Справа № 11-630-2010 р.    .                                 Головуючий суду 1 інстанції

Категорія: ст.186 ч.3                     Чернієнко С.А.

КК України                         Доповідач апеляційного суду

Погорєлова Г.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючої: Погорєлової Г.М.    

суддів: Губи О.О., Пустовара М.Л.

за участю прокурора Осипенко О.М.

                засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2010 р., яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, раніше судимого

16.06.2009 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки

засуджено за ст.186 ч.3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

    На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.06.2009 р. та призначено до відбуття ОСОБА_3 5 років позбавлення волі.

Також вирішено питання про речові докази у справі: програвач, музичний центр, мобільний телефон, трубку від радіотелефону постановлено залишити потерпілому за належністю

За вироком суду 15.02.2010 р., ОСОБА_3, діючі повторно, згідно з планом, з метою відкритого викрадення чужого майна, познайомився в інформаційній системі «Інтернет» з ОСОБА_4. Цього ж дня приблизно о 11 год. ОСОБА_3 домовився телефоном про зустріч за місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, а приблизно о 24 год., використавши привід особистого знайомства, проник до зазначеної квартири та впевнився у можливості реалізувати злочинний намір.

Використавши потім привід знайомства ОСОБА_4 з іншою особою, ОСОБА_3 тимчасово залишив квартиру, вступив у змову з невстановленою особою на відкрите заволодіння майном ОСОБА_4 та вони обидва зустрілися з ОСОБА_4 біля його квартири.

Використавши знов привід налагодити дружні стосунки, зловживаючи довірою ОСОБА_4, вони проникли до нього у квартиру. Там після вживання спиртних напоїв, діючи за планом, невстановлена особа, залишившись на кухні, прикидалася п’яною, сховала ножі, обрізала телефонний шнур, а ОСОБА_3, залишившись у кімнаті с ОСОБА_4, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, наніс йому удари руками і ногами по тілу, заподіявши легке тілесне ушкодження у виді забиття грудної клітини.

Потім у кімнаті вони вдвох спільно утримували ОСОБА_4, завдаючи фізичного болю, погрожували застосуванням насильства, подолали його опір та відкрито викрали його майно - ДВД програвач, вартістю 200 грн., музичний центр, вартістю 500 грн., 2 мобільних телефони, вартістю 150 грн. і 50 грн.

З викраденим вони зникли з місця події та розпорядилися ним на власний розсуд.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч.3 на ч.2 ст. 186 КК України. Стверджує, що ОСОБА_4 запросив їх до квартири сам. Тому заперечує кваліфікуючу ознаку злочину - проникнення в житло, а також корисний мотив дії. Стверджує, що з потерпілим ОСОБА_4 через інформаційну систему «Інтернет» познайомився не він, а його знайомий на ім’я ОСОБА_5, що удари потерпілому наніс у зв’язку з його сексуальними домаганнями, а ОСОБА_5 узяв майно потерпілого тимчасово, до вибачення з боку потерпілого.

Водночас вказує на позитивні характеристики, наявність у нього родини, на відсутність обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та на повернення потерпілому викраденого майна. Просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Доведеність вини ОСОБА_3 в пограбуванні потерпілого ОСОБА_4 за вказаних у вироку обставинах підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні вбачається що 15.02.2010 р. через інформаційну систему «Інтернет» він познайомився з особою, яка запропонувала інтимний зв’язок. Зазначеній особі він надіслав номер свого мобільного телефону шляхом СМС повідомлення. Через деякий час йому зателефонував раніше незнайомий ОСОБА_3, з яким декілька разів спілкувалися телефоном. Цього ж дня на прохання ОСОБА_3 зустрілися з ним в квартирі ОСОБА_4 та спілкувалися. ОСОБА_3 запропонував йому познайомитися ще зі своїм знайомим на ім’я ОСОБА_5, який нібито працював в міліції та знаходився неподалік від квартири. Погодився на його пропозицію. Чекав на них на сходовій клітині, коли ОСОБА_3 пішов за ОСОБА_5. Потім втрьох знаходилися в квартирі, спілкувалися в приміщенні кухні, де ОСОБА_6 і ОСОБА_5 вживали принесене ними пиво. Під час спілкування ОСОБА_3 плутався щодо місця роботи. Коли ОСОБА_5 заснув, пішли з ОСОБА_3 до кімнати. Там ОСОБА_3 несподівано наніс йому удари руками та ногами по тілу, схопив за шию, повалив на підлогу. Чинив ОСОБА_3 опір, намагався дістати з шафи газовий балончик, але не зміг, В цей час до кімнати забіг ОСОБА_5, який допомагав ОСОБА_3 утримувати його на підлозі. Відчув біль в грудній клітині, поскаржився їм, що це може бути серцевий напад. У зв’язку з цим вони його відпустили. Потім бачив, що на кухні ОСОБА_5 витирав рукоятки ножів, а на дивані знаходилися зібрані речі – програвач та музичний центр. Взявши їх, а також 2 мобільні телефони, трубку від стаціонарного телефону вони пішли з квартири. Виявив, що дріт стаціонарного телефону перерізаний. Зателефонував зі старого мобільного телефону своєму знайомому ОСОБА_7, який на його прохання скопіював з сайта «Інтернету» анкету ОСОБА_3 Потім звернувся до органів міліції.

Свідок ОСОБА_7 суду підтвердив, що в лютому 2010 р., о 4 год. ранку, на прохання ОСОБА_4 по мобільному телефону, терміново скопіював з сайта «Інтернету» анкету абонента ОСОБА_3 та його переписку з ОСОБА_4 Трохи пізніше виявив, що в «Інтернеті» вже були змінені дані анкети та зникла фотографія абонента. Наступного дня зустрічався з ОСОБА_4, який був знервований та повідомив, що познайомився з ОСОБА_3 та його знайомим на ім’я ОСОБА_5, які прийшли до нього додому, спілкувалися з ним, потім побили та забрали речі.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що в лютому 2010 р., у нічний час, ОСОБА_3 та його знайомий на ім’я ОСОБА_5 принесли їй на зберігання музичну апаратуру, яку потім вилучили  працівники міліції.

Згідно з протоколами виїмки 27.02.2010 р. у ОСОБА_8 вилучені належні потерпілому ДВД програвач, музичний центр та трубка від радіотелефону (а.с.53); у самого ОСОБА_3 вилучений належний потерпілому мобільний телефон (а.с. 47), які оглянуті, визнані речовими доказами у справі та повернуті потерпілому під розписку (а.с. 48,49, 54, 55,56).

З протоколу огляду місця події вбачається, що в квартирі ОСОБА_4 з приміщення кухні були вилучені з пляшок з-під пива відбитки пальців (а.с.4-6), два з яких згідно з висновками дактилоскопічної експертизи залишені пальцями рук ОСОБА_3, а третій – іншою особою (а.с. 34-37).

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 виявлено забиття грудної клітини зліва, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень та утворення якого не виключається у зазначений потерпілим строк і від ударів руками і ногами і (а.с. 118-119).

Сам засуджений в судовому засіданні, хоча і стверджував, що з його сайту в «Інтернеті» з ОСОБА_4 познайомився його знайомий ОСОБА_5, але не заперечував, що одразу після цього він особисто спілкувався телефоном з потерпілим. Показав, що коли вони вдвох спілкувалися з ОСОБА_4 у його квартирі, то ОСОБА_5 знаходився неподалік від місця проживання потерпілого. Запропонував ОСОБА_4 познайомитися з ОСОБА_5 та привів його до квартири, де на них на сходовій клітині чекав ОСОБА_4 Потім потерпілий їх впустив до квартири, де вони втрьох спілкувалися на кухні, пили з ОСОБА_5 принесене ними пиво. Коли ОСОБА_5 заснув, знаходилися вдвох з потерпілим у кімнаті. Стверджував, що наніс удари руками в обличчя та в груди ОСОБА_4 тому, що той сказав щось образливе. В їх конфлікт втрутився ОСОБА_5, який схопив потерпілого. Потім вдвох з ОСОБА_5 узяли з квартири ті речі потерпілого, які бажали. Особисто узяв ДВД програвач і музичний центр, а ОСОБА_5 – 2 мобільних телефони і трубку від стаціонарного телефону. Занесли речі до його знайомої ОСОБА_8 Там узяв собі один мобільний телефон.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з іншою особою, повторно, відкрито заволодів чужим майном, що було поєднано з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого та з проникненням у житло. Його дії за ст. 186 ч.3 КК України кваліфіковані вірно.

Є безпідставними твердження апелянта про відсутність в його діях корисного мотиву, оскільки мало місце заволодіння майном потерпілого, частиною якого засуджений користувався сам.

Є наявною також кваліфікуюча ознака злочину – проникнення в житло, оскільки з наведених вище показань потерпілого ОСОБА_4, показань свідка ОСОБА_7, частково з показань самого засудженого, з даних протоколів виїмки викраденого, вбачається, що ОСОБА_3 та іншою особою був застосований обман для незаконного вторгнення в квартиру потерпілого, що свідчить про мету заволодіння чужим майном. Також були узгодженими їх подальші дії по заволодінню майном, яким вони розпорядилися на власний розсуд та частиною якого безпосередньо користувався засуджений. Крім того, одразу після злочину було вжито заходів щодо знищення анкети ОСОБА_3 і його розмов з потерпілим  в інформаційній системі «Інтернет».

Зазначене спростовує доводи апелянта в цій частині.

Щодо покарання, то воно ОСОБА_3 призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, зокрема, з урахуванням вчинення засудженим тяжкого злочину, його позитивних характеристик, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання.

Зазначена обтяжуюча покарання обставина підтверджується як показаннями потерпілого ОСОБА_4, так і показаннями самого ОСОБА_3 стосовно вживання засудженим безпосереднього перед протиправними діями пива, яке принесли він та інша особа.

Покарання ОСОБА_3 за ст. 186 ч.3 КК України призначено в межах, близьких до мінімального розміру санкції кримінального закону.

Новий злочин ОСОБА_3 вчинив в період іспитового строку, тому йому обґрунтовано судом призначено покарання з застосуванням ст. 71 КК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, як просить апелянт.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

            У Х В А Л И Л А:

Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2010 р. у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.

Головуюча:

Судді: