АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 13006/ 2010 Головуючий в 1 інстанції - Залімська Н.В.
Категорія - 42 Доповідач - Пищида М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Баранніка О.П.
суддів - Пищиди М.М, Кіктенко Л.М.
при секретарі - Коляда О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2008 року йому належить гараж АДРЕСА_1. В даний час позивач вирішив розпорядитися належним йому майном, але відповідачка чинить перешкод у користуванні власністю, оскілки в гаражі знаходиться її майно і добровільно звільнити його вона не бажає. У зв’язку з наведеним, просив суд усунути йому перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 з гаражу АДРЕСА_1.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено (а.с. 48-49).
Усунуто ОСОБА_3 перешкоди в користуванні власністю гаражем АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 з гаражу АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України – рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно рішення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради від 15 жовтня 2004 року за № 889 за ОСОБА_3 узаконено гараж АДРЕСА_1 та запропоновано зацікавленим громадянам з питання про визначення права власності на гараж звертатися до суду. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2008 року за ОСОБА_3 визнано право власності на гараж АДРЕСА_1. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до ст. 391 Цивільного Кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.
Доводи, вказані відповідачкою в апеляційній скарзі про те, що суд неповно зґясував обставини по справі, а наданим її доказам не надав належної оцінки, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді: