Справа № 11-428-2010 р. Головуючий суду 1 інстанції
Категорія: ст.185 ч 3 Патрик Ю.Ю.
КК України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 серпня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :
головуючої: Погорєлової Г.М..
суддів: Маркової Т.О., Пустовара М.Л.
за участю прокурора Іванова А.О.
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за спільною апеляцією потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на вирок Єланецького районного суду Миколаївської області від 19 травня 2010 р., яким засуджено
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, раніше судимого 14.01.2010 р. апеляційним судом Миколаївської області за ст.ст. 355 ч. 2, 162 ч. 2, 304 ч.1 КК України з застосуванням ст.ст. 70 ч.1, 71 КК України на 4 роки 2 місяці 1 день позбавлення волі
за ст.185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та за вироком апеляційного суду Миколаївської області від 14.01.2010 р. ОСОБА_3 призначено 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, раніше не судимого
за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_4 від відбування покарання звільнений з випробуванням протягом іспитового строку 3 роки.
На засудженого покладені обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації і дану інспекцію.
Постановлено стягнути з засуджених в солідарному порядку
- на користь потерпілого ОСОБА_5 38016 грн. у відшкодування майнової шкоди; 500 грн. у відшкодування моральної шкоди;
- на користь потерпілої ОСОБА_6 38016 грн. у відшкодування майнової шкоди; 500 грн. у відшкодування моральної шкоди;
- потерпілої ОСОБА_7 25008 грн. у відшкодування майнової шкоди; 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 25000 грн. у відшкодування майнової шкоди, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Постановлено речовий доказ у справі – автомобіль НОМЕР_1, повернути власнику ОСОБА_9
За вироком суду ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнано винними у тому, що вони за попередньою змовою 12.10.2009 р., приблизно о 23 год., використавши зернозбиральну техніку - комбайн «Домінатор» та 2 вантажних автомобіля Камаз з причепами, незаконно викосили соняшник, площею 21,5 га. з поля, розташованого біля с. Ново-Миколаївка Єланецького району Миколаївської області, яке належить ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та обробляється ними. У такий спосіб вони викрали 34 т. 400 кг. насіння соняшника, завдавши майнову шкоду на загальну суму 129000 грн., виходячи із розрахунку на момент вчинення злочину.
Викраденим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, 26.10.20009 р., приблизно о 23 год., ОСОБА_3, використавши зернозбиральну техніку - комбайн «Клас» та вантажний автомобіль Камаз, незаконно викосив соняшник, площею 8 га. з поля, розташованого біля автодороги «Новий Буг – Березівка» Новобузького району Миколаївської області, яке належить фермерському господарству «Оскар», головою якого являється ОСОБА_8 У такий спосіб він викрав 8 т. насіння соняшника, завдавши майнову шкоду на загальну суму 25000 грн., виходячи із розрахунку на момент вчинення злочину.
Викраденим ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
В спільній апеляції потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 просить вирок скасувати, справу направити на додаткове розслідування через неповноту та однобічність досудового слідства.
Вказують, що власник комбайну ОСОБА_10, який надав комбайн засудженим для покосу насіння соняшника, достовірно знав про належність їм земельних ділянок та що на його вимогу насіння соняшника здано на елеватор в м. Новий Буг. На думку апелянта не дана належна оцінка діям ОСОБА_10 відповідно до ст. 97 КПК України. Вважають організатором злочину ОСОБА_10, який також надав автомобіль «Камаз» для перевезення викраденого.
Зазначають, що насіння соняшнику здано на елеватор за накладними, але арешт на нього органами досудового слідства не накладений і воно не визнано речовим доказом, чим порушені їх конституційні права на власність..
Посилаються на роз’яснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування» та наводять зміст ст.ст. 246, 281 КПК України.
За змістом апеляції вважають необґрунтованим прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_10
Апелянті вказують і на те, що у відношенні ОСОБА_4 судом не застосована норма закону, на підставі якої він звільнений від відбування покарання.
В запереченнях на апеляцію прокурор Бурдун М.С., який брав участь в розгляді справи судом 1 інстанції, просить вирок суду залишити без зміни. Вказує, що під час досудового слідства не здобуто доказів співучасті у злочині ОСОБА_10, який надав техніку для збирання та перевезення насіння соняшнику. Тому у відношенні ОСОБА_10 прийнято правильне рішенні про відмову в порушенні кримінальної справи. Звертає увагу, що під час провадження у справі потерпілими не заявлялися клопотання щодо однобічності та неповноти слідства та що справа судом розглянута в межах обвинувачення, пред’явленого ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Заслухавши доповідь судді, заперечення на апеляцію засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які пояснили, що ОСОБА_10 не був їх спільником при викраденні насіння соняшнику, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Дана кримінальна справа судом розглянута відповідно до вимог ст. 275 КПК України відносно підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення, за яким обставини справи в судовому засіданні досліджені всебічно, повно і об’єктивно.
Викладені у вироку фактичні обставини злочину, вчиненого ОСОБА_3 і ОСОБА_4, кваліфікація дій засуджених, призначене їм покарання, а також наслідки злочину у виді заподіяння майнової шкоди, її розмір та розмір стягнень з засуджених на користь потерпілих у відшкодування шкоди, апелянтами не оспорюються.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час провадження у справи, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні потерпілі не заявляли клопотань (в порядку ст. 278 КПК України в судовому засіданні) про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи – ОСОБА_10, який надав засудженим техніку для покосу та перевезення викраденого.
Згідно з постановою старшого слідчого СВ Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області Піструй С.Г. від 25.01.2010 р., у відношенні ОСОБА_10 відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, за фактами крадіжки насіння соняшнику на полях потерпілих ОСОБА_13 і ОСОБА_8 (т.2 а.с. 49).
Потерпілій ОСОБА_13 знайомився з матеріалами кримінальної справи в порядку ст. 217 КПК України 29.01.2010 р., тому йому було відомо про прийняте рішення у відношенні ОСОБА_10 (т.2 а.с.62).
Кримінально-процесуальним законом передбачений окремий порядок оскарження до суду постанов слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи, передбачений ст. 236-1 КПК України. Проте, в такому порядку постанову слідчого потерпілі не оскаржили.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування вироку у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обґрунтованість засудження яких нікім не оспорюється.
Щодо посилань апелянтів на незастосування судом норми закону при звільненні засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, то з вироку видно, що суд прийняв таке рішення відповідно до положень ст. 75 КК України, а певні обов’язки на засудженого поклав відповідно до положень ст. 76 КК України. Таким чином, суд фактично застосував відповідні норми Кримінального Кодексу України 2001 р., хоча самих статей не зазначив.
Відповідно до ст. 78 КПК України, речовими доказами у справі можуть бути предмети, які були об’єктом злочинних дій. Проте, здане на елеватор насіння соняшнику неможливо виділити з загальної маси як об’єкт злочинних дій.
Даних, які б свідчили про порушення прав потерпілих, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Вирок Єланецького районного суду Миколаївської області 19 травня 2010 р. у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни, а спільну апеляцію потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 – без задоволення.
Головуюча:
судді: