АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 177/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції:
Категорія ч.2 ст.185, Корзун Г.А.
198 КК України Доповідач: Ржепецький О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого – Ржепецького О.П.
суддів: Гребенюк В.І., Значок І.С.
за участю прокурора: Якименко О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2009 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не судимого,
- засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробування з іспитом строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України на нього покладено наступні обов’язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу, періодично з'являтися на реєстрацію в данний орган.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, раніше засудженого: 1.) 10.10.2000 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст.206 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
2.) 05.02.2002 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.1, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 15.08.2003 року за постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.08.2003 року підставі ст..81 КК України умовно-достроково, не відбуто строк 1 рік 8 місяців 17 днів;
3.) 22.12.2004 року Корабельним судом м. Миколаєва за ст.. 187 ч.1, 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 08.09.2008 року за відбуттям строку покарання,
- засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не судимого,
- засуджено за 198 КК України 2 місяців арешту..
За вироком суду, ОСОБА_3, ОСОБА_2 визнано винними в тому, що вони 11.04.2008 року приблизно о 5 годині в районі буд. 12 по пр.. Корабелів м. Миколаєва таємно вкрали майно ОСОБА_5 на загальну суму 2 285 гривень.
Після чого, ОСОБА_4, достовірно знаючи, що це майно здобуто злочинним шляхом, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продали вказане майно ОСОБА_5 на ринку «Колос» та вилучені гроші у сумі 450 грн. поділили між собою.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити та пом’якшити призначене йому покарання. Вважає, що суд при призначенні йому покарання, не врахував обставини які пом’якшують покарання, а саме - щире каяття, відшкодування збитків, а також те, що на утриманні має неповнолітню дитину, позитивні характеристики з місця проживання та роботи.
Іншими учасниками процесу апеляцій на вирок не подано.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Якименка О.П. про законність вироку та залишення апеляції без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Дослідивши зібрані докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та правильно кваліфікував його дії. Фактичні обставини справи та кваліфікація злочину засудженим в апеляції не оспорюються.
Що стосується покарання, то воно призначено засудженому ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, даних про особу та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Суд врахував пом’якшуючі покарання обставини, а саме - щире каяття, позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, добровільне
відшкодування завданих збитків та перебування на утриманні неповнолітньої дитини, тобто ті обставини, на які посилається засуджений у апеляції.
Але судом було враховано і те, що ОСОБА_2 неодноразово судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, тобто ті дані, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Суд правильно дійшов до висновку про можливість призначення за ч.2 ст.185 КК України мінімального покарання, передбаченого санкцією даної статті. Підстав до зміни вироку колегія суддів не вбачає.
Таким чином, покарання призначено судом таким, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2009 року, у відношенні ОСОБА_2, залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :