У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого - судді |
Присяжнюк Т.І., |
|
суддів |
Косарєва В.І. і Школярова В.Ф., |
|
за участю прокурора |
Кравченко Є.С. |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Миколаївської області на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25 жовтня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
раніше судимого: 4.04.2002р. за ч.3
ст.185 КК України на 4 роки,
засуджено
- за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.190 КК України на 2 роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладено на нього певні обов'язки відповідно до ст.76 КК України.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 2.05.2006р., знаходячись в приміщенні бару “РЕД-енд-БЛЄК” на вул. Миру, 14 в м. Южноукраїнськ, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, із сумочки ОСОБА_2, таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 2 387 грн.
Крім того, 14.06.2006р. ОСОБА_1, знаходячись АДРЕСА_1, повторно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, заволодів мобільним телефоном “ Нокіа-3220” вартістю 590 грн., який належить ОСОБА_4.
У касаційному поданні, як видно з його змісту, заступник прокурора Миколаївської області просить вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд вказавши у вироку про вчинення засудженим злочину перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не врахував цю обставину при призначенні покарання як таку, що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України. Крім того, суд не врахував, що на час вчинення останніх злочинів ОСОБА_1 мав непогашену судимість за вчинення корисливого злочину, а тому необґрунтовано звільнив засудженого від призначеного покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинів.
Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим обставинам справи і у поданні не оспорюєься.
Разом з тим, призначаючи засудженому покарання із застосуванням ст.75 КК України, суд послався на те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, відшкодував заподіяну шкоду, думку потерпілих ОСОБА_4. і ОСОБА_3
Але наведені висновки суду не є достатньо переконливими.
Висновки суду щодо позитивної характеристики ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки характеристика за місцем проживання, яка є у справі має побутовий характер і у ній про будь-які позитивні дані щодо його особи не зазначено (а.с.101).
Суд хоча і вказав у вироку про попередню судимість засудженого, але достатньо не врахував те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного корисливого злочину.
Крім того, як видно із справи, суд в описовій частині вироку вказав про вчинення ОСОБА_1 крадіжки 2.05.2006р. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Але у мотивувальній частині вироку суд в порушення вимог ст.67 КК України не врахував цю обставину як таку, що обтяжує покарання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд дійшов передчасного висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від покарання на підставі ст.75 КК України.
Тому, вирок відповідно до вимог ст. 371 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Якщо при новому розгляді справи буде доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України за обставин викладених у вироку, то призначене йому покарання із застосуванням ст.75 КК України слід визнати м'яким.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.
Вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.
С у д д і:
Присяжнюк Т.І. Косарєв В.І. Школяров В.Ф.