У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.
суддів - Павліченка С.В., Собослоя Г.Г.
при секретарі - Медяник Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Іршавського районного від 8 квітня 2010 року по справі за ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВАТ «Закарпатгаз» Іршавської філії «Закарпатгаз» про визнання дій неправомірними, нарахування суми незаконним та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 у січні 2009 року вернувся до суду з даним позовом та просив: - визнати дії Іршавської філії ВАТ «Закарпатгаз» по нарахуванню йому заборгованості за нормами споживання неправомірними; - визнати заборгованість нараховану йому за нормами споживання починаючи з 03.07.2006 по час звернення до суду у розмірі 738,92 грн. незаконною та скасувати; - стягнути з відповідача на його користь судові витрати в загальній сумі 1516,00 грн. Вказує, що 03.07.2006 представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в його дворогосподарстві намагалися демонтувати газовий лічильник та встановити технологічну вставку на весь період проведення повірки знятого газового лічильника та його встановлення. Проте, через відсутність у них обмінного фонду, позивач не погодився на встановлення йому взамін знятого лічильника технологічної вставки та нарахування у зв'язки з цим оплати за спожитий газ за існуючими тарифами. Позивачем було придбано новий лічильник газу особисто за власні кошти та 31.10.2006 року встановлено представниками відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, взамін газового лічильника № 8969161, який підлягав демонтажу. Однак, незважаючи на те, що відповідачем не встановлювалася технологічна вставка, а було проведено одночасно демонтаж старого та встановлення нового газового лічильника, відповідач склав акт на встановлення технологічної вставки і за період з 3 липня по 31 жовтня 2006 року нарахування за спожитий природній газ проводилось по тарифу. Відповідачем за цей період було нараховано позивачу заборгованість, яка постійно зростає і на час звернення до суду склала 738,92 грн., незважаючи на те, що позивач постійно щомісячно оплачував за реально спожитий природній газ у відповідності до показників лічильника. У справу як позивач також вступила ОСОБА_2 та, збільшивши розмір позовних вимог, позивачі просили також стягнути з відповідача 1700 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Іршавського районного суду від 8 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачами на вказане рішення подано апеляційну скаргу, у якій, вказуючи на неповне з’ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
________________________________________________________________________________________________________
Справа № 22 -2468 /2010 номер рядка статистичного звіту: 24
Головуючий в першій інстанції – Даруда І.А.
Суддя-доповідач – Кожух О.А.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання природного газу для побутових потреб за адресою вул. Першотравнева, 7, с. Ільниця Іршавського району, згідно Договору про надання населенню послуг з газопостачання, його особовий рахунок №100423. Позивач ОСОБА_2 також є власницею частини вказаного будинку. Згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Правил надання населенню послуг з газопостачання» та діючих на період червень – липень 2006 року умов «Договору про надання населенню послуг з газопостачання» працівниками Іршавської філії ВАТ «Закарпатгаз» в с. Ільниця проводилося централізоване зняття газових лічильників, яким настав термін періодичної державної повірки, для подальшого відвозу на проходження держповірки на КП Закарпатського ДЦСМіС. ОСОБА_1 відмовив працівникам філії у доступі до зняття лічильника на періодичну державну повірку, про що складено дефетний акт від 3 липня 2006 року (а.с.14), і працівниками філії було складено додатковий акт на встановлення технологічної вставки (лічильника, вилученого з експлуатації), в якому вказано, що нарахування та оплата за природний газ буде проводитись по затверджених нормах споживання, до встановлення нового (придатного до експлуатації) лічильника газу (а.с.15).
Відповідно до типового договору про надання послуг з газопостачання в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, газотранспортна організація мала право вимагати проведення чергової (1 раз на 5 років) державної повірки приладів обліку, а встановлення Споживачу на місце тимчасово знятого лічильника газу повіреного та опломбованого лічильника газу з обмінного фонду Виконавця передбачалось на час проведення позачергової повірки, що здійснюється з ініціативи Виконавця.
Відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, споживач зобов’язаний забезпечити доступ працівників газопостачальної організації для демонтажу або монтажу лічильника газу, пов’язаних з проведенням його періодичної або позачергової повірки, а у разі відмови споживача у доступі до своїх приміщень, де розташовані лічильники газу, для їх демонтажу або монтажу, проводиться справляння плати за нормами споживання.
Відповідно до Постанови НКРЕ від 07.09.2005 року №785 у випадку прострочення періодичної повірки газу з вини споживача (у разі відмови споживача представникам газопостачальної організації у доступі до своїх приміщень, де розташовані лічильники газу для їх демонтажу та монтажу) нарахування плати за спожитий газ здійснюється за нормами споживання з дня такої відмови до дня, коли буде забезпечено вільний доступ представникам газопостачальної організації до лічильників та проведено їх періодичну повірку.
У позивача ОСОБА_1 лічильник газу експлуатувався з 1995 року, тобто на момент зняття на періодичну повірку – 11 років, що стверджено у суді сторонами, а тому судова колегія не приймає до уваги доводи позивача, що у дефектному акті не вказано і йому не було відомо, на який вид повірки необхідно демонтувати газовий лічильник.
Новий лічильник було встановлено 31.10.2006 (а.с.8). Як вказано у додатковому акті від 03.07.2006, лічильник споживача встановлювався як технологічна вставка терміном до 50 днів (а.с.15), проте у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 повідомляв газопостачальну організацію про придбання ним нового лічильника і, як ствердила в судовому засіданні позивач ОСОБА_2, з такою заявою вони до відповідача не звертались.
Таким чином, споживач ОСОБА_1 03.07.2006 відмовив представникам газопостачальної організації у знятті лічильника для проведення повірки, лічильник споживача було встановлено як технологічна вставка, і до часу встановлення нового лічильника – до 31.10.2006 – нарахування плати за спожитий газ правомірно здійснювалось за нормами споживання, що відповідає положенням вказаних вище відповідних нормативних актів.
Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку, нарахування кількості спожитого природного газу проводилось згідно затверджених норм споживання, за період з 03.07.2006 по 31.10.2006 року на двох споживаючих осіб та опалювальну площу 88, 2 м.кв., в тому числі із понаднормовою площею, і загальна сума нарахування склала 770,19 грн. (а.с. 191).
Наявність різних даних щодо наявної заборгованості у квитанціях, які надходять ОСОБА_1 після спливу більш як чотирьох років після нарахування за нормами споживання, не спростовує правомірність такого нарахування у 2006 році.
У будинку встановлено лише один прилад обліку споживання газу, споживачем газу облікується ОСОБА_1, який представляє всіх співвласників будинку перед газопостачальною організацією, та відповідає за зобов’язаннями перед газопостачальною організацією і ці зобов’язання не залежать від кількості власників будинку. Кількість проживаючих осіб впливає на розмір нарахування кількості спожитого газу за нормами проживання.
Таким чином, відповідач діяв в межах положень відповідних нормативних актів, підстав для визнання неправомірними дій по нарахуванню за нормами споживання у відповідний період - немає, а отже немає підстав і для відшкодування моральної шкоди.
Судом першої інстанції обставини справи встановлені повно й правильно, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. і підстав для скасування рішення - немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а правильне по суті і справедливе рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних підстав. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Іршавського районного від 8 квітня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстнації.
Головуюча:
Судді: