Справа № 11-479-2010 р. Головуючий суду 1 інстанції
Категорія: ст. 128 Дробинський О.Е.
КК України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2010 року колегія суддів палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів: Значок І.С., Кателіна В.П.
за участю прокурора Баранкевича С.О.
потерпілої ОСОБА_3
представника потерпілої ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора Луценко С.В., який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 червня 2010 р., якою кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Воронівка Вознесенського району Миколаївської області, приватного підприємця, раніше не судимого
повернено Вознесенському міжрайонному прокурору на додаткове розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що 05.04.2009 р., приблизно о 22 год., в АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних особистих відносин між ним та ОСОБА_6 з одного боку, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 з іншого боку, сталася бійка.
Під час цієї бійки ОСОБА_5 з метою відтягування ОСОБА_3 від ОСОБА_6, схопив та утримував рукою за лікоть лівої руки ОСОБА_3, чим необережно заподіяв їй тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я у виді часткового розриву зв’язок лівого ключично-акроміального сполучення з частковим розривом зв’язково-капсульного апарату, ушкодження зв’язок лівого ліктьового суглобу.
Дії ОСОБА_5 органами досудового слідства кваліфіковані за ст. 128 КК України.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд докладно навів положення п.п.1, 2 ч.1 ст. 64, ст. 22, ст. 281 УПК України та вказав , що він виходить з вимог ч. 7 ст. 374 КПК України щодо обов’язкового виконання вказівок суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, з яких вбачається, що на протязі досудового слідства слідчий, в провадженні якого знаходилася дана справа, діяв упереджено, не дослідив в повному обсязі всі обставини справи, які мають суттєве значення, внаслідок чого зроблені помилкові висновки, що привело до передчасного закриття кримінальної справи і до порушення вимог КПК, які неможливо усунути в судовому засіданні.
В апеляції прокурор Луценко С.В., який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Зазначає, що вказівки апеляційного суду, викладені в ухвалі від 08.12.2009 р., стосуються постанови слідчого від 25.08.2009 р. про закриття кримінальної справи в частині заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 і не стосуються кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст. 128 КК України.
Апелянт наводить положення ст.ст. 275, 278, 281 КПК України, пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування». Вважає, що суду належало розглянути кримінальну справу в межах обвинувачення ОСОБА_5 У випадку встановлення судом вчинення злочину особою, не притягнутою до кримінальної відповідальності, суд за відповідним клопотанням вносить постанову, якою про вчинення цього злочину повідомляє прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляції, заперечення потерпілої ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.
У даній справи підсудним є один ОСОБА_5, а межами його обвинувачення є необережне заподіяння ним середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_3 05.04.2009 р.
Із змісту постанови суду слідує, що дана кримінальна справа повернута на додаткове розслідування у зв’язку з тим, що під час досудового слідства передчасно була закрита справа за фактом заподіяння іншій особі – ОСОБА_7. тілесних ушкоджень середньої тяжкості. З цього приводу в матеріалах кримінальної справи є відомості про скасування постанови слідчого від 25.08.2009 р. про закриття кримінальної справи за цим фактом в порядку ст. 236-6 КПК України постановою судді Вознесенського міскьрайонного суду від 16.11.2009 р., яка залишена без зміни в апеляційному порядку ухвалою від 08.12.2009 р. (а.с.88, 138,139-140).
Зазначені судові рішення прийняті після того, як з 21.09.2009 р. вже почався розгляд по суті судом 1 інстанції справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст. 128 КК України (а.с.147). Проте, питання про об’єднання цих справ в одному провадженні не ставилося і не вирішувалося.
Крім того, з заяви ОСОБА_7 від 06.04.2009 р. вбачається, що вона ставила питання про притягнення до кримінальної відповідальності за заподіяні їй тілесні ушкодження не лише ОСОБА_5, а і іншу особу – ОСОБА_6 (а.с.7).
Прийняте судом рішення щодо направлення справи на додаткове розслідування з зазначених мотивів, не відповідає положенням ч.1 ст. 276 КПК України, ч.1 ст. 278 КПК України, згідно з якими питання про нове обвинувачення особі, яке їй не було пред’явлено та про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи, вирішується за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника. Проте, з протоколу судового засідання вбачається, що прокурором таке клопотання не заявлялося. Щодо клопотання потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, то в сенсі ч.1 ст. 276 КПК України, вони не займають такого процесуального положення стосовно обвинувачення за фактом заподіяння тілесних ушкоджень іншої особі - ОСОБА_7
Колегія суддів звертає увагу суду 1 інстанції й на те, що ним перекручені мотиви залишення без зміни постанови судді від 16.11.2009 р, яка пов’язана з закриттям кримінальної справи за фактом спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Щодо посилань суду на обов’язковість вказівок суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, то відповідно до ч. 4 ст.374 КПК України, ці вказівки є обов’язковими для органів дізнання та досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду 1 інстанції при повторному розгляді справи.
Проте, вказівки суду, викладені в ухвалі апеляційного суду від 08.12.2009 р., не стосуються додаткового розслідування або повторного розгляду справи судом 1 інстанції, а пов’язані з оцінкою постанови суду 1 інстанції стосовно закриття кримінальної справи за іншим фактом.
З огляду на наведене, постанова суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора Луценко С.В., який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, задовольнити.
Постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 червня 2010 р., якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст. 128 КК України повернуто на додаткове розслідування, скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити підписку про невиїзд.
Головуюча:
Судді :