слід стягненню з відповідача на користь позивача, відшкодування моральної шкоди в сумі  5000 грн.

В судовому засіданні позивачем та її представником, не надано докази щодо заподіяння матеріальної шкоди, а тому в цій частині позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Крім того в суд вважає, що вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу є безпідставними, оскільки згідно положень ст. 84 ЦПК України, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу, яка надається адвокатом. Позивача представляв представник згідно усного клопотання, а тому дані витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та матеріалів справи позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню в частині моральної шкоди в сумі        5000 грн., в частині позовних вимог про стягнення  матеріальної шкоди та судових витрат, слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 23 ч.2 1166, 1167, 1168, 1178 ЦК України, ст.150 ч.1 СК України, ст.ст. 10,11, 84, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, суд –

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В частині позовних вимог про стягнення  матеріальної шкоди та судових витрат відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення  може  бути оскаржене  в апеляційному порядку до Апеляційного суду  Чернівецької області, через  Садгірський районний суд  м. Чернівці шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення  заяви про апеляційне  оскарження  і подання після цього протягом  20-ти  днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до  апеляційної інстанції  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий-суддя                                                     Плаван В.О.