АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

Справа № 11-421/2010 р.         Головуючий суду 1 інстанції Закутський В.І.

Категорія: ст. 368 ч.2     Доповідач апеляційного суду Погорєлова Г.М.

КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

    головуючої: Погорєлової Г.М.

    суддів: Значок І.С., Кателіна В.П.

з     за участю прокурора:   Омеляна В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2010 року, яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Любашівка Любашівського району Одеської області, раніше не судимого,

засуджено за ст. 368 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України  на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з державною службою, на строк 3 роки, з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, в тому числі 90 доларів США та 437 грн., на які накладено арешт.

    Постановлено передати   в дохід держави гроші у сумі 1000 доларів США, які є речовим доказом у справі.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертиз у сумах  188 грн. 31 коп, 5566 грн., 3040 грн. 42 коп. на користь відповідних установ.

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнано винним в одержанні хабара за таких обставин.

28.01.2008 р. старший слідчий з ОВС СВ УМП ДПА у Миколаївській області майор податкової служби ОСОБА_4 порушив кримінальну справу №1088-00007 за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України за фактом замаху на незаконне заволодіння майна шляхом зловживання службовим становищем, а саме – незаконне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за червень 2007 року в сумі 66879 грн. у відношенні головного бухгалтера ТОВ «Укртан» ОСОБА_5

03.04.2008 року до ОСОБА_4 звернувся заступник директора ТОВ «Укртан» ОСОБА_3 з проханням за винагороду вирішити питання щодо закриття кримінальної справи.

Вирішив використати дану ситуацію для отримання хабара, ОСОБА_4 під час бесіди з ОСОБА_3 біля адміністративної будівлі Вознесенської ОДПІ по вул. Братів Іпатових, 6 в м. Вознесенську, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, отримав від нього хабар в сумі 1000 доларів США та пообіцяв скласти подання про звільнення головного бухгалтера ТОВ «Укртан» ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності і направити його разом з кримінальною справою до суду.

В апеляції потерпілий ОСОБА_3 просить вирок суду змінити в частині передачі грошей в сумі 1000 доларів США, які визнані речовим доказом у справі, в дохід держави. Просить прийняти рішення про оперення цих грошей йому. Посилається, що ці гроші належать йому. Вони були помічені працівниками міліції та вручені йому з викриття хабарника.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни в частині вирішення питання про речовий доказ, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 20.05.2010 р. залишений без зміни вище вказаний вирок суду у відношенні ОСОБА_4, засудженого за ст. 368 ч.2 КК України за одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище. Справа розглянута за апеляцією захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_4

Ухвалою цієї ж судової інстанції від 20.05.2010 р. скасована постанова Вознесенського міськрайонного суду від 19.04.2010 р., якою відмовлено в  задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 про відновлення строку на апеляційне оскарження даного вироку і апеляція потерпілого ОСОБА_3 визнана такою, що підлягає розгляду.

З вироку суду, який набув законної сили 20.05.2010 р., вбачається, що з обвинувачення ОСОБА_4 виключена кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ст. 368 ч.2  КК України – одержання хабара, поєднане з вимаганням хабара, як така, що не знайшла підтвердження. При цьому суд зазначив, що це тягне за собою зміну процесуального положення ОСОБА_3, який не може бути потерпілим у справі та що йому не може бути повернуто предмет хабара, тобто гроші в сумі 1000 доларів США, щодо яких судом прийнято рішення про передачу їх в дохід держави.

Вказане рішення суду стосовно цього предмету хабара, визнаного речовим доказом у справі (т.1 а.с.113), відповідає роз’ясненням, які містяться в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5, згідно з якими законному власнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України повертаються гроші та інші цінності, які особа передала як хабар з метою викриття вимагача.

Оскільки згідно з вироком суду засуджений ОСОБА_4 не є вимагачем хабара, то вказані гроші, як предмет хабара, поверненню ОСОБА_3 не підлягають, незалежно від їх належності ОСОБА_3

На підставі наведеного немає підстав для зміни вироку суду в цій частині, як просить апелянт.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів

            У Х В А Л И Л А:

Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2010 р. у відношенні ОСОБА_4 в частині передачі   в дохід держави грошей у сумі 1000 доларів США, які є речовим доказом у справі, залишити без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_3 – без задоволення.

Головуюча

судді :