Справа № 2-6501- 2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2010 року   Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

                                       головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

                                        при секретарі – ПОЛІЩУК Л.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,

                                                              В С Т А Н О В И В:

           Позивач звернулася з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором позики, посилаючись на те, що в період з 2003 по 2010 роки між нею та відповідачем було укладено 5 договорів позики, по яких відповідачу в боргу були передані грошові кошти. Так, 07 липня 2003 року позивач передала відповідачу в борг кошти в сумі 600 доларів США, які останній зобов»язався повернути до 20 липня 2003 року. 10 грудня 2008 року позивач передала в борг відповідачу кошти в сумі 8 000 грн. та 900 доларів США, які відповідач зобов»язався повернути до березня 2010 року. 08 січня 2010 року позивач передала в борг відповідачу кошти в сумі 7 000 грн. строком на один місяць, тобто до 08 лютого 2010 року. 15 січня 2010 року відповідачу в борг було надано 7 000 грн. строком на 1 місяць, тобто до 15 лютого 2010 року. 20 січня 2010 року відповідачу в борг були передані кошти в сумі 2 100 грн. строком на один місяць, тобто до 20 лютого 2010 року. Таким чином, відповідач отримав від позивача в борг кошти в сумі 1 500 доларів США та 24 100 грн.      

          Договори позики були укладені в письмовій формі, де відповідач власноручно написав розписки про отримання коштів та зобов’язувався повернути борг в повному обсязі. Борг відповідач добровільно не повертає, тому позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.  

    Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі  1 500 доларів США, що еквівалентно станом на 21 серпня 2010 року 11 835 грн., та  24 100 грн., а всього 35 935 грн., а також судові витрати по справі.

    Відповідач до судового засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причини не явки суду не повідомив.

    Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами цивільного законодавства.

    Як встановлено в судовому засіданні, 07 липня 2003 року позивач передала відповідачу в борг кошти в сумі 600 доларів США, які останній зобов»язався повернути до 20 липня 2003 року. 10 грудня 2008 року позивач передала в борг відповідачу кошти в сумі 8 000 грн. та 900 доларів США, які відповідач зобов’язався повернути до березня 2010 року. 08 січня 2010 року позивач передала в борг відповідачу кошти в сумі 7 000 грн. строком на один місяць, тобто до 08 лютого 2010 року. 15 січня 2010 року відповідачу в борг було надано 7 000 грн. строком на 1 місяць, тобто до 15 лютого 2010 року. 20 січня 2010 року відповідачу в борг були передані кошти в сумі 2 100 грн. строком на один місяць, тобто до 20 лютого 2010 року, підтвердженням чого є відповідні письмові розписки боржника.

    Свої зобов’язання  по поверненню коштів відповідач належним чином не виконав до цього часу.      

           Договори позики були укладені в письмовій формі, де відповідач власноручно написав розписки про отримання коштів, та зобов’язувався повернути борг в повному обсязі.  

В даному випадку суд вважає, що відповідно до договорів позики позивач виконав зобов’язання перед відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України – за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Враховуючи те, що позивач звернулася до суду з позовом у вересні 2010 року, суд вважає задоволити позов частково в межах строку позовної давності, тобто по договорах позики, укладених між сторонами в 2008 та 2010 роках. Причини поважності пропуску строку позовної давності позивачем борговій розписці від 07 липня 2003 року не доведені, а тому поновленню не підлягають.

 За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме до стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі  24 100 грн., борг в сумі 900 доларів США, що еквівалентно, встановленому НБУ офіційному курсу гривні до іноземних валют станом на 21 серпня 2010 року з розрахунку 100 доларів США – 789,0000 грн., 7 101 грн.,  що разом складає борг в сумі 31 200 грн., а також 312 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 31 632 грн.

            Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України,  ст.ст.23, 625, 1046, 1047 ЦК України, суд –

                                                                  В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 24 100 грн., борг в сумі 900 доларів США, що еквівалентно, встановленому НБУ офіційному курсу гривні до іноземних валют станом станом на 21 серпня 2010 року з розрахунку 100 доларів США – 789,0000 грн., 7 101 грн., що разом складає борг в сумі 31 200 грн., а також 312 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 31 632 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   ГОЛОВУЮЧИЙ: