У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

                 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого - судді	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Косарєва В.І. і Коротких О.А.,
за участю прокурора	Сухарєва О.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Сахновщинського районного суду Харківської  області від 3 квітня 2006 року, яким

 

                             ОСОБА_1,

                               ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                    громадянина України,

                                  раніше  судимого: 16.11.2005р. за ч.1

                                  ст.309, ст.75 КК України на 1 рік 

                                  позбавлення волі з іспитовим строком

                                  на 1 рік,

                                  засуджено

 

-    за ч.2 ст.309  КК України на 2 роки  позбавлення волі. 

   На підставі  ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці.

  

    Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 4 липня 2006 року вирок змінено. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього певних обов'язків відповідно до ст.76 КК України.

 

     Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він незаконно виготовив із рослин коноплі кустарним способом і   зберігав без мети збуту наркотичний засіб канабіс маріхуану вагою 336 г, який у нього було вилучено працівниками міліції 8 лютого 2006 року за місцем проживання в с. Жовтень Сахновщинського району Харківської області.

 

     У касаційному поданні, як видно з його  змісту, заступник прокурора Харківської області  просить вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд в порушення вимог ст.ст.71,72 КК України у мотивувальній і резолютивній частині вироку  не встановив невідбуту частину покарання і не зазначив її вид у новому вироку. Крім того, вважає, що звільнення від покарання апеляційним судом ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України не відповідає тяжкості злочину і його особі.

     Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

     Як видно із матеріалів справи, вироком Сахновщинського районного суду Харківської  області від 16.11.2005р.  ОСОБА_1 засуджено  за ч.1 ст.309 ст.75 КК України на 1 рік обмеження волі  з  іспитовим строком на 1 рік. 

     Новий злочин, передбачений ч.2 ст.309 КК України ОСОБА_1 вчинив  у  лютому 2006 року, тобто протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком, у зв'язку з чим суд призначив йому покарання за сукупністю вироків  на підставі ст.71 КК України.

 

    Перевіряючи справу апеляційний суд змінив вирок і звільнив засудженого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього певних обов'язків відповідно до ст.76 КК України.

      Але таке рішення апеляційного суду не відповідає вимогам закону і з ним погодитись не можна.

    Відповідно до ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 КК України.

     Крім того, рішення апеляційного суду про звільнення ОСОБА_1  від покарання з випробуванням суперечить вимогам ч.4 ст.71 КК України та роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. “Про практику призначення судами кримінального покарання”, у п.10 якої зазначено, що вчинення протягом іспитового строку нового злочину є підставою для направлення засудженого для відбування призначеного покарання і рекомендовано судам не застосовувати повторно до таких осіб звільнення від відбування покарання  з випробуванням під час розгляду справи про новий злочин. 

  

    Отже, апеляційний суд звільнивши засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України - неправильно застосував кримінальний закон.

 

    За таких обставин ухвала апеляційного суду відповідно до  п.4 ст.1  ст.367 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

    Доводи у поданні про те, що суд першої інстанції порушив вимоги при призначенні засудженому покарання за ст.ст.71,72 КК України непереконливі, оскільки не зазначення судом у вироку невідбутої частини покарання і її виду не є істотними порушеннями  процесуального закону і не вплинуло на правильність призначеного засудженому покарання на підставі ст.71 КК України.

     Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів, -               

                                                

                                                  у х в а л и л а :

       

       Касаційне подання  першого заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

 

      Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 4 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд  в той же суд.         

                                                        

 

                                                       С у д д і:

 

 

 Присяжнюк Т.І.             Косарєв В.І.                Коротких О.А.