ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2006 Справа № 5/397
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Оржицькому та Лубенському районах, пл.Кірова, 18/2,Лубни,Лубенський район, Полтавська область,37500
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар", с. Вовчик Лубенського району Полтавської області,
про Стягнення грошових коштів
Суддя: Гетя Наталія Григорівна.
Секретар судового засідання: Скрильник Тетяна Леонідівна
Представники :
від позивача: Мона В.М.
від відповідача: Вишневський К.М., дов. від 01.11.2006р.
Суть спору: Розглядається адміністративний позов про стягнення 131926,77 грн. - сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим.
Позивачем надано доповнення до позовних вимог, в якій позивач збільшує суму боргу на 15856,58 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що в позовній заяві позивачем заявлено вимогу щодо зобов’язання відповідача включити в число кредиторів з майновими вимогами з платежів на суму 131926,77 грн. на слідуючих осіб:
1. Іванов Борис Михайлович на суму 35776,63 грн.
2. Калініченко Михайло Григорович на суму 50447,58 грн.
3. Кононенко Олександр Миколайович на суму 32708,45 грн.
4. Гиря Ганна Олександрівна на суму 12684,92 грн.
Позивач подав заяву № 209 від 11.08.2006 р., в якій просить включити позивача в число кредиторів з майновими вимогами з платежів на таку особу:
5. Гузьома Іван Іванович на суму 15856,58 грн.
Підставою звернення позивача до господарського суду стала наявність протоколу № 1 від 21.04.2006 р. щодо ліквідації підприємства, що мається в матеріалах справи.
Припинення суб’єкта господарювання - відповідача є добровільним.
Позивач в позовній заяві посилається на ст. 45 абзац 2 пункт В Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» щодо не попередження його письмово відповідачем про прийняте рішення зборів учасників СТОВ «Хлібодар» стосовно ліквідації.
Відповідно до пп. В п. 3 частини 2 ст.. 45 вищезазначеного Закону в старій редакції, що діяла до 22.02.2006 р. - Роботодавець як страхувальник зобов’язаний інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про ліквідацію підприємства не пізніш як за два місяці.
Але на підставі Закону № 3456-4 від 22.02.2006 р. підпункт «в» пункту 3 частини 2 ст. 45 було виключено із Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», тому відповідач і не інформував позивача про добровільну ліквідацію підприємства.
Окрім цього позивачем було надано Постанови про призначення перерахованої щомісячної страхової виплати
- за № 17 від 15.03.2006 р. на Гмирю Михайла Олексійовича;
- за № 35 від 20.03.2006 р. на Кононенка Олександра Миколайовича;
- за № 105 від 20.03.2006 р. на Калініченка Михайла Григоровича;
- за № 33/п від 20.03.20096 р. на Гузьому Івана Івановича;
- за № 121 від 20.03.2006 р. на Іванова Бориса Михайловича,
в яких вказано, що ушкодження здоров’я вищезазначених громадян сталося внаслідок нещасного випадку на виробництві в КСП «Леніна».
Статут відповідача свідчить про те, що відповідач СТОВ «Хлібодар» не є правонаступником КСП «Леніна», а тому і не повинен нести відповідальність щодо виплати пенсій .
Згідно ч. 3 абз. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» від 23.09.1999 р. № 1105-14, який набрав чинності з 01.04.2001 року уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я виплачується цими підприємствами, а в разі ліквідації їх без правонаступника – Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до п. 5.9 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових внесків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Постанова Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України N 12 від 20.04.2001 р. передбачено, що суб’єкт підприємницької діяльності, бюджетна установа, що підлягає ліквідації, зобов’язана провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду на день ліквідації.
Назва даної Постанови КМУ № 765 від 06.05.2000 р. існує в такій редакції « Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ст. 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регулює особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств. Але СТОВ «Хлібодар не являється особливо небезпечним підприємством та не являється банкрутом. Справу про банкрутство підприємства боржника порушує господарський суд.
Закон про банкрутство являється спеціальним законом, і згідно преамбули даного Закону, він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності – боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Позивачем також не надано належних доказів щодо порушення справи про банкрутство СТОВ «Хлібодар».
Беручи до уваги вищевикладене та ч. 1 ст. 71 КАСУ про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити в задоволенні позову.
Суддя Гетя Н.Г.