Справа № 22-ц-23910/2010 р. Головуючий 1 інстанції
Категорія: відшкодування Гаврилюк С.М.
шкоди Доповідач: Овсяннікова А.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Овсяннікової А.І.,
суддів – Ситник О.М., Сащенко І.С.,
при секретарі – Москаленко Е.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ЗАТ «Харківське АТП - 16358» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ЗАТ «Харківське АТП - 16358» з участю третіх осіб – ОСОБА_4 та ВАТ «ХДІ страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ЗАТ «Харківське АТП - 16358», ОСОБА_4 та третій особі ВАТ «ХДІ страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позову позивачі вказали, що 24 січня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в ході якої загинула ОСОБА_2 – дружина, а ОСОБА_3 – мати.
Винним у скоєнні ДТП вироком суду від 10 липня 2008 року визнано ОСОБА_4, який керував автомобілем ЗІЛ – 431412 державний номер НОМЕР_1. Автомобіль належить ЗАТ «Харківське АТП - 16358», з яким ОСОБА_4 знаходився у трудових відносинах.
Загибель близької людини причинила їм тяжкі моральні страждання; вони назавжди позбавлені близької людини; протягом довгого часу не можуть жити нормальним життям; позбавлені сну.
Крім того, вони вимушені були припинити підприємницьку діяльність, про що зроблено відповідний запис у реєстрі, чим також причинено шкоду.
Просять стягнути з відповідачів солідарно по відшкодуванню моральної шкоди на користь ОСОБА_2 500 тисяч гривень, на користь ОСОБА_3 – 400 тисяч гривень.
Крім того, їм причинена і матеріальна шкода.
Для вшанування пам’яті рідної їм людини вони мають намір зробити на могилі пам’ятник. Відповідно до довідки ТОВ фірми «Веста-сервіс» від 25.03.2009 року його вартість складатиме 44 849 грн. 90 коп.
Цю суму солідарно з відповідачів на їх корить по 22 424 грн. 95 коп. стягнути кожному.
Судові витрати покласти на відповідачів.
У наступному ОСОБА_3 доповнив свої вимоги і просив стягти з ЗАТ «Харківське АТП - 16358» на його користь 836 грн. 35 коп. – вартість проїзду до суду з м. Києва, де вони зараз проживають.
Представник відповідача ЗАТ «Харківське АТП - 16358» позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди не визнав, оскільки фактично такі витрати ними понесені не були.
Моральну шкоду згодні відшкодувати, виплативши ОСОБА_3 – 5 тис. грн.., ОСОБА_2 – 2450 грн., а ЗАТ СК «Алькона», правонаступник якого ВАТ «ХДІ страхування» 2550 грн. на користь ОСОБА_2
Просить врахувати тяжке фінансове становище АТП.
Відповідач ОСОБА_4 підтримав такі пояснення представника АТП. Просить врахувати особисто його важке матеріальне становище.
Справа розглянута у відсутності третьої особи ВАТ «ХДІ страхування».
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ЗАТ «Харківське АТП - 16358» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - кожного – по 50 тисяч гривень по відшкодуванню моральної шкоди та 866 грн. 53 коп. на користь ОСОБА_3 по відшкодуванню проїзду та 30 грн. – витрат ІТЗ. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким повністю задовольнити їх позовні вимоги, оскільки стягнення 50 тисяч гривень по відшкодуванню моральної шкоди явно не відповідає обсягу причинених ім моральних страждань при загибелі близької їм людини.
Безпідставно відмовлено і у відшкодуванні матеріальної шкоди, оскільки хоча вони і не понесли витрати по сплаті вартості пам’ятника, однак таку суму вони будуть оплачувати.
Покласти судові витрати на ЗАТ «Харківське АТП - 16358».
У наступному позивачі уточнили вимоги по апеляційній скарзі і просили ухвалити нове рішення, яким стягнути з ЗАТ «Харківське АТП - 16358» на користь ОСОБА_2 450 тисяч гривень по відшкодуванню моральної шкоди на користь ОСОБА_3 – 350 тисяч гривень по відшкодуванню моральної шкоди та 20 130 гривень – по відшкодуванню матеріальної шкоди, посилаючись на те, що ним встановлено пам’ятник матері та виплачено фактично цю суму.
Просять стягти з АТП 1700 гривень по сплаті судового збору; 30 грн. – по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 850 гривень – по сплаті судового збору при звернені до апеляційного суду та 37 гривень – витрат по ІТЗ.
В апеляційній скарзі ЗАТ «Харківське АТП - 16358» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким стягнути з них по 10 тисяч гривень кожному позивачу по відшкодуванню моральної шкоди.
У наступному уточнили вимоги апеляційної скарги і просять рішення суду змінити, залишивши без змін рішення у частині відмови у задоволенні матеріальних збитків.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково; апеляційна скарга ЗАТ «Харківське АТП - 16358» задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 24 січня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в ході якої загинула ОСОБА_5 – мати ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_2
Винним у скоєнні ДТП є ОСОБА_4, що підтверджується вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2008 року, який знаходився у трудових відносинах з ЗАТ «Харківське АТП - 16358» і скоїв ДТП при виконанні трудових обов’язків.
Відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Стягнення з ЗАТ «Харківське АТП - 16358» суми по відшкодуванню моральної шкоди відповідає цим вимогам закону.
Що стосується розміру відшкодування, то колегія вважає, що підстав для його зміни (зменшенню або збільшенню) не вбачається.
Відповідно до вимог п. 3,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року з наступними змінами під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Рішення суду про стягнення на користь позивачів – кожному – по 50 тисяч гривень постановлено з урахуванням цих вимог і підстав для його зміни не вбачається.
Що стосується рішення суду у частині відшкодування матеріальної шкоди, то воно підлягає скасуванню в цій частині з постановленням нового.
Відмовляючи позивачам у стягненні 44 849 грн. 90 коп. – витрат на становлення пам’ятника суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивачами така сума сплачена не була, тобто, такі витрати ними понесені не були.
Після постановлення рішення ОСОБА_3 23 липня 2010 року було сплачено за пам’ятник 20130 гривень, що підтверджується наданою копією квитанції.
Підстав для відмови у стягнення цієї суми колегія не вбачає.
Посилання представників АТП щодо необхідності позивачам звертатись з цього приводу з окремим позовом, оскільки судом їм в цьому вже відмовлено – судовою колегією не приймається.
Предметом спору стягнення суми за пам’ятник в судовому засіданні було, оскільки з цього приводу заявлено позов.
Надання відповідної довідки про вартість пам’ятника після постановлення рішення також не є підставою для відмови в позові, оскільки рішення суду законної сили не набрало і про скасування рішення суду в цій частині позивачами ставилося в первинній апеляційній скарзі.
Доказів про іншу вартість пам’ятника відповідачами не надано і будь-яких клопотань з цього приводу ними не заявлено.
Що стосується вимог по відшкодуванню судових витрат, то вони підлягають задоволенню частково.
Виходячи з розміру задоволених позовних вимог та вимог п.п. «ж», п.п. «а» п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державне мито підлягає відшкодуванню в суді першої інстанції в сумі 68 грн. (51 грн. + 17 грн.); 30 грн. – витрати на ІТЗ, фактично сплачені позивачами, а всього 98 грн., з яких 30 грн. судом стягнуто.
Виходячи з розміру задоволених позовних вимог в суді апеляційної інстанції стягненню підлягає державне мито у розмірі 100 грн. 65 коп. та фактично сплачені витрати на ІТЗ у розмірі 37 грн., а всього 137 грн. 65 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ЗАТ «Харківське АТП - 16358» відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 червня 2010 року у частині відмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди – скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ЗАТ «Харківське АТП - 16358» на користь ОСОБА_3 20130 (двадцять тисяч сто тридцять) гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, а також 368 грн. 95 коп. судових витрат.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до касаційної інстанції протягом 20 днів.
Головуючий
Судді