АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

Справа № 33-315/2010 р.     суддя суду 1 інстанції Рудяк О.С.

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП     суддя апеляційної суду Погорєлова Г.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ.

30 липня 2010 р. суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М., при секретарі Пінчуку О.І., розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 липня 2010 року, якою

ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого

визнано винним в вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік.

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною постановою судді Чимбіль Є.І. визнаний винним в тому, що він 05.06.2010 р., о 18 год. 45 хв., в м. Миколаєві, по вул. Новозаводській, керував автомобілем «Шкода» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності 2 свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді змінити, стягнення пом’якшити до штрафу або зменшити строк позбавлення права керування транспортними засобами.

Зазначає, що суд послався на врахування характеру правопорушення, даних про особу правопорушника, його відношення до вчиненого, фактичних обставин події. Але, на думку апелянта, суд не врахував передбачену п.1 ч.1 ст. 34 КУпАП обставину, яка пом’якшує відповідальність – щире розкаяння, а також вчинення правопорушення вперше, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, та незначний ступень алкогольного сп’яніння. Тому, на думку апелянта, судом не в повній мірі виконані вимоги ст. 280 КУпАП.

Також вказує, що позбавлення права керування транспортними засобами вкрай негативно вплине на його способі життя.

Вивчив матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України та доведеність вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, апелянт не оспорює.

Щодо стягнення, то судом умотивовано накладення на ОСОБА_2 такого виду стягнення як позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів. Стягнення накладено на ОСОБА_2 в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП, для особи, яка керує транспортним засобом, тобто на 1 рік. Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає можливості зниження цього строку.

З огляду на грубе порушення ОСОБА_2 порядку користування наданого йому права керування транспортними засобами, обставини, наведені ним в апеляційній скарзі, не дають підстав для пом’якшення накладеного на нього стягнення до штрафу.

Тому відсутні й підстави для зміни постанови судді в цій частині.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 липня 2010 р. у відношенні ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду

Миколаївської області                         Погорєлова Г.М.