Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

54001 м. Миколаїв   вул.. Садова  2-а, тел. 50-17-20

Справа  №  33-366/10 року                          Головуючий суду  1 інстанції : Рудяк О.С.

Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП                    Головуючий  апеляційного  суду: Царюк В.В.

П   О   С   Т   А   Н   О   В   А

І   М   Е   Н   Е   М     У   К   Р   А   Ї   Н   И

01 вересня 2010 року суддя апеляційного суду Миколаївської області Царюк  В.В.

при  секретарі :  Руденко  Н.О.

за  участю:  особи   притягнутої  до  адміністративної   відповідальності -  ОСОБА_1

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.07.2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, прож.:АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП та  накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 13.06.2010 року, о 20 годині 50 хвилин, на 120 км. автодороги Одеса-Новоазовськ, керував транспортним засобом – автомобілем Хюндай Акцент, державний номерНОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.07.2010 року та закрити провадження у справі в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою, та такою що не відповідає матеріалам та фактичним обставинам справи, оскільки на думку апелянта, суд приймаючи рішення у даній справі, взяв до уваги лише обставини зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а також додані до нього пояснення та залишивши по заувагою покази свідків та покази ОСОБА_1, якими спростовується інформація зазначена в протоколі. Разом з тим апелянт зауважив на тому, що протокол ДАІ, на підставі якого, його було притягнуто до адміністративної відповідальності, був складений з грубим порушенням чинного законодавства, так як зафіксована у ньому відмова ОСОБА_1, це ні що інакше, як непогодження апелянта пройти медичне обстеження саме в медичному закладі, що з самого початку, тобто з моменту зупинки, пропонував інспектор ДАІ, що не відповідає встановленому законом порядку проведення огляду на стан сп’яніння. Також зазначив, що суд обираючи адміністративне стягнення, в порушення ст. 33 КУпАП, не з’ясовував вказані у зазначеній статті обставини та обрав такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, необґрунтовано та безпідставно.

Заслухавши  доповідь   судді,  пояснення  ОСОБА_1,  який  підтримав   свою   апеляцію  та   вважав,  що   працівником  ДАЇ  був  порушений  порядок    огляду  осіб   на   стан   сп’яніння,  вивчивши   матеріали  справи,  прихожу  до   висновку,  що   апеляція   ОСОБА_1   не   підлягає   задоволенню,   виходячи   з   наступного.

Відповідно   до  п.3  Постанови  Кабінету   Міністрів  України  №1103  від   17.12.2008  року,  на  яку   посилається  і   апелянт,  огляд  водіїв,  які  керують   транспортними   засобами,  на   стан   сп’яніння   може   проводитись   або   працівником   ДАЇ  з  застосуванням  спеціальних   технічних   засобів,  або   лікарем   у  медичній   установі.

Таким  чином,   пропозиція   ОСОБА_1  про  проходження   огляду  у  медичному  закладі  збоку   працівника  ДАЇ  була   абсолютно   законною.

Його   відмова  від   огляду   ,  як  вбачається   зі   змісту   протоколу   про   адміністративне   правопорушення,  була  належним  чином  зафіксована   у  присутності   двох   свідків,  що   фактично   не   заперечує   і   сам   ОСОБА_1 Будь-яких  порушень   діючого   законодавства  у   цій  галузі  права  збоку   працівника   ДАЇ   не    вбачається.

Обставини   справи   судом  першої   інстанції   встановлені   вірно  і   ОСОБА_1  вірно   судом   визнано  винним   у   вчиненні   адміністративного   правопорушення,  передбаченого  ч.1 ст.130  КУпАП.

Що  стосується   адміністративного   стягнення,  накладеного  на   винну    особу,  то   воно   судом   мотивовано  і  відповідає   санкції  ч.1  ст.130  КУпАП.  Підстав   для   скасування   або   зміни  такого   рішення   суду  -  не  вбачається.

Керуючись  ст..294  КУпАП,-

           П   О   С   Т   А   Н   О   В   И   В  :

Постанову   Заводського   районного   суду  м.  Миколаєва  від  30.07.2010  року  про   притягнення  ОСОБА_1   до   адміністративної   відповідальності  за  ч.1  ст.130  КУпАП  -  залишити  без   змін,  а   апеляцію   ОСОБА_1   на   цю   постанову  -  залишити  без   задоволення.

Суддя  апеляційного  суду

Миколаївської   області                                        В.В. Царюк