ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        м. Полтава                                                                             Справа № 17/47

Дата прийняття постанови: 27.11.2006

Час прийняття постанови: 15 год. 45 хв.

Суддя  Ю.О.Коршенко

Секретар судового засідання  М.С. Пістряк

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Комсомольськ  

до  Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції  

про  визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 03.03.2006р.№ 0000081500/0

Представники :

від позивача:        Яцина О.М., дов. № 59/33 від 01.12.2005р.   Гунько О.В., дов. № 59/32 від 10.05.2006р.

від відповідача:    Тур Н.І., дов. № 26910/10 від 22.12.2005р.     Цимбал Є.О., дов. № 28491/10 від 15.11.2005р.

                             Лазоренко І.В., дов. № 13025/10 від 22.05.2006р.

                              Сердюк Т.Ф., дов. № 28491/10 від 15.11.2006р.

                              Івануха П.П., дов. № 3330/10 від 13.02.2006р.

експерт: Гайдар В.М., посвідчення № 10 від 26.12.2006р. (в судовому засіданні 27.11.2006р. - відсутній)

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява  Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 03.03.2006р. № 0000081500/0, яким виявлено завищення бюджетного відшкодування в сумі 2 604 182,00 грн.

Позивач та його представники в ході судового розгляду наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправомірність спірного рішення Відповідача та просять суд визнати податкове повідомлення - рішення, що є предметом спору у справі, нечинним.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених, зокрема, у письмових запереченнях на позовну заяву (вих. № 986/10/10-044 від 05.06.2006р. - у матеріалах справи), письмових та усних поясненнях, які були надані Відповідачем під час судового розгляду.

У справі була призначена судово-економічна експертиза (висновок судово-економічної експертизи № 476 від 08.09.2006р. - у матеріалах справи).

З метою надання можливості сторонам надати додаткові матеріали для залучення останніх в якості доказів у справі оголошувались перерви - з 14.11.2006р.до 22.11.2006р. та з 22.11.2006р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін та судового експерта, суд  в с т а н о в и в :

ВАТ “Полтавський ГЗК” зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво від 28.06.1997р. N 23517488, індивідуальний податковий N 001912816023) .

З 21.02.2006р. по 03.03.2006р. Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ була здійснена документальна невиїзна перевірка, за результатами якої був складений акт "Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість" від 03.03.2006р. № 4 (копія акту - в матеріалах справи).  На підставі проведено документальної невиїзної (камеральної) перевірки згідно отриманих від платника ВАТ "Полтавський ГЗК" завірених копій первинних документів встановлено порушення останнім :

- пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого зменшено від'ємне значення ПДВ за січень 2006 року в сумі 2 604 182 грн.

- залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню ПДВ за січень 2006р. на рахунок платника у банку, складає - 20 275 768 грн.

Акт перевірки був одержаний Позивачем, в результаті чого останній виклав письмові заперечення до акту № 4 від 03.03.2006р. в порядку п. 4.4 розділу 4 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" та надіслав заперечення до Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ.

На підставі даного акту перевірки відповідачем  було винесено податкове повідомлення - рішення, яке є предметом спору у даній справі.

Так, в ході перевірки було встановлено, що надана Позивачем декларація з податку на додану вартість № 1628 від 20.02.2006р. зроблені із змінами, внесеними самостійно платником відповідно до абз. "з" пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.200р. № 2181-ІІІ, згідно якого: "Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору".

Позивачем було змінено форму Розрахунку суми бюджетного відшкодування, а саме - рядок 3 був викладений в наступній редакції: "Сума податкового кредиту, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)". Таким чином, органом державної податкової служби в ході перевірки було виявлено розбіжність в додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" між даними підприємства та фактичними даними, які були встановлені в ході перевірки. Розбіжність суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 2 604 182 грн.

Відповідач в обґрунтування правомірності винесення спірного податкового повідомлення - рішення посилається на те, що відповідно до п. 5.12 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 "Про порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції України, в разі визначення у декларації з податку на додану вартість від'ємного значення платником подається додаток 3 до податкової декларації з ПДВ, в якому визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума в межах суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а тому, на думку Відповідача, платником податків-Позивачем було неправомірно змінено форму податкової звітності, у зв'язку з чим було завищено суму бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що позиція Відповідача є необґрунтованою, недоведеною та такою, що не ґрунтується на нормах законодавства, а тому заперечення Відповідача судом відхилені у зв'язку із наступним.

У відповідності з п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі за текстом - Закон "Про ПДВ") від 03.04.97р. №168\97-ВР (із змінами і доповненнями) - бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються пп.7 ст.7 Закону "Про ПДВ".

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону "Про ПДВ" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.  

Суд, виходячи з аналізу зазначеної норми, приходить до висновку, що законодавством не передбаченому в якості умови бюджетного відшкодування момент виникнення у отримувача товару зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ  повинні бути фактично сплачені  у попередньому податковому періоді постачальникам  товарів.

Так, в грудні 2005 року Позивачем були здійснені платежі на суму ПДВ у розмірі 22 879 950 грн. (25 рядок Декларації), з них 20 275 768,00 грн. – фактична оплата податкового кредиту постачальникам звітного періоду (грудень 2005 року), 2 604 182,00 грн. - погашення кредиторської заборгованості за попередні періоди, що не заперечується й Відповідачем відповідно до змісту акту перевірки.

Враховуюче викладене, суд приходить до висновку, що Позивач не порушував пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки, фактична оплата ним отриманих у попередніх періодах товарів від постачальників відбулась саме у грудні 2005 року – попередній період, за який надана декларація.

Застосування щодо Позивача при визначенні суми бюджетного відшкодування Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” замість пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” щодо податкового періоду, за який подавалася податкова декларація та розрахунок суми бюджетного відшкодування, призводить до зменшення суми бюджетного відшкодування та до порушення законних прав платника.

Так, Закон України „Про податок на додану вартість” має вищу юридичну силу по відношенню до Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, що підтверджується, зокрема, пунктом 11.4 ст.11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про податок на додану вартість» - у разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону.

Крім цього, суд виходить із того, що згідно пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до абзацу другого підпункту „з” 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181 –ІІІ із змінами і доповненнями форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.

Суд приходить до висновку, що внесення змін до форми податкової звітності (розрахунок суми бюджетного відшкодування) було здійснено у межах, спосіб та на підставі чинного законодавства, з наданням відповідних пояснень мотивів складення звіту за іншою формою, а також у зв'язку з тим, що форма, затверджена центральним (керівним) органом контролюючого органу, опосередковано збільшує його податкові зобов'язання всупереч нормам закону з такого податку (Закону "Про ПДВ"), а тому Позивачем було правомірно подано звіт за іншою формою, ніж форма, що затверджена центральним органом контролюючого органу.

Крім цього, висновком судово-економічної експертизи № 476, яка призначалась у справі, підтверджується документально сума бюджетного відшкодування, визначена ВАТ "Полтавський ГЗК" у декларації з податку на додану вартість за січень 2006р. у рядку 25 декларації та рядку 3 додатку 3 до декларації в сумі 2 287 950 грн. Також, згідно висновку експертизи, висновки, викладені в акті Кременчуцької ОДПІ № 4 від 03.03.2006р. про завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2006р. на суму 2 604 182,00 грн., документально не підтверджуються.

Відповідач проти висновку експертизи заперечує з мотивів, викладених у письмових заперечення до Висновку судово-економічної експертизи № 476 від 08.09.2006р. (вих. № 28282/10/10-044 від 13.11.2006р. - у матеріалах справи). Зокрема, Відповідач посилається на мотиви, які були викладені в акті перевірки та запереченнях на позовну заяву, а тому судом зазначені заперечення також відхилені з огляду на їх необґрунтованість.

Таким чином, доводи позивача є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору, 4 251 грн. витрат на проведення  судово-економічної експертизи стягуються відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету .

На підставі матеріалів справи, керуючись ст. ст. 94,158-163  КАС  України, суд –

                                           П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати нечинним ( скасувати )  повністю податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції від 03.03.2006р. N 0000081500/0, за яким ВАТ „Полтавський ГЗК” було визначено суму завищення  бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2 604 182,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Комсомольськ вул. Будівельників, 16) р\р 26006301550205\980 в ПІБ м. Комсомольська, МФО 331133, код ЄДРПОУ 00191282 – 3,40  грн. витрат по сплаті судового збору та 4 251,00 грн. витрат по проведенню судово-економічної експертизи.

Видати  виконавчий документ  з набранням постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                         Ю.О.Коршенко