Судове рішення 2а-1436/10 від 04.11.2010

Судове рішення #11689042

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 2а-1436/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року смт. Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Діброви О. В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про визнання дій УПСЗН неправоміними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації не виплачені кошти, що передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.1997 року по 31.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року й з 01.05.2008 року по 14.12.2009 року в сумі 86023,86 грн., мотивуючи тим, що вона отримувала доплату, що встановлена Законом, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір не виплачених коштів за ст. 39 Закону становить вказану вище суму.

Сторони просять справу розглядати без їх участі, представник відповідача проти задоволення позову заперечує.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Позивач з 1997 року по даний час працює в с.Базар Народицького району Житомирської області.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39 – в сумі 13,2 грн.

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, трудової книжки, посвідчення потерпілої ЧАЕС, довідками.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) передбачені наступні виплати:

ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні безумовного (обов»язкового) відселення – 3 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема:

для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов»язкового) відселення – 1320 тис. крб. (13,2 грн. за гр. реф.).

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05 та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за період з 01.01.1997 року по 31.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року й з 01.05.2008 року по 14.12.2009 року.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, с.Базар Народицького району Житомирської області відноситься до зони безумовного (обов»язкового) відселення.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 1.01.1997р. - 15 грн.,

з 1.01.1998р. - 45 грн.,

з 1.07.1998р. - 55 грн.,

з 1.01.1999р. - 74 грн.,

з 1.04.2000р. - 90 грн.,

з 1.07.2000р. - 118 грн.,

з 1.01.2002р. - 140 грн.,

з 1.07.2002р. - 165 грн.,

з 1.01.2003р. - 185 грн.,

з 1.12.2003р. - 205 грн.,

з 1.09.2004р. - 237 грн.,

з 1.01.2005р. - 262 грн.,

з 1.04.2005р. - 290 грн.,

з 1.07.2005р. - 310 грн.,

з 1.09.2005р. - 332 грн.,

з 1.07.2007р. - 440 грн.,

з 1.10.2007р. - 460 грн.,

з 1.01.2008р. - 515 грн.,

з 1.04.2008р. - 525 грн.,

з 1.10.2008р. - 545 грн.,

з 1.12.2008р. - 605 грн.,

з 1.04.2009р. - 625 грн.,

з 1.07.2009р. - 630 грн.,

з 1.10.2009р. - 650 грн.,

з 1.11.2009р. - 744 грн.

В зв'язку з викладеним, розмір не виплачених коштів позивачу становить:

по ст.39 Закону:

- за 1997 рік: 15х3х12-158,4=381,6 грн.;

- за 1998 рік: 45х3х6+55х3х6-158,4= 1641,6 грн.;

- за 1999 рік: 74x3x12-158,4 = 2505,6 грн.;

- за 2000 рік: 74х3х3+90х3х3+118х3х6-158,4= 3441,6 грн.;

- за 2001 рік: 118x3x12-125,18 = 4122,82 грн.;

- за 2002 рік: 140x3х6+165х3х6-120,6 = 5369,4 грн.;

- за 2003 рік: 185x3х11+205х3-158,4 = 6561,6 грн.;

- за 2004 рік: 205х3х8+237х3х4-158,4 = 7605,6 грн.;

- за 2005 рік: 262х3х3+290х3х3+310x3х2+332х3х4-158,4 = 10653,6 грн.;

- за 2007 рік: 440х3х3+460x3х3-79,2 = 8020,8 грн.;

- за 2008 рік: 525х3х5+545х3х2+605х3-105,6 = 12854,4 грн.;

- за 2009 рік: 605х3х3+625х3х3+630х3х3+650х3+744х3х2-144,12 = 23009,88 грн.;

а всього 86168,5 грн.

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, суд визнає дії відповідача протиправними.

У відповідності до ч.2 ст.11 КАС України, для повного захисту прав та інтересіПозивач просить визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації не виплачені кошти, що передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.1997 року по 31.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року й з 01.05.2008 року по 14.12.2009 року в сумі 86023,86 грн., мотивуючи тим, що вона отримувала доплату, що встановлена Законом, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір не виплачених коштів за ст. 39 Закону становить вказану вище суму.