ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Полтава Справа № 17/278-17/178
Дата прийняття постанови: 22.11.2006
Час прийняття постанови: 11 год. 20 хв.
Суддя Ю.О.Коршенко
Секретар судового засідання М.С. Пістряк
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Сервіс", м. Кременчук
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.06.2004р. № 0000242305/058
Представники :
від позивача: Бендик С.О., директор паспорт КН 235943 Кісіль О.І., дов. № 3 від 17.08.2005р.
від відповідача: Реута Н.В., дов. № 22342/10 від 04.09.2006р. Москаленко І.О., дов. № 15610/10 від 28.07.2005р.
Трапіцина Г.М., дов. № 2247/10 від 08.02.2005р.
Кіпря В.О., дов. № 3928/10 від 09.03.2005р.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.06.2004р. № 0000242305/058, винесеного на підставі акта перевірки № 84 від 22.06.2004р. та яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 39 832 грн., у т.ч. основний платіж - 26 354,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 13 478,00 грн.
Позивач та його представники в ході судового розгляду підтримують позовні вимоги та на їх повному задоволенні наполягають з мотивів, викладених, зокрема, у позовній заяві, доповненнях до позовної заяви (вих. № 61 від 17.08.2005р. - у матеріалах справи, вих. № 113 від 31.10.2006р. - у матеріалах справи), а також усних поясненнях, які були надані представниками Позивача в ході судового розгляду.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у письмових поясненнях (вих. № 16939/10 від 17.08.2005р., вих. № 12250/10 від 15.05.2006р.- у матеріалах справи). Представники Відповідача підтримують заперечення Відповідача та наполягають на правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення - рішення.
У справі оголошувались перерви з 18.05.2006р. до 19.09.2006р. та з 16.11.2006р. до 22.11.2006р. для надання можливості сторонам надати додаткові докази для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд в с т а н о в и в :
З 30.07.2002р. до 07.08.2002р. Кременчуцькою ОДПІ була здійснена перевірка Позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 06.08.2002р. "Про результати проведення перевірки по питанню вірності; повноти та обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість у декларації за березень, червень 2002 року по МКП "ДМ-Сервіс" (копія акту - в матеріалах справи). Перевіркою було встановлено наступне:
1) сума податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2002р. становить 2 082 грн. (рядок 9), за червень 2002 року становить 4 548 грн. та перевіркою підтверджується.;
2) сума ПДВ податкового кредиту за березень 2002р. в сумі 15821 грн. та за червень 2002р. в сумі 21 157 грн.;
3) сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів (рядок 25) перевіркою підтверджується за березень 2002р. в розмірі 1 237 грн., за червень 2002р. - 3 322 грн.;
4) сума експортного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику через 30 календарних днів з дати подання цього розрахунку становить: у березні - 12 502 грн., у червні - 13 287 грн.
Сума, яка відшкодовується на протязі 3-х наступних періодів: у березні 1 237 грн., у червні - 3 322 грн.
На підставі рішення загальних зборів засновників від 18.11.2003р., розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 28.11.2003р. № 1539-Р мале колективне підприємство "ДМ-Сервіс" було перереєстровано у Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ-Сервіс".
22.06.2004р. Кременчуцькою ОДПІ була здійснена додаткова позапланова перевірка, за результатами якої складено акт № 84/23-513/24830309 від 22.06.2004р. "Про результати додаткової позапланової документальної перевірки по питанню правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету МКП "ДМ-Сервіс" код 24830309 за березень, червень 2002р.".
Зазначеною перевіркою було виявлено та належним чином зафіксовано:
1) завищення Позивачем сум ПДВ податкового кредиту п.п. 1.3, 1.8, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон "Про ПДВ"), в результаті чого, сума податкового кредиту зменшується на суму ПДВ:
- за березень 2002р. - - 15630 грн.
- за червень 2002р. - - 15 170 грн.
2) Позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету пп. 7.4.1, пп. .7.4.5 пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про ПДВ", в результаті чого сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню зменшується на суму ПДВ:
- за березень 2002р. - - 15 630 грн.
- за червень 2002р. - - 15 170 грн.;
3) за результатами порушень пп. 1.3, 1.8; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону "Про ПДВ" донараховано основний платіж за березень 2002р. - 1 891 грн.
Так, при дослідження правильності формування податкового кредиту МКП "ДМ-Сервіс" за перевіряємий період (березень, червень 2002р.) шляхом проведення зустрічних документальних перевірок постачальників, встановлено, що по другому ланцюгу придбання, а саме:
МПК "ДМ-Сервіс" < ПП "Укрторгбуд" (м. Світловодськ код 31591275) < ПП Буан Плюс (м. Київ, і.п.н. 317483026010), яке згідно листа ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 04.07.2003р. № 2279/7/26-730-5 не є діючим підприємством та згідно рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13.06.2003р. установчі документи та свідоцтво платника ПДВ визнані недійсними з 21.12.2001р.
Таким чином, в ході перевірки, яка була проведена додатково до попередньої перевірки (акт № 231 від 06.08.2002р.) було встановлено, що податковий кредит МКП "ДМ-Сервіс" за березень, червень 2002 року не підтверджується в сумі 15 630,23 грн. та 15 170,25 грн. відповідно.
В березні 2002р. Позивачем було віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми податку на підставі виписаних податкових накладних Приватним підприємством "Укрторгбуд" (315912711274):
№ 120 від 27.03.2002р.
№ 124 від 28.03.2002р.
сума ПДВ - 15630,23 грн.
В червні 2002р. Позивачем було віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми податку на підставі виписаної податкової накладної Приватним підприємством "Укрторгбуд" (315912711274) № 231 від 12.06.2002р. сума ПДВ - 15 173,04 грн.
Згідно Довідки № 201/2310 (вих. № 5769/2310 від 28.08.2002р. - у матеріалах справи) Світловодською ОДПІ була здійснена перевірка контрагента Позивача, якою було встановлено, що податкові накладні, які були підставою для віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку, занесені до Книги продажу товарів (робіт, послуг у відповідні місяці 2002 року). Форма проведення розрахунків - безготівкова.
При цьому, результати зустрічної перевірки безпосереднього контрагента Позивача жодних порушень щодо господарської діяльності суб'єкта, що перевірявся, виявлено не було.
Крім цього, перевіркою було встановлено, що Приватним підприємством "Укрбудторг" була придбана продукція у Приватного підприємства "Буан-плюс" зобовязання щодо оплати якої припинилась шляхом взаємозаліку (м. Київ, вул. Бальзака, 8-Б, кв. 369, і.п.н. 317483026010, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 35340750) та підтверджено податковими накладними, які зазначені в довідці № 201/2310.
Відповідач та його представник в ході судового розгляду посилається на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13.06.2003р. у справі № 2-35630/2003 р. було визнано недійсними з 21.12.2001р. статут, довідку про внесення до ЄДРПОУ та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ - Приватного підприємства "Буан плюс".
Судом обґрунтування Відповідача правомірності видання спірного податкового повідомлення - рішення, а також факт несплати сум ПДВ до бюджету в результаті вказаних операцій щодо придбання товарів Позивачем, вважає недоведеним, оскільки рішення районного суду, яке зазначене вище, не доводить факт несплати даними підприємствами податку на додану вартість. Крім цього, посилання Відповідача на те, що несплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість одним із контрагентів за ланцюгом придбання виключає можливість виникнення права на податковий кредит у іншого контрагента, судом відхилене як таке, що є необґрунтованим.
Несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Відповідно до пп. "а" пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним в ціні товарів (послуг) ПДВ продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.
Норми чинного законодавства, що застосовуються до спірних правовідносин не передбачають як умову виникнення права на податковий кредит - взаєморозрахунки третіх осіб між собою та державою.
Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Враховуючи те, що норми Конституції є нормами прямої дії, а також, беручи до уваги, що законодавством не передбачено право у органів державної податкової служби виключати з податкового кредиту платника податку в результаті порушення законодавства іншими учасниками податкових правовідносин, тому дії Відповідача з приводу виявлення завищення бюджетного відшкодування з ПДВ не відповідають чинному законодавству.
Так, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.
Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, Позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, які були сплачені його контрагенту в ціні товару, зокрема, у березні 2002р. - 15 630 грн. та у червні 2002р. - 15 170 грн., а тому й сума, яка підлягає відшкодуванню також завищена Позивачем не була.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
На підставі матеріалів та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.06.2004р. № 0000242305/058 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 39 832,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 26 354,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 478,00 грн.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Сервіс" (м. Кременчук, вул. Махоркова, буд. 17-А, р/р 260072165 в АКБ "МТ-Банк", 36900, м. Кременчук, МФО 331304, код ЄДРПОУ 24830309) відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.
Видати виконавчий документ в порядку, передбаченому ст. 258 КАС України, на виконання п. 3 резолютивної частини даної постанови з набранням останньою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.О.Коршенко