Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 8001 / 10 Головуючий у 1 інстанції: Федорець С.В.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
РІШЕННЯ
Іменем України
« 03 » листопада 2010 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С.,
Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від «18» серпня 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі , -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі.
Позивач зазначав, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 19.12.2005 року він є власником земельної ділянки площею 7,67 га, розташованої на території Атманайській сільської ради Якимівського району Запорізької області.
09.04.2008 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким він передав відповідачу у платне користування строком на десять років дану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За умовами договору відповідач зобов’язався сплачувати йому орендну плату у розмірі 1002,12 грн. на рік, а також земельний податок. Однак станом на 12.03.2010 року відповідачем земельний податок у порушення умов договору сплачений не був.
На момент укладення договору діяв Указ Президента України від 02.02.2002 року ”Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”, у відповідності до якого за оренду ділянок сільськогосподарського призначення встановлюється плата в розмірі не менше 1,5 % визначеної у відповідності до законодавства вартості земельної ділянки. На теперішній час Указом Президента України від 19.08.2008 року внесено зміни до цього указу і орендна плата визначається у розмірі не менше ніж 3% від грошової оцінки земельної ділянки. Вважає цей факт істотною зміною обставин і зазначає, що відповідач не погоджується внести відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки, внаслідок чого порушуються його майнові права, як власника земельної ділянки.
З цих підстав просив суд розірвати договір оренди землі від 09.04.2008 року та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 18 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 09.04.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та приватним підприємцем ОСОБА_3
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 66 грн. 80 коп. та по оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_4, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_3 не змінив умови укладеного договору у відповідності з Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", не збільшив оренду плату до розміру 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної частки (паю) та не сплатив земельний податок у порушення умов договору.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Як установлено судом, 09 квітня 2008 року між ОСОБА_5 та приватним підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 7,67 га, яка знаходиться на території Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області строком на десять років зі сплатою орендної плати в розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки (п. 4.1). Розмір орендної плати за договором переглядається за певних обставин.
Згідно з п. 12.1 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п.12.4).
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Заявляючи позов, ОСОБА_5 не посилався на невиконання відповідачем обов'язків орендаря, які передбачені статтею 25 Закону України "Про оренду землі", а лише посилався на те, що відповідач не переглянув розмір орендної плати, яку безпідставно відмовляється збільшити до 3% від проіндексованої вартості земельної ділянки відповідно до Указу Президента України від 19 серпня 2008 року та не сплатив земельний податок у порушення умов договору.
Ухвалюючи рішення, суд визнав, що відповідач безпідставно відмовився збільшити орендну плату до 3% від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки згідно з Указом Президента України від 19 серпня 2008 року, що є істотним порушенням умов договору.
Однак, п. 4.5 укладеного договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.
Тобто, умови договору не зобов'язують сторони вносити зміни до договору, зокрема збільшувати чи зменшувати розмір орендної плати, а лише зобов'язують за певних обставин переглянути умови договору. Зміна умов договору можлива на вимогу однієї із сторін і за взаємною згодою ( п. п. 12.1 договору).
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству. Договір між сторонами укладено 9 квітня 2008 року - у період дії Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", яким був встановлений мінімальний розмір орендної плати у 1,5%, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.
Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" встановлено розмір орендної плати не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки і є обов'язковим з дня набрання Указом чинності. В тексті Указу відсутнє посилання про те, що його дія розповсюджується на договори, укладені до набрання ним чинності.
Зазначений Указ має рекомендаційний характер, був прийнятий після укладення сторонами договору та звернення ОСОБА_5 до суду з позовом, а тому змінити розмір орендної плати можна лише за згодою сторін.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що відповідач з 2008 року фактично виконує Указ Президента України та виплачує позивачу орендну плату в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2004, 24 грн. та пропонував йому відповідно до п.12.1 договору оренди укласти додаткову угоду, щодо зміни розміру орендної плати, але він не дав на це згоди. Крім того, відповідач повністю сплатив земельний податок Атманайській сільській раді Якимівського району Запорізької області як це передбачено законодавством.
Таким чином, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення нормативно-правового акта, дія якого на спірні правовідносини не поширюється. Посилання позивача на несплату відповідачем в повному обсязі земельного податку не є підставою для розірвання договору оренди в розумінні ст. 651 ЦК України, ст.ст. 15 та 32 Закону України "Про оренду землі".
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що висновки суду про порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки не відповідають обставинам справи, вимогам закону, а тому таке рішення не можна визнати законним і обґрунтованим відповідно до вимог статті 213 ЦПК України.
Оскільки обставини справи з'ясовані в повному обсязі, колегія суддів вважає за можливе за наявними в справі доказами на підставі п.3 і п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 18 серпня 2010 року по цій справі скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту:
«Відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: