У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

               Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 18 травня 2006 року, яким

                            ОСОБА_1,

                              ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                   громадянина України,

                                 раніше  не судимого,

                                 засуджено

-  за ч.1 ст.225 КК України до штрафу в розмірі 500 грн. з позбавленням права займатися торгівельною діяльністю строком на 2 роки.

  За ч.2 ст.229  КК України  ОСОБА_1 виправдано.

 В апеляційному порядку справа не переглядалася.

      Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він в період з березня 2005 року по 14 лютого 2006 року, знаходячись на центральному ринку в м. Лисичанську, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, шляхом обману продавав різним громадянам виготовлену ним  суміш харчової соди  з крейдою, які упакував в фірмові упаковки ОАО “Лисичанська сода” по 1 грн. за упаковку. Всього за цей період ОСОБА_1 виготовив і продав не встановленим слідством громадянам   69 550 пачок суміші.

    У касаційному поданні, як видно з його  змісту, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок щодо ОСОБА_1  у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що  суд призначив засудженому  покарання у виді штрафу в розмірі 500 грн. в порушення вимог ст.53 КК України, оскільки мінімальний розмір штрафу цим законом передбачений - в сумі 510 грн. Посилається на те, що суд при призначенні покарання не достатньо врахував те, що ОСОБА_1ніде не працював на момент вчинення злочину і ніяких дій щодо відшкодування шкоди не зробив.

   Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

    Як видно з матеріалів справи, суд призначив засудженому ОСОБА_1  покарання за ч.1 ст.225 КК України у розмірі, який є меншим від мінімального розміру штрафу, передбаченого ст.53 КК України.

    Таким чином судом при призначенні покарання неправильно застосовано  кримінальний закон, у зв'язку з чим вирок  як такий, що постановлений в порушення вимог ст. 371 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

    При новому розгляді справи, суду  необхідно  належним чином виконати вимоги ст.65 КК України, врахувати положення ст.53 КК України, обговорити доводи щодо м'якості призначеного покарання та прийняти  законне і обґрунтоване рішення. 

     Враховуючи наведене, керуючись  ст. 394-396 КПК України, колегія суддів 

у х в а л и л а :

       Касаційне подання   прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

       Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 18 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий  судовий розгляд у той же суд.

                                                          С у д д і:

  Присяжнюк Т.І.               Косарєв  В.І.              Коротких О.А.