ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Полтава Справа № 19/335
Дата прийняття постанови: 16.01.2007
Час прийняття постанови: 10 год. 40 хв.
Суддя Т.М. Безрук
Секретар судового засідання Н.М. Борисенко
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі, вул. Леніна, 44, смт. Семенівка, Полтавська область, 38200
до Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків, с. Вереміївка, Семенівський район, Полтавська область, 38251
про стягнення 11665,33 грн.
Представники :
від позивача: Зубченко І.О., дов. № 1 від 10.01.2006р.
від відповідача: Мороз О.В. директор
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі до Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків про стягнення з Відповідача по справі заборгованості в сумі 11 665,33 грн., що утворилась в результаті несплати витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Позивач та його представники в ході судового розгляду на задоволенні позову наполягають, посилаючись, зокрема, на обґрунтування, викладені у позовній заяві, письмових запереченнях (вих. № 36/06-03 від 15.01.2007р. – у матеріалах справи) та усних поясненнях, які були надані представниками Позивача в ході судових засідань.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (вих. № 366-13 від 21.11.2006р. – у матеріалах справи) та усних поясненнях, які були надані представниками Відповідача.
Строк вирішення спору ухвалою суду від 23.11.2006р. був продовжений за відповідним клопотанням сторін.
У справі оголошувалась перерва з 23.11.2006р. до 16.01.2007р. для надання можливості сторонам надати додаткові докази по справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши усі обставини у справі, суд в с т а н о в и в :
Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13.12.1991р. № 1977-XII згідно преамбули Закону визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.
Згідно ст. 24 дано Закону: “Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.”. Відповідно до ч. 9 ст. 24 цього Закону різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується...для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.
Відповідно до п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. № 372 (далі - Порядок) : “За рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.”.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається, зокрема, на п. 2 Порядку, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що Відповідач згідно довідки № 19/1583 від 02.11.2000р. про включення до ЄДРПОУ є державною небюджетною установою й згідно довідки організаційно-правова форма господарювання Відповідача – державне підприємство, фінансування – госпрозрахунок.
При цьому, Позивач посилається на п. 5 Порядку, який, на думку Позивача, був порушений Відповідачем, у зв'язку з чим Веселоподільська дослідно-селекційна станція інституту цукрових буряків не відшкодувала Пенсійному фонду суму виплачених пенсій – 11 665,33 грн.
Суд з позицією Позивача погодитись не може, оскільки вона є необґрунтованою та недоведеною у зв'язку з чим обґрунтування позовних вимог судом відхилені з огляду на наступне.
Відповідно до Статуту Веселоподільної дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків, який був затверджений Президентом Української академії аграрних наук та зареєстрований Семенівською районною державною адміністрацією 01.11.2000р. (розпорядженням № 412) у новій редакції Станція є державною бюджетною сільськогосподарською науково-дослідною установою, що частково фінансується з державного бюджету, з правом здійснення господарської (госпрозрахункової) діяльності.
Відповідачем було надано належні докази, що підтверджують те, що Відповідач є державною бюджетною установою. Так, Відповідачем надано докази щодо фінансування з державного бюджету наукових працівників на основі державних контрактів, кошторисів і штатних розписів, що підтверджується, зокрема, Державними програмами, державними контрактами, планами асигнувань з бюджету, кошторисами доходів і видатків, звітністю до пенсійного фонду і відділу статистики.
Таким чином, Позивачем неправомірно застосовано положення ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, відповідно до якого різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом. Так, щодо Відповідача повинна застосовуватись норма цієї ж статті, проте з урахуванням того, що Відповідач є державною бюджетною науковою установою (організацією), а тому у даному випадку й різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Крім цього, суд вважає заперечення Відповідача обґрунтовані в частині посилання змін, які були здійснені на виконання Постанови Президії УААН від 28.11.2002р. та Наказу Української академії аграрних наук № 95 від 29.11.2002р. Так, наказом № 37 від 31.12.2002р. по Веселоподільській дослідно-селекційній станції, працівники наукового підрозділу, в т.ч. Шудря П.П., Когут Г.С., Даценко П.П., Власюк В.І та Даценко А.І. з січня 2003 р. звільнені з роботи і з 2 січня 2003р. вони були включені в штатний розпис наукових, інженерно-технічних робітників, лаборантів та службовців апарату Інституту цукрових буряків (наказ № 2-ОС від 02.01.2003р).
Таким чином, Позивачем не було належним чином доведено щодо наявності обов'язку у Відповідача щодо фінансування частини різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим позов підлягає відмові в його задоволенні.
На підставі матеріалів та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.М. Безрук
Повний текст постанови складений