Справа № 11-450-2010 р. . Головуюча суду 1 інстанції
Категорія: ст.185 ч.2, ч. 3 Головко Л.І.
КК України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :
головуючої: Погорєлової Г.М.
суддів: Гребенюк В.І., Значок І.С.
за участю прокурора Іванова А.О.
засудженого ОСОБА_3
його законного представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_3. на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 травня 2010 р., яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Козирка Очаківського району Миколаївської області, раніше судимого цим же судом 02.03.2010 р. за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання протягом іспитового строку 1 рік на підставі ст. 104 КК України.
засуджено за ст.185 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ст.185 ч 3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.03.2010 р. та остаточно призначено 3 роки 2 місяці позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого 1070 грн. на користь ОСОБА_5 у відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином та про повернення ОСОБА_5 речових доказів за належністю.
За вироком суду неповнолітній ОСОБА_3, в с. Козирка Очаківського району Миколаївської області таємно викрав чуже майно:
- 11.02.2010 р. , в період з 20 год. 30 хв. до 22 год., повторно, проник через незачинені двері до гаражу на території домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 та таємно викрав запасні частини до мотоциклу, інструменти, алюмінієвій посуд та інше майно на загальну суму 1885 грн., яке належало ОСОБА_5
- 06.03.2010 р., о 14 год., повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав залізні ворота, вартістю 450 грн., які належали ОСОБА_6, з території домоволодіння по АДРЕСА_2.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок змінити, звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Не оспорюючи доведеності вини у злочинах та кваліфікацію дій, вважає призначене покарання надмірно суворим. Посилається, що суд не врахував дані про його особу, дійове каяття, часткове відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_5, який не наполягав на суворому покаранні. Тому зазначає, що його виправлення можливе без відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_4 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Дослідженими судом доказами підтверджена вина ОСОБА_3 у вчиненні крадіжок чужого майна за зазначених у вироку обставинах, що, як і кваліфікація дій за ст.ст.185 ч.2, ч.3 КК України, апелянтом не оспорюється.
Покарання ОСОБА_3 призначено з додержанням вимог ст.ст. 65, 66 КК України, тобто з урахуванням вчинення засудженим злочинів, один з яких є тяжким; негативних характеристик засудженого за місцем проживання та навчання; обставин, які пом’якшують покарання – щирого каяття та вчинення злочинів в неповнолітньому віці.
Враховуючи наведені обставини, які пом’якшують покарання, суд призначив ОСОБА_3 покарання за тяжкий злочин в мінімальному розмірі санкції кримінального закону. Щодо часткового відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_5, про що зазначає апелянт, то потерпілому у відшкодування майнової шкоди лише повернені речові докази у справі, якими визнана частина викраденого майна, а в основній частині майнова шкода йому не відшкодована.
При призначенні покарання ОСОБА_3 судом обґрунтовано застосовані й положення ст. 71 КК України.
З огляду на вчинення ОСОБА_3 одного із злочинів протягом іспитового строку за попереднім вироком суду, його перебування на обліку в наркологічному кабінеті з приводу епізодичного вживання алкоголю, на відсутність на нього впливу батьків, колегія суддів приходить до висновку про неможливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства та не вбачає підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, як просить апелянт.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 травня 2010 р. у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.
Головуюча:
Судді: