Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-3766-2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Льон С. М.
Категорія 52 Доповідач – Фомічов С.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
30 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2010 року.
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі – Управління освіти) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 25 лютого 2008 року перебувала в трудових відносинах з Управлінням освіти, а наказом № 126-к від 5 травня 2009 року її звільнено з 12 травня з посади фахівця 1 категорії централізованої бухгалтерії Управління, яку вона займала, за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням штату працівників. Вважаючи, що звільнення здійснено з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки правові підстави для ліквідації централізованої бухгалтерії були відсутні, профспілковий орган згоди на її звільнення не надав, інша робота їй не пропонувалась, просила поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, зокрема, що суд не з’ясував під ставність скорочення штату працівників централізованої бухгалтерії, існування якої передбачено чинними нормативними актами, штатним розписом, кошторисом на 2009 рік; не дав належної оцінки тому, що вже 13 травня було створено відділ внутрішнього фінансового контролю, де їй не була запропонована робота. Просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та її представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач працювала з 25 лютого 2008 року в централізованій бухгалтерії управління освіти і науки облдержадміністрації. На виконання розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 28 січня 2009р. №45-р „Про внесення змін до структури управління освіти і науки облдержадміністрації” було проведено відповідні зміни та наказом від 10 лютого 2009 року №30-к „Про реорганізацію структурних підрозділів управління освіти і науки”, затверджено нову структуру управління, до якої централізована бухгалтерія як структурний підрозділ не була включена внаслідок її ліквідації за зазначеним розпорядженням голови ОДА, запроваджувався перехід закладів освіти обласного підпорядкування на обслуговування через самостійні бухгалтерії, у зв’язку з чим посада фахівця 1 категорії, яку обіймала позивач, в числі інших штатних посад бухгалтерії підлягала скороченню. Наказом №31-к від 10 лютого 2009 року позивачку попереджено про наступне звільнення у зв’язку зі скороченням штату з 13 квітня 2009р. (а.с. 11-12).
Відповідно до вимог ст.ст. 49-2, 49-4 КЗпП звіт про заплановане звільнення працівників наданий Кіровоградському міжрайонному центру зайнятості; вільну профспілку працівників освіти і науки проінформовано про причини наступних звільнень у зв’язку з запланованою реорганізацією, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватись, про строки проведення звільнення; на адресу голови профспілки направлено подання на попередню згоду на звільнення за скороченням штату працівників централізованої бухгалтерії управління освіти, в тому числі і позивача. На виконання вимог ст. 22 Закону України „Про професійні спілки, гарантії їх діяльності”, наказом від 7 квітня №91-к дату вивільнення працівників централізованої бухгалтерії змінено з 13 квітня на 12 травня (а.с.13).
При розгляді справи судом першої інстанції з’ясовано, що органом профспілки у визначений ст. 43 КЗпП строк питання про згоду на звільнення не вирішено, так як позивачка не є членом профспілки.
У зв’язку з відсутністю в новій структурі управління освіти вакансій позивачці пропонувалась посада бухгалтера в підпорядкований управлінню освіти і науки облдержадміністрації установі, від цієї посади позивач відмовилась, що не заперечувала в засіданні суду апеляційної інстанції.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідації, організації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови від 6 листопада 1992 р. №9 „Про практику розгляду судами трудових спорів”, розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на незаконність ліквідації централізованої бухгалтерії і недоцільність скорочення працівників безпідставні, оскільки фактично були проведені зміни до структури управління освіти, що супроводжувалось скороченням штату працівників, на виконання відповідного розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28 січня 2009р., в межах передбачених Положенням про управління освіти і науки Кіровоградської ОДА повноважень, зокрема, і щодо зміни структури, визначення граничної чисельності працівників. Позивач не надала доказів, які б свідчили про порушення вимог ч.2 ст. 49-2 КЗпП при її звільненні. Не містять їх і матеріали справи.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду відповідає обставинам справи та постановлено відповідно до вимог чинного законодавства , доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяті днів.
Головуюча
Судді