Справа № 11-577/2010 р. Головуючий суду 1 інстанції
Категорія: ст.121 ч.2 Кваша С.В.
КК України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів Івченко О.М., Пісного І.М.
за участю прокурора Іванова А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2010 р., яким засуджений
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, раніше не судимий
за ст.121 ч.2 КК України на 9 років позбавлення волі
Постановлено стягнути з засудженого на користь ОСОБА_4 у відшкодування заподіяної злочином майнової шкоди 17187 грн., моральної шкоди 20000 грн.
За вироком суду 19.11.2008 р., приблизно о 20 год., в АДРЕСА_1, ОСОБА_3 під час сварки із співмешканкою ОСОБА_5, яка виникла у зв’язку з особистими неприязними відносинами, після спільного вживання спиртних напоїв, наніс їй численні удари кулаками в різні області тулуба, в голову, в обличчя, чим заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, кримінальну справу направити на додаткове розслідування.
Зазначає, що судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи стосовно умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 Вказує, що є інвалідом 3 групи, фізично слабкий, тому не міг заподіяти потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть. Водночас стверджує, що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_5 ним заподіяні в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілої, яка витратила гроші на спиртні напої замість продуктів харчування. Тому вважає правильною кваліфікацію своїх дій за ст. 123 КК України або за ст. 296 КК України (з урахуванням грубого порушення ним громадського порядку в житловому будинку під час побиття потерпілої).
Зазначає, що у висновках судово-медичної експертизи та у вироку немає даних про спричинення ним потерпілій механічної асфіксії внаслідок аспірації кров’ю. З цього приводу стверджує, що надав допомогу ОСОБА_5 і кровотеча у неї з носу припинилася, але потім потерпіла падала і кровотеча у неї з носу відновилася. Вважає, що суд повинен був встановити, від яких дій настала вказана кровотеча: внаслідок удару чи падіння.
Посилається, що розгляд справи судом не був справедливим тому, що не допитані інші сусіди. Стверджує, що під час досудового слідства і судового розгляду справи не отримав належної юридичної допомоги.
Також вказує, що судом не враховані обставини, які пом’якшують покарання - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин; під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілої. Вважає, що вказані обставини були підставою для застосування судом ст. 69 КК України та для призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк менше 5 років.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про умисне заподіяння засудженим ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили її смерть, під час сварки, після спільного вживання спиртних напоїв, за обставин, вказаних в вироку, ґрунтується на доказах, перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку.
Зокрема, з показань свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні вбачається, що вона чула гомін та звуки від багатьох ударів в сусідній квартирі, де мешкали ОСОБА_3 і ОСОБА_5 Також чула, що ОСОБА_5 просила ОСОБА_3 припинити її побиття. Пізніше знаходилась у дворі і через вікно бачила як ОСОБА_3 бив ОСОБА_5 в обличчя. Через день ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_5 померла. Після цього зайшла в квартиру та бачила, що ОСОБА_5 лежала мертва на підлозі.
Свідок ОСОБА_7 дав суду аналогічні показання стосовно шуму та криків з сусідньої квартири.
З протоколу огляду місця події від 21.11.2008 р. слідує, що труп потерпілої з ознаками насильницької смерті знайдено на підлозі полу в кімнаті в квартирі АДРЕСА_1. В приміщеннях квартири в різних місцях є сліди, схожі на кров (а.с.5-14).
Згідно з висновками комісійної судово-медичної експертизи потерпілій були заподіяні в області голови і обличчя: синці в лобній області, на віях ока і в виличній області зліва; забиті ранки у внутрішнього кута лівого ока; перелом кісток носу, садна в області лоба і верхньої вії справа, обширна гематома (крововилив) в м’які тканини потиличної області голови, синці м’яких тканин в лівій лобній, обох тім’яних та потиличної області голови; крововилив під м’які оболонки мозочку і забій мозочка, одинарні крововиливи у речовину головного мозку; в області кінцівок порядку 50 синців різних розмірів (від 0,7х0,7 см. до 7х3 см.). Зазначені тілесні ушкодження є слідами ударних впливів тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. За ступенем тяжкості вказані ушкодження в області голови, з забиттям головного мозку та з переломом кісток носу у сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і як такі, що спричинили смерть. Кількість ударних впливів в область голови потерплої – 7-8; в область кінцівок – порядку 50. Розташування ушкоджень на різних рівнях і поверхнях тіла, множинний їх характер, виключає можливість їх утворення внаслідок падіння з положення стоячи, навіть неодноразового (а.с.49-55).
Перелом кісток носу, внаслідок якого сталася сильна кровотеча з наступною аспірацією дихальних шляхів кров’ю, знаходиться в прямому причинному зв’язку з настанням смерті потерпілої (а.с.20-25).
В ході відтворення 24.02.2010 р. обстановки і обставин події злочину засуджений ОСОБА_3 вказував, що 19.11.2008 р., приблизно о 20 год., за місцем проживання, під час сварки з ОСОБА_5, після спільного вживання спиртних напоїв, наніс їй удари кулаком в різні частини голови, а також в область носу, від чого у неї на обличчі з’явилася кров. В подальшому поклав її на підлогу обличчям уверх. ОСОБА_5 на розмовляла, а вранці наступного дня виявив, що вона мертва (а.с.88-95).
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 не заперечував, що наніс ОСОБА_5 приблизно 8-9 ударів в голову та в область носу. У неї з носу пішла кров. Поклав її на ліжко. Вона намагалася встати, але впала. Не став її піднімати з підлоги, а вранці наступного дня виявив, що вона мертва. Про смерть ОСОБА_5 повідомив сусідці ОСОБА_6 лише через день.
На підставі наведеної сукупності доказів суд дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, що спричинили її смерть. Дії засудженого за ст. 121 ч.2 КК України кваліфіковані правильно. Немає підстав для їх перекваліфікації на ст. 123 КК України, або на ст. 296 КК України, як вказує апелянт. При цьому, неспроможні твердження апелянта про тяжку образу з боку потерпілої, оскільки сварка та побиття ним потерпілої сталися під час спільного вживання ними спиртних напоїв.
Обставини події злочину в судовому засіданні досліджені повно. В судовому засіданні засуджений та його захисник не заявляли клопотань щодо допиту додаткових свідків з числа сусідів.
Стосовно сильної кровотечі у ОСОБА_5 з носу сам засуджений в судовому засіданні показав, що кров на обличчі потерпілої з’явилася після його ударів їй в область носу. З цього приводу у висновках комісійної судово-медичної експертизи зазначено, що на предметах одягу ОСОБА_5 описані сліди крові, яка витікала з носу після виникнення перелому носу. З цього слідує, що перелом носу виник при вертикальному положенні потерпілої і кровотеча з носу почалася при вертикальному її положенні. Забій головного мозку виник пізніше тому, що така травма мозку супроводжується втратою свідомості і самостійне знаходження у вертикальному положенні виключається. Для настання смерті від механічної асфіксії внаслідок затікання в дихальні шляхи крові з ушкодження з переломом носу потрібні 2 умови: втрата свідомості та находження потерпілої в положенні лежачі обличчям уверх.
За такого, дії засудженого ОСОБА_3, який заподіяв ОСОБА_5 перелом кісток носу, що викликало сильну кровотечу і механічну асфіксію внаслідок аспірації дихальних шляхів кров’ю, знаходяться у прямому причинному зв’язку з настанням смерті потерпілої.
Тому твердження апелянта в цій частині є безпідставними.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону під час провадження у справі не виявлено. Захисник ОСОБА_8 допущений до участі у справі на досудовому слідстві з 27.02.2010 р. (а.с.99), з моменту подання відповідної заяви ОСОБА_3 як підозрюваним і брав участь в судовому розгляді справи. Заяв стосовно неналежної юридичної допомоги від ОСОБА_3 не надходило.
Покарання засудженому судом призначено у відповідності з вимогами ст.ст. 65,67 КК України, тобто з урахуванням вчинення ним тяжкого злочину, в стані алкогольного сп’яніння та даних про особу ОСОБА_3, який за місцем проживання характеризується негативно, є інвалідом 3 групи.
Жодної з пом’якшуючих покарання обставин, на які посилається апелянт, фактично не існує, як і підстав для застосування ст. 69 КК України.
За такого колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку.
Керуючись ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2010 р. у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.
Головуюча:
судді :