У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.08.07 Справа №6/2/25-6/4/13
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Колодій Н.А. судді Колодій Н.А. , Коробка Н.Д. , Мірошниченко М.В.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників:
від позивача: Поталова Н.О. – довіреність б/н від 01.03.2007 року;
від відповідача: Соболь С.С. – довіреність №10/1789-135 від 27.02.2007 року;
третьої особи – Дерій Є.О. – довіреність б/н від 21.08.2007 року;
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд», м. Дніпропетровськ
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.06.2007р. у справі №6/2/25-6/4/13 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд», м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», м. Запоріжжя
третя особа, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ДВС у Ленінському районі м. Запоріжжя
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.06.2007р. у справі № 6/2/25-6/4/13 (суддя Даценко Л.І.) клопотання позивача про відновлення строку подачі заяви з вимогами до ВАТ «Дніпроенерго» залишено без задоволення. Визнано наказ господарського суду Запорізької області від 22.02.2002р. у справі №6/2/25-6/4/13 про стягнення з ВАТ «Дніпропенерго» на користь ВАТ «Дніпроводбуд» 90801,42грн. основного боргу, 908,92грн. держмита та 69грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу таким, що не підлягає виконанню.
Позивач у справі – Відкрите акціонерне товариство «Дніпроводбуд», м. Дніпропетровськ не погодився із прийнятим судовим актом та звернувся із апеляційною скаргою. одночасно заявивши клопотання про відновлення процесуального строку на оскарження ухвали.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2007р. відновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційна скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначене на 28.08.2007р.
Заперечення заявника зводяться до наступного. Зазначає, що виконавче провадження за наказом від 22.02.2002р. у справі №6/2/25-6/4/13 було зупинено 18.03.2002р. у зв’язку з тим, що виконавчою службою було встановлено що 12.12.2001р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Дніпроенерго», м. Запоріжжя. Приписами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено повернення виконавчого документа чи припинення виконання рішення суду з підстав, вказаних у ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, на думку заявника, суд помилково послався на приписи ст.598 ЦК України, яка передбачає підстави припинення виконання зобов’язань, а не підстави припинення чи закінчення виконавчого провадження. Вважає, що така позиція підтверджується судовою практикою Верховного суду України, зокрема у справах №10/569 від 31.10.2006р., №12/333 від 06.02.2007р.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.06.2007р. у справі №6/2/25-6/4/13 та відмовити у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
ВАТ «Дніпроенерго», м. Запоріжжя – відповідач по справі, у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вимоги ВАТ «Дніпроводбуд» відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є конкурсними. Кредитор, у передбачений строк ст.14 вищезазначеного Закону не звернувся до суду із заявою про майнові вимоги до боржника, а тому відповідно до приписів ч.2 ст.14 Закону такі вимоги конкурсних кредиторів не розглядаються і вважаються погашеними. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду залишити без змін.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №2398 від 27.08.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Колодій Н.А. (головуючий), суддів: Коробка Н.Д., Мірошниченко М.В.
ДВС у Ленінському районі відзиву на апеляційну скаргу не надала.
За клопотанням представників сторін судовий процес проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою у судовому засіданні 28.08.2007р. судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У відповідності до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.02.2002р. у справі 6/2/25-6/4/13 позовні вимоги ВАТ «Дніпроводбуд», м. Дніпропетровськ задоволені повністю, з ВАТ «Дніпроенерго», м. Запоріжжя на користь ВАТ «Дніпроводбуд» - 90801,42грн. основного боргу, 908,92грн. державного мита, 69грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
На виконання вказаного рішення 22.02.2002р. було видано наказ.
Постановою ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя 15.03.2002р. було відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного наказу у справі № 6/2/25-6/4/13, однак 18.03.2002р. виконавче провадження було зупинено, у зв’язку з тим, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.01р. було введено мораторій на задоволення кредиторів ВАТ «Дніпроенерго».
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2001р. у справі № 5/5/466 порушено провадження про банкрутство ВАТ «Дніпроенерго», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.09.2003р. у справі №5/5/466 затверджено реєстр вимог кредиторів. Серед реєстру відсутнє ВАТ «Дніпроводбуд», м. Дніпропетровськ, у зв’язку з чим, ВАТ «Дніпроенерго» просить визнати наказ №6/2/25-6/4/13 таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, не вбачає правових підстав для її скасування виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Приписи зазначеного Закону встановлюють умови та порядок відновлення платоспроможності суб’єкта господарської діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури. Особливістю цього Закону є те, що він регулює дві великі групи суспільних відносин – матеріальні, які пов’язані з відновленням платоспроможності боржника, та процесуальні, пов’язані з визнанням боржника банкрутом. В першу чергу, вказаний Закон спрямований на здійснення заходів щодо запобігання банкрутству боржника, реалізації процедур відновлення його платоспроможності. При порушенні справи про банкрутство приймаються процесуальні заходи, спрямовані на виявлення всіх кредиторів боржника, що дає можливість з урахуванням пред’явлених до боржника кредиторських вимог, оцінити майновий стан підприємства - боржника та вирішити питання про доцільність здійснення заходів щодо запобігання банкрутству, спроможності боржника задовольнити вимоги кредиторів і відновити своє фінансове становище. Саме на це, в першу чергу, спрямовані норми даного Закону, в тому числі і стаття 14.
Відповідно до п. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою виявлення всіх кредиторів ВАТ "Дніпроенерго", в газеті "Голос України" 04.06.2002 року №99 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Дніпроенерго", що не оспорюється позивачем.
В статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту – Закон) надане визначення терміну «конкурсний кредитор», яким вважається юридична або фізична особа, що має вимоги до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника, являються конкурсними кредиторами. Відповідно до зазначеної статті Закону, поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що вимоги Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» до ВАТ «Дніпроенерго» виникли в 2001 році внаслідок невиконання ВАТ «Дніпроенерго» грошових зобов’язань, тобто до порушення процедури банкрутства, таким чином Відкрите акціонерне товариство «Дніпроводбуд» є конкурсним кредитором.
Відповідно до приписів ст.14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Як вбачається з ухвали господарського суду Запорізької області від 01.09.2003р. у справі №5/5/466, вимоги ВАТ «Дніпроводбуд» до ВАТ «Дніпроенерго» заявлені не були. Серед затвердженого реєстру кредиторів, ВАТ «Дніпроводбуд» не значиться. Крім того, п.2 резолютивної частини вищезазначеної ухвали господарського суду зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
На думку заявника, за приписами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено припинення виконання рішення суду з підстав, вказаних у ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, вважає необґрунтованим та незаконним висновок суду, що невиконання позивачем зобов’язання подати в місячний строк до суду заяву з вимогами до боржника, має наслідком оголошення судового рішення таким, що втрачає законну силу і не підлягає виконанню.
Однак, колегія суддів зауважує, що за приписами ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» саме вимоги вважаються погашеними, та не вказано, що рішення втрачає свою силу. Крім того, Закон не надає право конкурсному кредитору (після порушення справи про банкрутство) заявляти до боржника грошові вимоги поза справою про банкрутство. Також, колегія суддів зауважує, що названий Закон не містить будь яких виключень для осіб, які не заявили своєчасно вимоги до боржника відповідно до приписів Закону.
Відповідно до приписів ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Отже, згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошові вимоги ВАТ «Дніпроводбуд» вважаються погашеними, оскільки вказані вимоги підприємства виникли до порушення 12.12.2001р. провадження у справі про банкрутство ВАТ "Дніпроенерго" і не були заявлені в процедурі банкрутства.
Таким чином, господарський суд правомірно визнав наказ від 22.02.2002р. таким, що не підлягає виконанню.
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеним.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про відповідність ухвали господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд», м. Дніпропетровськ залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.06.2007 року по справі №6/2/25-6/4/13 – без змін.
Головуючий суддя Колодій Н.А.
судді Колодій Н.А.
Коробка Н.Д. Мірошниченко М.В.