У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.10.07 Справа №20/89/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Колодій Н.А. судді Колодій Н.А. , Кагітіна Л.П. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю представників:
позивача: Леус Г.О. - довіреність б/н від 23.11.2006р.;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2007р. у справі № 20/89/07
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець», смт.Новомиколаївка Запорізької області
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорожець», смт. Новомиколаївка Запорізької області було подано позов до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 47 751,97 грн., у т.ч.: 43 519,61 грн. - основного боргу; 3 495,51 грн. - втрати від інфляції за період вересень 2006 року - січень 2007 року, 736,85 грн. - 3 % річних за період з 19.07.2006 року по 09.02.2007 року.
Згідно із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець» від 03.04.2007року (а.с. 72), предметом розгляду справи є уточнені позовні вимоги, мотивовані обставинами, викладеними у позові, та обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 536, 548, 549, 599, 625, 694 ЦК України.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 03.04.2007р. у справі № 20/89/07 (суддя Гандюкова Л.П..) позов задоволено. Стягнено з відповідача на користь позивача 43 519,61 грн. основного боргу, 3 495,51 грн. - втрат від інфляції, 736,85грн. - 3% річних, 477,52грн. - державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя оскаржив його до апеляційного суду. На думку заявника апеляційної скарги, рішення суду винесено з порушенням норм процесуального права. Відповідач, зокрема, вказує на неправомірне застосування судом ст. ст. 3, 4, 22 ГПК України, а саме не забезпечення здійснення судочинства на засадах змагальності, а також порушення права відповідача брати участь у судовому засіданні. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що він не був викликаний до суду першої інстанції за місцем свого проживання (АДРЕСА_1), у зв'язку з чим був позбавлений прав, наданих йому господарським процесуальним законодавством, щодо участі у справі, надання доказів та заперечень за позовом.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.07.2007р. апеляційна скарга відповідача прийнята до розгляду та призначена до слухання в судовому засіданні 06.09.2007 р. Розгляд справи відкладався
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2724 від 02.10.2007 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого - Колодій Н.А., суддів: Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.
Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість рішення суду. Зазначає, що наявні усі докази проживання Відповідача за адресою АДРЕСА_2. Крім того за даними адресно-довідкового бюро Відповідач зареєстрований та мешкає за зазначеною адресою. Позивач також зазначає, що в період судового розгляду справи ОСОБА_1 особисто отримував кореспонденцію, яка надсилалась на його ім'я на адресу АДРЕСА_2 про що свідчать поштові повідомлення про вручення листа від 11.07.2006 року, 26.02.2007 року. На сьогоднішній день відповідач також особисто отримує кореспонденцію за вищевказаною адресою, про що свідчить поштове повідомлення про вручення листа, направленого 25.07.2007 року (під час апеляційного розгляду справи №10/109/07 між тими ж сторонами за іншим договором). Позивач вказує на те, що оригінали поштового повідомлення про вручення листа знаходяться в матеріалах справи № 10/109/07. Про це, також зазначено в постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 року у справі 10/109/07, копія якої долучена до матеріалів справи. Крім того, в своїй апеляційній скарзі, Відповідач посилаючись на необґрунтованість позовних вимог Позивача, не наводить жодної підстави такої необґрунтованості та посилання на докази.
За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації, за його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, не знаходить правових підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, в період з 30.06.2004 року по 05.01.2005 року ТОВ «Запорожець» (позивач) постачало на адресу Приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідача) товар, а саме вуглекислоти, кришки-пробки, клей для етикеток, плівки, пляшки п/е 1,5 л. на загальну суму 51 234,47 грн., що підтверджується копіями н видаткових накладних: №РН-0001550 від 30.06.2004 року на суму 857,43 грн., №РН-01738/1 від 23.07.2004 року на суму 836,70 грн., №РН-0001768 від 27.07.2004 року на суму 8616,96 грн., №РН-01800/2 від 29.07.2004 року на суму 449,82 грн., №РН-0001718 від 21.07.2007 року на суму 857,43 грн., №РН-01814/1 від 30.07.2004 року на суму 117,90 грн., №РН-0001872 від 06.08.2004 року на суму 981,37 грн., №РН-02191/1 від 07.08.2004 року на суму 314,72 грн., №РН-0001896 від 10.08.2004 року на суму 8616,96 грн., №РН-01909/1 від 10.08.2004 року на суму 858,96 грн., №РН-01933/1 від 12.08.2004 року на суму 733,42 грн., №РН-0001951 від 13.08.2004 року на суму 486,48 грн., №РН-0001982 від 16.08.2004 року на суму 322,92 грн., №РН-01987/2 від 17.08.2004 року на суму 535,96 грн., №РН-0001991 від 18.08.2004 року на суму 8616,96 грн., №РН-0002056 від 21.08.2004 року на суму 465,50 грн., №РН-0002051 від 21.08.2004 року на суму 451,34 грн., №РН-02117/1 від 30.08.2004 року на суму 374,81 грн., №РН-0002096 від 30.08.2004 року на суму 490,70 грн., №РН-0002122 від 31.08.2004 року на суму 4308,44 грн., №РН-000216 від 03.09.2004 року на суму 1017,64 грн., №РН-0002187 від 06.09.2004 року на суму 326,50 грн., №РН-002242/1 від 13.09.2004 року на суму 741 грн., №РН-002273/1 від 16.09.2004 року на суму 121,63 грн., №РН-02348/1 від 27.09.2004 року на суму 110,36 грн., №РН-0000017 від 05.01.2005 року на суму 9622,40 грн.
Згідно з наданими матеріалами справи, відповідач лише частково сплатив грошові кошти за платіжними дорученнями № 102 від 26.07.2004 року на суму 857,43 грн., № 107 від 03.08.2007 року на суму 857,43 грн., № 107 від 12.08.2004 року на суму 6000,00 грн., всього - 7714,86 грн., що підтверджується банківськими виписками.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами на підставі ст.ст. 11, 509 ЦК України виникли зобов'язання, що виникають з договору купівлі продажу.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодекс України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник, в свою чергу, повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач, користуючись своїм правом , закріпленим у ст.530 ЦК України, 05.07.2006 року направив на адресу відповідача вимогу № 178 від 04.07.2006 року щодо сплати поставленого товару (а.с. 37;38).
Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу. Згідно із актом звірки від 24.07.2006 року (а.с. 40-42) фактично борг у сумі 43 519,61 грн. визнав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець» суми 43 519,61 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, стягнення судом першої інстанції з відповідача суми 3 495,51грн. - втрат від інфляції та 3% річних в сумі 736,85 грн. за вказаний позивачем період є правомірним та обґрунтованими.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта щодо неналежного повідомлення його про судовий розгляд даної справи спростовуються наступними фактичними обставинами.
В позовній заяві зазначено адресу відповідача :АДРЕСА_2. Ця адреса підтверджується довідкою адресно-довідкового бюро (а.с. 39). Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду позовної заяви, про що свідчить повідомлення про вручення від 19.03.2007 року на ім'я ОСОБА_1 на адресуАДРЕСА_2 (а.с. 67).
Згідно Довідки державного реєстратора відділу реєстрації Ленінської державної районної адміністрації № 511 від 28.09.2007 року, яка надана у судовому засіданні позивачем, ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_3. Однак, відповідно до доводів апеляційної скарги, відповідач мешкає за іншою адресою.
Той факт, що ОСОБА_1 отримував кореспонденцію за адресою АДРЕСА_2підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - ухвал апеляційного суду. Відповідно до цих повідомлень за адресою АДРЕСА_2 кореспонденцію особисто отримував ОСОБА_1
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач отримував судову кореспонденцію, яка направлялась йому за адресою АДРЕСА_2., та був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання .
Крім того, Відповідач посилаючись на необґрунтованість позовних вимог Позивача, не наводить жодного мотиву такої необґрунтованості з посиланням на докази.
Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, дійшла висновку, що господарський суд Запорізької області вірно застосував норми матеріального і процесуального права і правильно прийняв рішення про задоволення вимог позивача, правових підстав для скасування рішення господарського суду немає.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2007р. у справі № 20/89/07 - без змін.
Головуючий суддя Колодій Н.А.
судді Колодій Н.А.
Кагітіна Л.П. Кричмаржевський В.А.