ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18.01.2007р.                                                                       Справа № 19/103

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м. Кременчук

до  1. Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Кременчукгаз", м. Кременчук

2. Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

про  стягнення 506 948 грн.

                                                            Суддя  Т. М. Безрук

Представники:

від позивача:       Гордієнко А.М., дов. № 0219/2414 від 06.12.2006р.

від відповідача1:  Бєлєнкіна А.А., дов. № 2/1420 від 29.06.2006р.

від відповдіача2: Сергієнко О.А., дов. № 95 від 10.01.2007р.

                              Коритан В.Л., дов. № 110 від 10.01.2007р.

від третьої особи: Овчарук О.О., дов. № 389/10 від 29.12.2006р.

          СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з ВАТ "Кременчукгаз" 253474,00 грн. збитків та з ДК "Укртрансгаз" 253 474,00 грн. збитків, завданих Позивачу внаслідок постачання  природного газу неналежної якості (в редакції заяви про уточнення позовних вимог  від 09.11.2004р. №01-19/1868).

Відповідач –ВАТ “Кременчукгаз” –у відзиві (вих. № 19/508 від 21.05.2004р. –т.1 а.с.49-50) та додаткових письмових поясненнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що 1) згідно умов договору на транспортування природного газу, який був укладений між Позивачем та Відповідачем1 17.12.2002р., предметом договору є надання послуг газорозподільчою організацією Позивачу з транспортування природного газу; в розділі 7 договору не передбачено відповідальність за неналежну якість газу, який надійшов від Постачальника природного газу для Позивача через магістральні мережі УМГ "Черкаситрансгаз" в розподільчі газопроводи ВАТ "Кременчукгаз"; 2) відсутність вини стосовно попадання рідини в газові мережі позивача, оскільки ВАТ “Кременчукгаз” не збов”язаний забезпечувати якість газу вищу за ту, що надійшла з мереж Трансгазу, і  передає позивачеві лише той газ, який був переданий йому з мереж ДК “Укртрансгаз”, крім того попадання води в газові мережі могло відбутися внаслідок гідравлічних випробувань відповідача –2, про що повідомлено на спільній технічній нараді, всі повідомлення про виникнення аварійних ситуацій в газовому господарстві фіксуються аварійно-диспечерською службою ВАТ “Кременчукгаз”.

Відповідач ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”- надав заперечення  на позов (вих. № 1235/02 від 14.10.2004р.- т.3 а.с.38-46) та додаткові письмові пояснення, в яких  позовні вимоги відхиляє посилаючись на те, що 1) позивачеві постачається газ з родовищ Полтавської області, фізико-хімічні показники якого можуть викликати випаданні рідинної фракції та води в процесі транспортування, 2) при цьому  рідкі фракції можуть випадати як в мережах відповідача -  ВАТ “Кременчукгаз”, так і в мережах позивача, 3) позивачем не вживалися заходи щодо виключення вказаних негативних явищ, 4) позивачем не доведений документально розмір збитків: довідки розрахунки носять інформативний характер; 4) аварійна зупинка, що сталася на об'єкті Позивача, викликана природними властивостями газу власного видобутку із родовищ Полтавської та Харківської областей, що транспортується магістральним газопроводом Диканька - Кременчук - Кривий Ріг; 5) та специфікою побудови газопроводу, належного позивачеві; 6) під час транспортування природного газу даним магістральним газопроводом Відповідач2 не змінює параметри якості товарної продукції; 7) він є газотранспортною організацією, яка фактично забезпечує транспортування газу магістральними газопроводами до газорозподільних мереж, а не здійснює постачання природного газу, на що посилається Позивач в обґрунтування позову. Відповідач2 посилається на належне виконання взятих на себе договірних зобов'язань, зокрема, в частині постачання товарної продукції належної якості.

Ухвалою суду від 23.06.2004р. строк вирішення спору у справі був продовжений судом за клопотанням сторін згідно ч. 4 ст. 69 ГПК України.

Третя особа проти позову заперечує, наполягаючи на тому, що відповідними пунктами договорів на транспортування природного газу, які укладені між Позивачем та Відповідачем1 та між Позивачем та Відповідачем2 передбачені вимоги до якості природного газу, що транспортується даними газотранспортними організаціями Позивачу; якість транспортованого природного газу, що отримує безпосередньо Позивач, не забезпечується третьою особою, а тому й відповідальність щодо можливих збитків, понесених Позивачем в результаті неналежного виконання договірних зобов'язань Відповідачем1 та Відповідачем2, третя особа не несе.

Ухвалою суду від 23.06.2004р. строк вирішення спору у справі був продовжений судом за клопотанням сторін згідно ч. 4 ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 18.01.2007. суддею за згодою сторін відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У справі оголошувались перерви з 15.06.2004р. до 23.06.2004р., з 21.09.2004р. до 14.10.2004р., з 15.11.2005р. до 20.12.2005р., з 30.05.2006р. до 20.06.2006р., з 20.06.2006р. до 30.06.2006р. та з 14.12.2006р. до 18.01.2007р. для надання можливості сторонам надати додаткові докази по справі.

Ухвалами суду від 22.12.2004р., від 17.03.2005р., від 30.06.2006р. по справі призначалася судова експертиза.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, третьої особи, дослідивши всі обставини справи, суд           в с т а н о в и в :

01.01.2003р. між Позивачем та Відповідачем2 було укладено договір № 09-4143/03 (далі за текстом - Договір - 2) на транспортування природного газу, згідно з умовами якого Відповідач –2  зобов”язався  транспортувати газ замовника (позивача) по магістральних газопроводах в загальному потоці до газорозподільної станції та передати його газорозподільчій організації в загальній кількості не вище сумарного добового ліміту. За розподіл газу між споживачами, які отримують газ з газових мереж газорозподільчої організації даної ГРС, відповідач-2 відповідальності не несе.

17.12.2002р. між Позивачем та Відповідачем1 було укладено договір № 56-03-21-5-ТГ/2003 (далі за текстом - Договір - 1) на транспортування природного газу, предметом якого є надання послуг ВАТ "Кременчукгаз" (газорозподільчою організацією) позивачу (споживачу) з транспортування природного газу.

Як свідчать акти від 26.10.2003р., 28.10.2003р., 30.11.2003р. на підприємстві Позивача 26 жовтня 2003р. сталася аварійна зупинка виробництва технічного вуглецю у зв'язку з наявністю в газі значного вмісту рідинної фази води та вуглеводнів.

В результаті зазначеного, Позивач наполягає на понесенні ним збитків й просить суд (з урахуванням уточнення позовних вимог) стягнути пропорційно з Відповідача1 та Відповідача2 506 948,00 грн. - з кожного по 253 474,00 грн.

При цьому Позивачем визначено склад та розмір збитків:

1)  недовипуск продукції (технічного вуглецю) на суму 142 281,00 грн.;

2) здійснення додаткових витрат природного газу на суму 9 904,00 грн.;

3) здійснення додаткових витрат електричної енергії в сумі 4 312,00 грн.;

4) застосування штрафних санкцій за порушенням умов та термінів постачання технічного вуглецю покупцям в сумі 340 000,00 грн.;

5) здійснення додаткових витрат на заробітну плату персоналу в сумі 7 383,00 грн.;

6) здійснення додаткових транспортних витрат в сумі 332,00 грн.;

7) здійснення інших витрат в сумі 2 706,00 грн.

Статтею 203 ЦК УРСР, який діяв на час спричинення аварії, передбачено, що в разі невиконання  або  неналежного  виконання  зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов’язання було виконано боржником.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України  боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі  належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, підставою для відшкодування збитків є доведений факт невиконання чи неналежного виконання  зобов’язання боржником, прямий причинний зв’язок між порушенням зобов’язанням  і завданими збитками та їх розміром, а також наявність вини  боржника.

Враховуючи, що  для вирішення питань, пов’язаних з розглядом даної справи, а саме щодо встановлення внаслідок чого відбулося припинення горіння пальників газоспоживаючого обладнання на ВАТ “Кременчуцький  завод технічного вуглецю”, причини попадання води в газопровід, на якому саме відрізку газопроводу сталося попадання води, необхідні спеціальні знання судом призначалися судові експертизи.

Ухвалою суду від 22.12.2004р. (т.4 а.с.53) у справі була призначена судова експертиза, провадження якої було доручено Київському НДІ судових експертиз. Листом № 655 від 09.02.2005р. інститут повідомив про неможливість проведення експертизи, оскільки, дослідження поставлених судом питань не входить до компетенції інституту, дослідження газів проводиться в Українському науково-дослідному інституті природних газів "УКРНДІГАЗ", м. Харків.

Ухвалою суду від 17.03.2005р. (т.4 а.с.) у справі була призначена комплексна судова експертиза, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса. Листом № 982 від 08.04.2005р. Харківським НДІ судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса було повідомлено про неможливість проведення експертизи в зв'язку з відсутністю певних фахівців в галузі газопостачання і газифікації.

30.06.2006р. ухвалою суду (т.5 а.с) у справі була призначена судова комплексна експертиза, проведення якої було доручено Українському науково-дослідному інституту природних газів "УКРНДІГАЗ" (м. Харків). Листом № 28-49/1943 від 04.10.2006р. Український науково-дослідний інститут природних газів повідомив суд про неможливість проведення експертизи, оскільки дану експертизу можна провести лише безпосередньої після аварії.

Надані сторонами звіт про науково-дослідну роботу “Розробка методики і виконання розрахунків щодо визначення можливості конденсації водяної пари, що міститься у природному газі” №2330-04 за 2004р., технічні пояснення спеціалістів сторін від 09.03.2006р. 219/222, від 29.05.2006р. №780, від 20.06.2006р. №19/654 не дають однозначної відповіді  щодо причини попадання рідинних фракцій в газопровід, їх достатності для припинення горіння пальників газоспоживаючого обладнання на ВАТ “Кременчуцький  завод технічного вуглецю”,  чи відбулося таке попадання на якомусь конкретному  відрізку газопроводу.

Відповідно до листа директора філії Українського науково-дослідного інституту природних газів ДП "Науканафтогаз" НАК "Нафтогаз України" (вих. № 28-49/1943 від 04.10.2006р. - у матеріалах справи), куди направлялася справа для експертизи, дати однозначний висновок щодо причини аварії, яка мала місце 25-26 жовтрня 2003р. неможна, оскільки немає вірогідної інформації про об'єми води, яка надійшла споживачу - Позивачу, оскільки розрахунок виконано некоректно, а саме по співвідношенню вмісту конденсату і води в окремій пробі. Відсутня інформація про якісний хімічний склад води, що не дозволило з”ясувати якого походження вода –технічна або конденсаційна. Не вказано, за яким нормативним документом виконувався відбір проб та чи враховано розподілення у флюїдному потоці часток газового конденсату і води за їхньою питомою вагою. Крім цього, в листі зазначається, що дані, яких не вистачає для проведення експертизи, можливо було б отримати лише безпосередньо після аварії у жовтні 2003р., шляхом проведення спеціальних аналітичних робіт з визначення складу і об'єму вільної води, а також контрольних вимірів якості газу.

Таким чином, довести обставини, на які посилається Позивач в якості підстав даного позову, не має можливості.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином Позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

В підтвердження сум понесених збитків позивач посилається на наступне.

Позивач посилається на те, що мав місце недовипуск основної продукції (технічного вуглецю), понесення додаткових витрат природного газу та електричної енергії, що призвело до понесення збитків на відповідні суми 142 281,00 грн., 9 904,00 грн., 4 312,00 грн.

В обґрунтування понесення  збитків в заявленому розмірі Позивачем надано лише довідки  ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" від 22.04.2004р. № 01-19/674, № 01-19/675, № 01-19/676 та від 15.06.2005р. № 01-19/952, в яких визначені вказані суми, але документальних доказів в їх підтвердження не надано.

Тобто, розмір збитків в цій частині не доведено, також не доведено факт здійснення Позивачем витрат у зазначеному розмірі, наявності прямого причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) Відповідача1 і Відповідача2, в результаті чого були б порушені відповідні договірні зобов'язання, та відповідними витратами.

Також, Позивач просить суд стягнути збитки, що виникли в результаті понесення ним додаткових витрат на заробітну плату персоналу, додаткових транспортних та інших витрат відповідно у таких сумах: 7 383,00 грн., 332,00 грн., 2 706,00 грн.

При цьому, Позивачем не було належним чином доведено здійснення таких витрат, не було надано первинної документації, що підтверджувала б проведення відповідних оплат. Таким чином, суд вважає, що збитки й в цій частині є необґрунтованими та недоведеними Позивачем.

В підтвердження факту понесення збитків Позивач також посилається на порушення  ним взятих на себе договірних зобов'язань, в результаті чого Позивачу було нараховано штраф в сумі 340 246,35 грн.

В обґрунтування останнього, Позивач посилається на те, що зазначений штраф був сплачений Позивачем на користь ТОВ "Об'єднання "Хорс" в сумі 340 000,00 грн., що підтверджується угодою від 17.12.2003р. між Позивачем та ТОВ "Об'єднання "Хорс" про залік зустрічних однорідних вимог на суму 340 000,00 грн. В той же час, судом зазначена вище угода не може бути прийнята як належний доказ понесення збитків у зазначеному розмірі, оскільки угода не підтверджує факт сплати Позивачем зазначеної суми штрафу на користь свого контрагента за результатом недовипуску продукції внаслідок саме даної аварійної зупинки.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст.49, 75, 82–84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У позові до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кременчукгаз" - відмовити.

2. У позові до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - відмовити.

СУДДЯ                                                                      Т.М. БЕЗРУК

Рішення підписано: