Справа № 11-438-2010 р. Головуючий суду 1 інстанції
Категорія: ст.289 ч.3 Притуляк І.О.
КК України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів Значок І.С., Кателіна В.П.
за участю прокурора Омеляна В.М.
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2010 р., яким засуджено
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новий Буг Миколаївської області, раніше не судимого
за ст. 289 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого на користь ОСОБА_5 78337 грн. 70 коп. у відшкодування майнової шкоди.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним в незаконному заволодінні в стані алкогольного сп’яніння транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, ринковою вартістю 118337 грн. 70 коп., який належав ОСОБА_5, 01.01.2010 р., приблизно о 22 год. 10 хв., на автомобільній мийці по вул. Червоних Маївщиків, 1-а в м. Миколаєві. 05.01.2010 р. Вартість поновлювального ремонту цього автомобіля внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 склала 162895 грн. 07 коп.
В апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок суду змінити, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Посилається, що відсутнє медичне обстеження з приводу перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп’яніння та що ОСОБА_4 того дня вживав лише безалкогольне пиво. Просить виключити як обтяжуючу покарання обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. На думку апелянта суд не в повній мірі врахував тяжкість захворювань, на які хворіє засуджений та його батько. З приводу відшкодування майнової шкоди потерпілому апелянт зазначає, що крім часткового її значного відшкодування грошима, матір засудженого склала вдаваний договір позики з потерпілим на суму 14 тисяч доларів США з метою забезпечення повного відшкодування шкоди потерпілому, що судом до уваги не прийнято.
Заслухавши доповідь судді, пояснення на підтримку апеляції захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Апелянтом не оспорюється доведеність вини ОСОБА_4 у незаконному заволодінні транспортним засобом за обставин, вказаних у вироку, кваліфікація дій засудженого за ст.289 ч.3 КК України, а також вид та розмір призначеного покарання.
Щодо обтяжуючої покарання обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, то це підтверджується послідовними показаннями самого ОСОБА_4 під час досудового та судового слідства. Його показання в цій частини є джерелом доказів відповідно до ч. 2 ст. 65 КПК України. Тому відсутність медичного обстеження з цього приводу сама по собі не спростовує зазначеної обставини. Тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Від та розмір покарання судом ОСОБА_4 призначені з додержанням вимог ст.ст. 65, 66, 67 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України, що апелянтом також не оспорюється.
Мотивуючи висновок про неможливість виправлення засудженого без відбування покарання, суд зазначив, що враховує тяжкість злочину, обставини його вчинення та дані про особу засудженого. Проте, згідно з законом тяжкість злочину не є перешкодою при вирішенні цього питання. А щодо обставин вчинення злочину, то суд послався на відсутність у ОСОБА_4 корисного умислу, але недостатньо врахував цю обставину, яка свідчить, що метою заволодіння ОСОБА_4 транспортним засобом було тимчасове користування ним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є молодою людиною (21 рік на момент вчинення злочину), закінчив коледж, працює, має ряд захворювань, зокрема захворювання серця та щитовидної залози, у зв’язку з чим знятий з військового обліку, характеризується виключно позитивно за місцем навчання, роботи та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, мешкає в родині, в якій його батько є інвалідом 2 групи та має онкологічне захворювання.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням певних обов’язків з числа передбачених ст. 76 КК України.
За вказаних обставин вирок суду підлягає зміні, а апеляція захисника - задоволенню в цій частині..
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2010 р. у відношенні ОСОБА_4 змінити.
ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного йому за ст. 289 ч.3 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнити на підставі ст. 75 К України з випробуванням протягом іспитового строку 3 роки.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
В іншій частині зазначений вище вирок суду залишити без зміни.
Головуюча:
Судді :