УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2007 року Колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного

суду Донецької області у складі:

головуючого                                             Меленчука B.C.

суддів                                                        Лупінової Л.М., Салявіна С.В.

з участю прокурора                                 Івченка Д.В.

захисників                                                ОСОБА_3, ОСОБА_4

підсудних                                                  ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апе­ляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 22 грудня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 22 грудня 2006 соку кримінальна справа відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки села Новоєлізаветівки Червоноармійського району До-неуцької області, громадянки України, не судимої, не працюючої, проживаючої у АДРЕСА_1

ОСОБА_2,т ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, урод­женки селища міського типу Мангуш Першотравневого району До­нецької області, громадянки України, не судимої, не працюючої,про-живаючої в АДРЕСА_2

повернута прокурору Першотравневого району Донецької області для організації додатково­го розслідування.

Згідно з обвинувальним висновком прокурора підсудні ОСОБА_1, працююча головним бухгалтером та ОСОБА_2, працююча бухгалтером 1 категорії Першотравневої районної державної лікарні ветеринарної медицини обвинувачуються в тому, що вони у пе­ріод часу з 8 січня 2004 року по 1 листопада 2005 року, за попередньою змовою між собою і в групі вчинили присвоєння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим станови­щем у крупних розмірах, тобто грошима у сумі 53774 гривні 75 копійок за надання ветерина­рних послуг.

Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, в межах позиції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не погоджуючись з судовим рі­шенням, просить постанову суду першої інстанції скасувати з надісланням справи на новий судовий розгляд.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, прокурор посилається на те, що в ході судо-

Справа №11-146/2007                                               Головуючий у 1 інстанції Бутенко А.П.

Категорія 191 ч. 4 КК України                                  Доповідач Меленчук В.С.

2

вого слідства дійсно виникла необхідність проведення судово-бухгалтерської експертизи, але це не с підставою для повернення справи на додаткове розслідування. Для з'ясування необ­хідних даних з цього приводу можливо було отримати за допомогою судового доручення у порядку статті 315-1 КПК України. З врахуванням цих обставин, прокурор вважає постанову суду незаконною.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про скасування постанови суду пер­шої інстанції, пояснення підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та думку їх захисників, які вважають постанову суду законною і заперечують проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи апеляції в її межах, колегія суддів дійшла висновку про скасування судового рішення з таких підстав.

Відповідно до положень статті 281 КПК України, які регулюють повернення кримі­нальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудо­вого слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бу­ти усунена в судовому засіданні.

Такі ж роз'яснення надані й у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування".

Крім того, цей же ж пункт названої постанови Пленуму Верховного Суду України передбачає, що якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребу­вання документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в статті 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додат­кове розслідування є неприпустимим.

Як убачається з постанови суду першої інстанції, кримінальна справа повернута ор­гану досудового слідства для проведення судово-економічної експертизи, для чого витребу­вати чи вилучити додаткові документи.

На думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про неможливість усунути у судовому слідстві недоліки, допущені органом досудового слідства, є помилковим, а направ­лення кримінальної справи на додаткове розслідування необґрунтованим, оскілки суд в змозі усунути недоліки шляхом призначення експертизи або направлення судового доручення ор­гану досудового слідства.

Посилання суду, при цьому, на положення статей 22,64, 280 частину 1 КПК України є безпідставними, не ґрунтуються на законі, оскільки не регламентують повернення справи на додаткове розслідування.

При таких обставинах, колегія судців вважає апеляцію прокурора законною і обґрунтованою, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у тому ж складі суду, оскільки повернення справи на дода­ткове розслідування не є остаточним рішенням у справі, яке свідчило б про висловлення су­дом своєї думки про доведеність або недоведеність вини підсудних.

Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок задовольнити.

3

Постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 22 грудня 2006 року про повернення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати, а справу надіслати у той же ж суд на новий судовий розгляд у тому ж складі суду.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни.