Справа № 33-307/10             суддя суду 1 інстанції Рудяк О.С.

Категорія:ст.130 ч.1 КУпАП         суддя апеляційного суду Погорєлова Г.М.

                П О С Т А Н О В А

            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 липня 2010 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М., при секретарі Танцюріній С.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 липня 2010 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця м. Миколаєва, зареєстрованого АДРЕСА_1, одруженого, не працюючого,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік.

            В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеною постановою судді Томін К.О. визнаний винним у тому, що 29.05.2010 року, об 11 год. 30 хв., на 173 км. автошляху сполученням Одеса-Мелітополь, керував автомобілем марки «Хюндай» реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини роту, млява мова). Від проводження огляду у встановленому порядку для виявлення стану алкогольного сп’яніння відмовився у присутності 2 свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, провадження закрити на підставі п.п.1, 4 ст. 247 КУпАП, тобто водночас за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, який ним не пропущений. Наводить ряд положень КУпАП. За змістом скарги оспорює подію правопорушення, посилаючись на висновки Миколаївського наркологічного диспансеру від 29.05.2010 р., згідно з якими він пройшов медичний огляд 29.05.2010 р., о 15 год. 30 хв. і був тверезим.

Зазначає, що протокол ним підписаний внаслідок омани з боку працівників ДАІ, які не відсторонили його від керування транспортним засобом, не затримали засіб та не доставили його на штраф майданчик.

Також вказує, що суд розглянув справу, яка не була належним чином підготовлена до розгляду, дав неправильну оцінку доказам у справі та що він мав право користуватися юридичною допомогою адвоката.

    Заслухав пояснення ОСОБА_2, вивчив матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 29.05.2010 г., в ньому підтверджено наявність ознак сп’яніння у ОСОБА_2, який керував транспортним засобом та факт його відмови від проведення медичного огляду в закладі охорони здоров’я з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння. Зазначене підтверджується підписами в протоколі 2 свідків.

    ОСОБА_2 не заперечував, що у присутності 2 свідків відмовився від огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а потім й у закладі охорони здоров’я (у зв’язку з тим, що віз пасажира до м. Херсону на 12 годину).

    Дії працівника ДАЇ з складання протоколу відповідають вимогам п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103.

    За змістом скарги ОСОБА_2 оспорює керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, але його притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, тобто за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Проходження в подальшому з власної ініціативи огляду в закладі охорони здоров’я через 2 години після зупинки транспортного засобу працівниками міліції та результати цього огляду самі по собі не спростовують факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.

    Крім того, з приєднаної до апеляційної скарги ксерокопії виписки з амбулаторної карти ОСОБА_2 Миколаївського обласного наркологічного диспансеру від 29.05. 2010 р. за реєстраційним № 1365 вбачається, що виписка належним чином не оформлена та в ній відсутня особиста печатка лікаря. В протоколі судового засідання також відсутні дані про те, що вказана виписка надавалася ОСОБА_2 при розгляді справи судом 02.07.2010 р.

Справа про адміністративне правопорушення суддею розглянута у присутності ОСОБА_2, якому роз’яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП. Клопотання щодо необхідності користуватися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи ОСОБА_2 не заявляв.

Стягнення на ОСОБА_2 судом накладено з додержанням вимог ст. 33 КУпАП та в постанові належним чином умотивоване.

Інші твердження апелянта не стосуються суті вчиненого ним правопорушення. Зазначена апелянтом причина відмови пройти огляд в закладі охорони здоров’я не ставить під сумніви дії працівника ДАІ з складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки працівник ДАІ діяв у спосіб, зазначений в законі.

На підставі викладеного вважаю, що ОСОБА_2 обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП

Керуючись ст. 294 КУпАП,

            П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 липня 2010 р. у відношенні ОСОБА_2 – без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області                     Погорєлова Г.М.