Справа № 11-201 2010р.                                     Головуючий   1  інстанції

Категорія: ч.2 ст.185 КК України                      Сорочан А.В.

                                                                              Доповідач апеляційного суду

                                                                               Ржепецький О.П.    

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 травня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

                         Головуючого:  Ржепецького О.П.

                         Суддів: Івченко О.М., Значок І.С.                                            

                         за участю прокурора: Якименка О.П.

            засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 04 лютого 2010року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Маркс Саратовської області, Росія, громадянин України, раніше судимий: 06.04.2007р. – Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 187 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнений з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки,

засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано частково не відбуту частину покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду від 06.04.2007 року, та остаточно призначено 5 років 3 місяці позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 500грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він

27 грудня 2008 року біля 12.30год., перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, переслідуючи корисну мету та умисел, направлений на викрадення чужого майна, таємно, скориставшись тимчасовою відсутністю господарки, викрав гаманець потерпілої вартістю 20грн., в якому знаходилась пенсійна картка на її ім’я, на рахунку якої були кошти в сумі 1008грн., гроші готівкою 12 грн. та посвідчення учасника бойових дій. Після вчинення крадіжки ОСОБА_3, скориставшись номером пін-коду пенсійної картки потерпілої, отримав через банкомат «Приватбанку» гроші в сумі 1000грн, забрав 12 гривень з гаманця, а сам гаманець, посвідчення та пенсійну картку потерпілої викинув.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить пом’якшити призначене судом покарання, застосувавши ст. ст. 69, 75, 76 КК України. Посилається на те, що суд при призначенні йому покарання не врахував його щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, наявність на утриманні малолітньої дитини та хворої співмешканки.

В запереченнях на апеляцію прокурор, який приймав участь у розгляді справи, просить вирок суду відносно ОСОБА_3 залишити без змін. Вважає призначене покарання необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, оскільки він раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, щодо особи похилого віку. Зазначає, що обставини, зазначені засудженим в апеляції, були враховані судом при постановленні вироку, а стосовно хвороби співмешканки, то будь-які документи, які б підтверджували цей факт, відсутні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримку апеляції, думку прокурора, який вважав, що вирок є обґрунтованим, а тому повинен бути залишений без зміни, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оцінивши досліджені докази, суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого злочину та вірно кваліфікував  дії засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України.  В апеляції засуджений  не оспорює доведеність обвинувачення та кваліфікацію дій.

При призначенні покарання суд врахував пом’якшуючі його обставини, в тому числі і ті на які є посилання в апеляції.  Але судом було враховано і те, що ОСОБА_3 вчинив злочин в період відбування покарання за попереднім вироком та щодо особи похилого віку.

Таким чином, покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У х в а л и  л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 4 лютого 2010 року, у відношенні ОСОБА_3, залишити без зміни.

Головуючий:                                      Судді: