БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 2-а-214/2010/1507 Категорія КАС:
Головуючий у першій інстанції Кодінцева С.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого – судді Кодінцевої С.В.
за участю секретаря – Бочковар Ю.В.
позивача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Болград цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Татарбунарського взводу ДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Одеській області в особі заступника командира – Барбаі Вячеслава Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
16 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВН № 277873 від 07.09.2010 року, складену заступником командира Татарбунарського взводу ДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Одеській області – Барбаі В.І., відповідно до якої на нього накладено штраф у розмірі 500.00 грн., за порушення Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність ч. 2 ст.122 КУпАП.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, які просив задовольнити та надав пояснення з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідач – про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не прибув причини неявки суду не повідомив (а.с.16). Будь-яких пояснень та заперечень на позовну заяву не надіслав.
Відповідно до ст. 128 ч. 4 КАС України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 3 Конституції України, діяльність держави спрямована на гарантію прав та свобод людини.
Права і свободи людини є невід'ємними та непорушними відповідно до ст. 21 Конституції України.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.
У відповідності ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно пп. 5 п. 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 року за N 341, одним з основних завдань ДАІ є захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху.
Із витребуваних матеріалів адміністративної справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН 1 № 111709 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП вбачається, що «ОСОБА_2 07.09.2010 року о 15 годині на 128 км автодороги Одеса-Рені, керував автомобілем НОМЕР_1, здійснив обгін в зоні з обмеженою оглядовістю», чим порушив п. 14.6 Правил дорожнього руху України (а.с.17).
В частині протоколу «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» позивач власноручно зазначив, що: «Мне не пояснили статью. Выехал на обгон, пересекая пунктирную линию, а завершил обгон, пересекая сплошную линию. С обвинениями о правонарушении не согласен. Прошу считать этот протокол не действительным» (а.с.6).
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху обгін – це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.
Таким чином основною ознакою обгону є виїзд транспортного засобу із займаної ним смуги руху на смугу зустрічного руху для випередження транспортного засобу, що рухається попереду по тій же смузі та подальшого повернення на раніше займану смугу. Обгін вважається виконаним лише після виконання випередження, пов’язаного з виїздом на смугу зустрічного руху.
Небезпечність обгону заключається насамперед в тому, що при його виконанні транспортний засіб двічі послідовно змінює лінію руху в умовах з обмеженою оглядовістю. Під час обгону водій повинен контролювати траєкторію руху, слідкувати за транспортним засобом, що обганяється та оцінювати швидкість та розташування свого транспортного засобу відносно попутних та зустрічних транспортних засобів. Тому перед початком виконання обгону водій повинен оцінити зону обгону та необхідний для цього час.
Оглядовість – це об’єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія. В зв’язку з тим, що основну інформацію про оточуюче середовище водій отримує шляхом його сприйняття органами зору, оглядовість має важливе значення в забезпеченні безпеки дорожнього руху. Оглядовість з місця водія обмежується конструктивними властивостями кабіни та (або) кузова транспортного засобу. Наявністю пасажирів або вантажу в кабіні водія або в салоні транспортного засобу.
Обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами.
Таким чином, обмежена оглядовість встановлюється сукупністю умов, за яких водій не може встановити та контролювати рух об’єктів (суб’єктів), створюючих або таких, що можуть створити небезпечність або перешкоду для руху, в зв’язку з закриттям частини поля зору сторонніми непрозорими об’єктами (суб’єктами). Подібні умови можуть бути постійними (елементи дорожніх споруд, зелені насадження, профіль місцевості) або створюватись тимчасово (транспортний засіб на дорозі, пасажир транспортного засобу, розміщений вантаж та інш).
В зазначеному протоколі не зазначено обгін якого саме транспортного засобу було здійснено, чим визначається та, що створювало на зазначеній ділянці дороги обмежену оглядовість.
В адміністративних матеріалах містяться пояснення водія автомобілю НОМЕР_2, ОСОБА_4, з яких вбачається, що позивач здійснив обгін на суцільній смузі розмітки, з обмеженою видимістю (а.с.18). Проте також відсутні факти, які б підтверджувати в чому заклечається обмежена оглядовість, чи були йому, водію транспортного засобу, випередження кого здійснював позивач створені будь-які перешкоди в русі та яке саме порушення Правил дорожнього руху було скоєно позивачем.
В зазначеному протоколі відсутні чіткі дані про місце події, про її учасників та наслідки події, з яких можливо було б зробити висновки щодо допущеного порушення позивачем.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху, проте який саме підпункт зазначеного пункту було порушено – в протоколі не зазначено, оскільки п.14.6 передбачає ряд підпунктів. Обгін заборонено:
а) на перехресті, крім випадків, коли обганяються двоколісні транспортні засоби без бокового причепа;
б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними;
в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом;
г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;
ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд;
д) у тунелях;
е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку;
є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).
У даній справі протокол, який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів, не містить даних про місце події, про її учасників та наслідки події. До протоколу додано пояснення лише одного свідка, не додано рапорт посадової особи, що склала протокол, відсутня схема події, всупереч вимогам п. 2.6 і 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2001 року № 185 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 року за № 272/5463, якими передбачено, що до протоколу про адміністративне правопорушення вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення , адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків, до названого протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення тощо).
В судовому засіданні позивач заперечував порушення ним вимог п.14.6 Правил дорожнього руху, пояснюючи, що він, на зазначеній ділянці дороги дійсно вчинив обгін. Проте перед початком обгону пересвідчившись, що будь-які попереджувальні чи заборонні знаки відсутні, перетнув переривчасту лінію розділювальної смуги, при цьому дійсно закінчив обгін перетнувши суцільну розділювальну смугу, при цьому на дорозі не була оглядовість обмеженою, так як не було, а ні естакад, мостів, перехресть доріг, поворотів. Крім того, він позивач чітко бачив як із села, попереду дороги розташованого їхав автомобіль ДАІ. При складані протоколу пояснення у свідка, який був присутній в його, позивача автомобілі, інспектором ДАІ не були вислухані і взяті до відома.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що 07.09.2010 року вона разом з позивачем їхала до с. Криничне Болградського району з м. Одеси та була присутня під час зупинки інспектором ДАІ автомобіля позивача. Підтвердила, що позивач розпочав обгін автомобілю, що їхав попереду, перетнувши переривчасту лінію розділювальної смуги, при цьому будь-яких заборонних знаків не було. Під час обгону, водій вантажного автомобілю, який обганяв позивач, чомусь збільшував швидкість руху, а тому позивач завершив обгін, перетнувши суцільну смугу, при цьому аварійної обстановки чи будь-яких перешкод іншим транспортним засобам завдано не було.
На підставі зазначено протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН 1 № 111709 винесено постанову ВН № 277873 по справі про адміністративне правопорушення від 07.09.2010 року тією ж посадовою особою заступником командира Татарбунарського взводу ДПС – Барбаі В.І. відносно позивача та було накладено на позивача штраф у розмірі 500.00 грн. за порушення п.14.6 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме, що «07.09.2010 року о 15.00 годині на 128 км автодороги Одеса-Рені гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає АДРЕСА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив обгін в зоні з обмеженою оглядовістю, чим порушив п. 14.6 ПДР (а.с.5).
В зазначеній постанові також не зазначено який саме підпункт п. 14.6 Правил дорожнього руху було порушено водієм ОСОБА_2 та в чому полягає «обмежена оглядовість».
Суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», ПДР України, КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню.
Стаття 7 КУпАП проголошує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу, на підставі якого було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення. Таким чином ніяких доказів, які б достовірно підтверджували факт порушення позивачем вимог ПДР України в матеріалах адміністративної справи немає.
Відповідач, якому суд пропонував неодноразово надати заперечення, пояснення на позов (а.с.10, 11, 14, 16) та викликав у судове засідання, до суду не прибув, будь-яких пояснень, заперечень – не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу .
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно до ст. 62 Конституції України .
Відповідачем, в порушення вимог ст. 71 КАС У країни, не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо. Проте з встановлених в судовому засіданні обставин справи вбачається, що відповідачем в особі заступника командира Татарбунарського взводу ДПС – Барбаі В.І. було допущено порушення цих принципів при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова серії ВН № 277873 від 07.09.2010 року винесена неправомірно, оскільки в діях позивача ОСОБА_2 - відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, тому є не обґрунтованою, тобто постановленою без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Керуючись ст.ст.3, 19, 55, 62 Конституції України, ч. 2 ст. 122, ст. ст. 247, 254, 278, 280, 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 7, 18, 71, 86, 128, 159 - 163, 185, 186 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов ОСОБА_2 до Татарбунарського взводу ДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Одеській області в особі заступника командира – Барбаі Вячеслава Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
2. Постанову ВН № 277873 від 07.09.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення на нього штрафу в розмірі 500.00 гривен - скасувати , провадження в справі по адміністративне правопорушення - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: С.В.Кодінцева
З оригіналом згідно. Рішення набрало законної сили «___» _________________ 2010 року.
Суддя ______________ С.В.Кодінцева
Оригінал рішення знаходиться в суді у справі за № 2-а-214/2010р.
Голова Болградського районного суду Одеської області ___________________ М.М.Калібова
Замовлене з повідомленням
БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
68702, Одеська область, м. Болград, вул. 25 Серпня, 192
тел. 8 (04846) 4-23-46, факс: 4-31-21, E-mail:
25.10.2010 № 2-а-214/2010 Татарбунарський взвод ДПС ДАІ
при УДАІ ГУМВС України
в Одеській області в особі
заступника командира
Барбаі В.І.
смт. Татарбунари,
Одеська область
Болградський районний суд Одеської області на виконання вимог ч.3 ст. 167 КАС України надсилає для відома копію постанови суду від 25.10.2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Татарбунарського взводу ДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Одеській області в особі заступника командира – Барбаі Вячеслава Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Додаток: на 2-х аркушах в 1-му примірнику.
Суддя Болградського районного суду
Одеської області Кодінцева С.В.
КОПІЯ:
БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
68702, Одеська область, м. Болград, вул. 25 Серпня, 192
тел. 8 (04846) 4-23-46, факс: 4-31-21, E-mail:
25.10.2010 № 2-а-214/2010 Татарбунарський взвод ДПС ДАІ
при УДАІ ГУМВС України
в Одеській області в особі
заступника командира
Барбаі В.І.
смт. Татарбунари,
Одеська область
Болградський районний суд Одеської області на виконання вимог ч.3 ст. 167 КАС України надсилає для відома копію постанови суду від 25.10.2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Татарбунарського взводу ДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Одеській області в особі заступника командира – Барбаі Вячеслава Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Додаток: на 2-х аркушах в 1-му примірнику.
Суддя Болградського районного суду
Одеської області Кодінцева С.В.