АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6519/2010 Головуючий в 1й інстанції – Грищенко В.М.
Категорія –46 Доповідач - Григорченко Е.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Костюченко Н.Є.
суддів –Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.
при секретарі – Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановила:
ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2010 року, де ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги, посилається на те, що рішення суду незаконне, необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2010 року позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття стягнені аліменти у розмірі 1\4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 22.02.2010 року.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі та мають двох дітей доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, і сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на доньку ОСОБА_6 в розмірі ? частини його доходів.
Відповідач матеріальну допомогу на сина не надає.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання сина в у розмірі 1\4 частини заробітку (доходу).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та, дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями самих сторін.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до чинного законодавства, зокрема ст. ст. 180-184, 191 CK України, ст. ст. 10, 60 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення аліментів з відповідача на утримання дочки ОСОБА_5 в зазначеному розмірі.
Доводи, приведені в апеляційні скарзі позивачкою, що суд не прийняв до уваги нерегулярний, мінливий дохід відповідача та, при вирішенні питання щодо розміру аліментів, не застосував ст. 184 CK України і не стягнув аліменти у твердій грошовій сумі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно довідки, відповідач працює і має заробітну плату.
У відповідності до ст. 10 ЦПК України, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 цього ж Кодексу, зазначені ним обставини.
Проте будь-які докази, які б підтверджували в установленому законному порядку, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, суду не надані.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Справа судом 1-ї інстанції розглянута в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.
В даному випадку позивачка непозбавлена можливості в разі зміни обставин щодо сплати аліментів відповідачем, звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, тощо.
Судом апеляційної інстанції невстановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, –
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів, з дня проголошення.
СУДДІ: