У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.07.07 Справа №27/481-7/163/06-8/83/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Колодій Н.А. судді Колодій Н.А. , Кагітіна Л.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Лола Н.О.
за участю представників:
позивача: Вишняков Д.О., довіреність № 653 від 27.04.2007 р.;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № КД - 1275 від 11.05.2006 р.;
третьої особи - 1: не зявився;
третьої особи - 2: не зявився;
третьої особи - 3: Юнаш А.Б., довіреність б/н від 14.11.2006 р;
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2007р. у справі
№ 27/481-7/163/06-8/83/07
за позовом: Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах», м. Запоріжжя
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1. Запорізька торгово-промислова палата, м. Запоріжжя
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьюче ЛТД», м. Запоріжжя
3. Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк», м. Запоріжжя
про відшкодування в порядку регресу шкоди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.04.2007р. у справі № 27/481-7/163/06-8/83/07 (суддя Попова І.А.) у задоволенні позовних вимог (в порядку регресу) Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах», м. Запоріжжя відмовлено. Суд встановив, що 21.05.2004 р. між АКБ «Райфазенбанк Україна» та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено договір про надання транспортних послуг, предметом якого є перевезення персоналу банку, багажу, інших вантажів автомобілем марки Мерседес - Бенц, що належить останньому на праві власності. Договір добровільного страхування вантажів між АКБ «Райфазенбанк Україна» та ЗАТ «Інкомстрах» укладено 25.11.2004 р.
27.11.2004 р., порушивши правила дорожнього руху, водій автомобілю Мерседес-Бенс, що належить відповідачу по справі, не справився з керуванням. Дорожньо-транспортна пригода сталася на 275 км. траси Київ - Харків.
Позивачем здійснено страхове відшкодування на користь банку у сумі 20193,12 грн. Позивачем по справі не доведений факт пошкодження застрахованого третьою особою майна, ступінь його пошкодження (розмір збитків) та причинного зв'язку між пошкодженням майна в ДТП та розміром здійснення страхового відшкодування, тобто пошкодження майна до ступеня його фактичного знищення внаслідок неможливості подальшого використання.
При прийнятті рішення суд керувався ст. ст. 49, 82-84 ГПК України.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач у справі - Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» звернувся з апеляційною скаргою. Заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 32, 34, 35 ГПК України. Вважає, що винесене рішення не відповідає фактичним обставинам справи з наступних підстав:
1) Висновки господарського суду Запорізької області не відповідають фактичним обставинам справи та чинному процесуальному законодавству, а саме: «факт пошкодження застрахованого майна, ступінь його пошкодження (розмір збитків) та причинного зв'язку між пошкодженням майна в ДТП та розміром здійсненого страхового відшкодування, тобто пошкодження майна до ступеня його фактичного знищення внаслідок неможливості подальшого використання».
2) Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
3) Вказує, що господарський суд Запорізької області не дав належну оцінку всім доказам, а саме: в судове засідання був запрошений ОСОБА_1 та ОСОБА_3
ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно був відряджений до м. Київ для отримання та супроводження вантажу, а саме: офісних меблів, що були предметом договору страхування, вантаж ним був отриманий, що підтверджується Актом приймання - передачі обладнання від 27.11.2004 р. від Оболонського відділення «Райффайзенбанк Україна» управляючому справами ЗФ АКБ «Райффайзенбанк Україна» та завантажений у автомобіль, що належав відповідачеві, для подальшого його транспортування до м. Запоріжжя, на шляху транспортування вказаного вантажу відбулася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль, що належав відповідачеві з'їхав до кювету, у зв'язку з чим вантаж був приведений у непридатний для подальшого використання стан.
ОСОБА_1, у судовому засіданні заперечив проти того, що перевозилися будь-які меблі, а протокол огляду місця події, залучений до матеріалів справи, назвав сфальсифікованим та виробленим «заднім» числом.
4) Господарський суд Запорізької області не дав оцінку експертному висновку И-412 від 22.12.2004 р., що є в матеріалах справи, щодо механічних ушкоджень комплектуючих деталей меблів, які утворилися в процесі транспортування до товароодержувача в автомашині «Мерседес» під час дорожньо-транспортної пригоди.
5) Суд не дав оцінки доказам, наданим представником банку в судовому засіданні на підтвердження розміру спричинених збитків - Довідка про балансову вартість, розрахунок залишкової вартості.
6) Суд не розглянув доповнення до позовної заяви з проханням стягнути з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою послуг Запорізької торгово - промислової палати відносно проведення експертизи у сумі 480 грн.
Заявник просить рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2007р. у справі № 27/481-7/163/06-8/83/07 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.05.2007 р. апеляційна скарга заявника прийнята до розгляду та призначена слуханням на 19.06.2007р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1990 від 19.06.2007р. справа № 27/481-7/163/06-8/83/07 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий - Колодій Н.А. (доповідач), суддів: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 розгляд скарги відкладався до 24.07.2007 р. у зв'язку з неявкою представників сторін та витребуванням доказів по справі .
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу зазначає наступне:
1) Доводи апеляційної скарги суперечать фактичним обставинам справи та чинному законодавству.
2) Рішення у справі відповідає нормам діючого законодавства України, оскільки судом першої інстанції дослідженні фактичні обставини справи, рішення прийнято на підставі наданих доказів по справі, порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається. Підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
3) На відповідача не може бути покладений обов'язок відшкодування шкоди, оскільки він не є її заподіювачем та відсутня його вина. У довідках Лубенської окремої роти ДПС від 27.11.2004 р., від 01.12.2004 р. не вказано про пошкодження багажу (вантажу), який знаходився в автомобілі, а є лиш запис «без потерпілих». Оскільки в довідках невірно вказано прізвище водія, вони не можуть взагалі прийматися до уваги.
4) Висновок експерту не є доказом у справі, тому що не встановлено причинний зв'язок між збитками у зв'язку із пошкодженням меблів та діями відповідача при перевезені працівників банку, не встановлена вина відповідача. Висновок є неповним та містить розбіжності, в ньому не дано вичерпної відповіді на всі питання, експертиза проведена лише через місяць після скоєння ДТП.
5) Ліцензія, що видана відповідачу Запорізьким обласним автомобільним управлінням, дає йому право надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом. Відсутність ліцензії на перевезення вантажу свідчить про те, що взагалі відповідач не мав права здійснювати інші перевезення, крім зазначених в ліцензії. Внаслідок цього, як зазначає відповідач по справі, договір на перевезення вантажу не є укладеним, а тому відсутні підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.
6) В матеріалах справи відсутня товарно - транспортна накладна з підписом водія відповідача Нікішина про прийняття для перевезення вантажу з зазначенням найменування багажу, його кількості, ціни (вартості), передачі вантажу в певну дату Запорізькій філії АКБ «Райффайзенбанк Україна». Тобто, водій особисто не прийняв товар і не може нести відповідальності.
7) ОСОБА_3 - керуючого справами банку, направлено у відрядження з метою прийняття та транспортування меблів та сейфу. Вантаж доручено супроводжувати представнику банка ОСОБА_3, чим і пояснюється відсутність накладної. В протоколі ДТП вказано на характер вантажу: стіл дерев'яний, дві тумбочки дерев'яні не закріплені. Отже, між застрахованим вантажем та нібито вантажем, що перевозився і 101 одиницею комплектуючих немає нічого спільного.
8) Маршрутом перевезення, згідно договору є м. Запоріжжя. Оскільки перевезення здійснювалося на маршруті Київ-Харків страхового випадку не настало.
9) Пошкодження вантажу сталося з вини страхувальника, оскільки вантаж було їм не закріплено.
10) Розмір позовних вимог не відповідає дійсності, оскільки обраховуються меблі без врахування їх експлуатації, як нові.
11) Дані про особу, яка зазначена в протоколі ДТП не збігається з особою, яка зазначена в страховому акті. В протоколі вказано - ОСОБА_4, а в страховому акті - ОСОБА_5.
Вважає, що страхова компанія не перевірила достовірність фактів, щодо настання страхового випадку, порушила п. 3.4 договору, щодо здійснення нею виплати лише після одержання всіх необхідних та належним чином оформлених документів.
Таким чином, у суду відсутні підстави для покладання на відповідача майнової відповідальності у вигляді стягнення збитків.
На підставі вищевикладеного, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 13.04.2007 р. № 27/481-7/163/06-8/83/07-без змін.
Третя особа - Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» в особі філії в м. Запоріжжі (правонаступник АКБ «Райфайзенбанк Україна») в поясненнях, наданих до Запорізького апеляційного господарського суду, вказує на те, що рішення по справі прийнято судом з порушенням норм матеріального права та є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що судом відмовлено позивачу в задоволенні його вимог на підставі відсутності у матеріалах справи доказів про факт пошкодження застрахованого майна, його ступеню та причинного зв'язку між пошкодженням майна у ДТП та розміром страхового відшкодування. З такими висновками не погоджується, оскільки: 1) факт пошкодження застрахованого майна (касової стійки) підтверджено Протоколом ДТП; 2) ступень пошкодження підтверджено висновком експерта; 3) причинний зв'язок між пошкодженням застрахованого майна в ДТП та розміром збитку підтверджено експертним висновком И-412 від 22.12.2004 р. де зазначено, що ушкодження комплектуючих деталів меблів утворилося в процесі їх транспортування до товароодержувача у автомобілі «Мерседес».
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 34, 35, 103 ГПК, ст. ст. 993, 1187, 1191 ЦК України просить задовольнити апеляційну скаргу ЗАТ «СК «Інкомстрах».
Від представників сторін в судовому засіданні 24.07.2007 р. надійшло клопотання про відмову від здійснення стенографічного аудіо-відеозапису судового процесу.
Колегія суддів, за згодою представників сторін, в судовому засіданні 24.07.2007р. оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи із слідуючого.
21 травня 2004 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1(виконавець) укладено Договір про надання транспортних послуг, предметом якого є зобов'язання по виконанню послуг зазначених в договорі. Пунктом 2 договору визначено характер послуг, а саме: п. 2.1. «виконавець зобов'язується надавати транспортні послуги замовнику по перевезенню персоналу замовника» (том 1, арк. справи 57 - наданий відповідачем до суду перший варіант договору) та «по перевезенню персоналу замовника, багажу, вантажів» (том 1, арк. справи 109 - наданий позивачем до суду другий варіант договору) «у зв'язку з виконанням персоналу посадових обов'язків, на території України та м. Запоріжжі»; п. 2.1 виконавець зобов'язується надавати транспортні послуги замовнику у зв'язку з виконанням персоналу посадових обов'язків, на території України та в м. Запоріжжі; п. 2.2 визначено, що «виконавець здійснює послуги замовнику транспортом марки Мерседес - Бенц, Автобус пасажирський» (відповідно до варіанту відповідача) та «Автобус» (відповідно до варіанту позивача без вказівки на Автобус пасажирський), «Модель 312 DПЕ, 1996 р. випуску, колір білий, який належить виконавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯТС № НОМЕР_1 від 21.08.2003 р., виданого Запорізьким МРЕВ-1 ДАІ».
Отже, встановлена різниця в договорах по п.2.1 та п. 2.2 договору про надання транспортних послуг. (Цей факт підтверджується направленою Прокуратурою міста Запоріжжя Інформацією від 04.03.2006 р № 786 вих. 06 на адресу господарського суду Запорізької області (том 1, арк. справи 21) та Постановою Прокуратури м. Запоріжжя про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.03.2006 р. за підписом помічника прокурора м. Запоріжжя А.М.Лавренко. (том. 1, арк. справи 42)).
Ліцензією серії НОМЕР_2, яка видана ОСОБА_1 підтверджується вид господарської діяльності, а саме надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом. Строк дії ліцензії з 22.09.2001р. по 21.09.2004 р. (том 1, арк. справи 66). Копія ліцензії на перевезення вантажу, видана ОСОБА_1 до матеріалів справи не залучена.
25.11.2004 р. укладено договір добровільного страхування вантажів між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах» в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інком страх» предметом договору є страхування вантажів страхувальника. Період страхування визначений договором з 26.11.2004 р. по 02.12.2004 р., характер вантажу - касова стійка, сейф банківський, маршрут перевезення - м. Запоріжжя. (том 1, арк. справи 40).
27 листопада 2004 р. на трасі Київ - Харків сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля Мерседес - Бенц Приватного підприємця ОСОБА_1, внаслідок якої, за твердженням АКБ «Райффайзенбанк Україна» в особі Запорізької філії, касову стійку було зруйновано.
Постановою від 25.01.2005 р. № 3-161/05 Шевченківсьокго районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно Договору про добровільне страхування вантажів від 25.11.2004 р., АКБ «Райффайзенбанк Україна» в особі Запорізької філії у справі звернувся до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про виплату страхового відшкодування.
Позивачем у справі складено страховий акт № 1362/ЗП від 28.02.2005 р., згідно договору страхування від 26.11.2004 р. № 1362/ЗП-005/04, в якому підставою для визначення розміру збитків зазначено Експертний висновок И-412 від 22.12.2004 р. та Акт приймання-передачі обладнання. Сума страхового відшкодування складає 20 193,12 грн. (том 1, арк. справи 35).
Страхове відшкодування здійснено платіжним дорученням № 405 від 30.03.2005 р. на користь страхувальника (банку) у сумі 10 193,12 грн. та платіжним дорученням № 1118 від 05.03.2005 р. у сумі 10 000 грн. Всього на суму 20 193,12 грн. (том 1, арк. справи 36, 37).
Апеляційної інстанцією встановлено, що на платіжних дорученнях вказано призначення платежу «відшкодування за автомобіль, згідно акту 1362/ЗП від 28.02.2005 р.». Даний акт до матеріалів справи не залучено. Сторони в судовому засіданні не надали доказів щодо підтвердження страхової виплати саме по цьому акту.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_3 дійсно був відряджений до м. Київ для отримання та супроводження вантажу, а саме: офісних меблів, що були предметом договору страхування (касова стійка, сейф банківський). Останнім вантаж був отриманий, що підтверджується Актом приймання - передачі обладнання від 27.11.2004 р. від Оболонського відділення «Райффайзенбанк Україна» та завантажений у автомобіль, що належав відповідачеві, для подальшого його транспортування до м. Запоріжжя. На шляху транспортування вказаного вантажу сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль, що належав відповідачеві з'їхав до кювету, вантаж був пошкоджений.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, зазначає, що в акті прийому передачі від 27.11.2004 р. (том 1, арк. справи116) зазначено про передачу обладнання касової стійки та сейфу банківського, а у звіті про відрядження (том 1, арк. справи 114) зазначено, що доставлені меблі: тейлерна стійка на 2 робочих місця (Стійка в непридатному стані після ДТП) сейф не доставлено, тому що його взагалі не завантажено в автомобіль. Отже, між актом та звітом є розбіжності по прийняттю та перевезенню вантажу, крім того ці документи складено в односторонньому порядку.
Згідно п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Постановою ВГСУ від 19.12.2006 р. по цій справі скасовані попередні судові рішення у зв'язку з тим, що судами не взято до уваги протокол огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 27.11.2004 р., в розділі характер вантажу, його вага, габарити і спосіб ув'язки (кріплення) якого, вказано стіл дерев'яний, дві тумбочки дерев'яні не закріплені. (т. 2 арк. справи 52).
Запорізький апеляційний господарський суд, перевіривши усі матеріали справи та наявність матеріалів у справі стосовно дорожньо - транспортної пригоди встановив, що у матеріалах справи знаходяться протокол ДТП від 27.11.2004 р. та дві довідки Лубенської окремої роти дорожньо - патрульної служби ДАІ УМВС в Полтавській області вих. № 12869 від 01.12.2004 р. (том 1 арк. справи 31, 59)
Апеляційної інстанцією встановлено, що в протоколі ДТП зазначено перелік пошкодженого майна, а саме стіл дерев'яний, дві тумбочки дерев'яні не закріплені (протокол складений працівником ІДПС Лубенської ОРДПС ОСОБА_6). Отже, виявляється суперечність між протоколом ДТП та договором від 25.11.2004 р. добровільного страхування вантажів між АКБ «Райффайзенбанк Україна» в особі Запорізької філії та ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» в особі Запорізької філії де предметом договору є страхування вантажів, а саме касова стійка, сейф банківський. Тобто, майно пошкоджене в ДТП не збігається.
Крім цього, в довідці Лубенської окремої роти дорожньо - патрульної служби ДАІ УМВС в Полтавській області вих. № 12869 від 01.12.2004 р. підписаної інспектором з дізнання ОСОБА_7зазначено лише, що ДТП сталося без потерпілих, про пошкоджене майно взагалі немає відомостей. Також в протоколі зазначається прізвище водія ОСОБА_4, а в довідці ОСОБА_5, в страховому акті ОСОБА_5
У судовому засіданні сторони не змогли надати належних доказів, щодо того, який саме вантаж знаходився в автомобілі, крім того в матеріалах справи відсутня товарно - транспортна накладна, а згідно експертному висновку на експертизу представлені комплектуючи деталі без упаковки для офісних меблів касової стійки банку у кількості 101 одиниця.
Згідно експертному висновку И-412 експертиза проведена через 1 місяць після Дорожньо - транспортної пригоди тобто 22.12.2004 р. Задачами експертизи є перевірка якості предметів меблів зовнішнім оглядом і замірами та встановлення розміру спричиненої шкоди. Розмір спричиненої шкоди експертом не встановлено, задача експертизи не виконана. До експертизи надані комплектуючі деталі в кількості 101 одиниця, експертом в експертизі зазначено на сторінці 2 - 5 «Дефектна відомость» в графі кількість одиниць - 734 одиниці, на сторінці 5 зазначені деталі меблів, які надані цілими - всього 7 одиниць. Тобто в сумі всього, згідно експертному висновку, експертом обстежено 741 одиниця. Але ж на експертизу представлено тільки 101 одиницю. Крім того, що експертизи не виконала поставлені перед нею задачі щодо ідентифікації майна пред'явленого на експертизу, як такого, що постраждало внаслідок ДТП, тому що для дослідження на експертизу надано не те майно, яке зазначене в протоколі (стіл дерев'яний, дві тумбочки дерев'яні не закріплені), а комплектуючи деталі касової стійки бару.
Отже, позивачем по справі не доведено факту пошкодження майна, по причині дорожньо-транспортної пригоди. Також, позивачем не надано належних доказів того, що саме відповідач був перевізником багажу для позивача.
Твердження Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі філії в м.Запоріжжі (правонаступник АКБ «Райфайзенбанк Україна») про те, що є факт пошкодження застрахованого майна (касової стійки) підтвердженого Протоколом ДТП спростовується тим, що в протоколі зазначено стіл дерев'яний, дві тумбочки дерев'яні не закріплені, а не на касова стійка.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем, згідно вимог наведеної норми, не було доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а саме на наявність підстав для стягнення 20 193 грн. на відшкодування у регресному порядку заподіяної шкоди.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, щодо відмови в задоволені позовних вимог.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про не обґрунтованість вимог позивача щодо скасування рішення господарського суду.
Судові витрати за подання апеляційної покладаються на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101, п.1 ст.103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах», м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2007р. у справі № 27/481-7/163/06-8/83/07 залишити без змін.
Головуючий суддя Колодій Н.А.
судді Колодій Н.А.
Кагітіна Л.П. Шевченко Т. М.