Справа 22-1486/2007                       Головуючий першої інстанції Блохін А. А.

Категорія 43                                      Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2007 року             Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

судців Алексеева А.В. Звягінцевої О.М.

при секретарі Андрусь B.C.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції відповідача ОСОБА_1

на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки

від 1 листопада 2006 р.

по справі за позовом ЗАТ „Горлівськтепломережа" до ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4про стягнення заборгованості за теплопостачання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 1 листопада 2006 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4на користь ЗАТ „Горлівськтепломережа" заборгованість за теплопостачання за період з липня 1999 року по березень 2002 року 689 грн. 16 коп. Також стягнуто судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

В апеляційній скарзі відповідачОСОБА_1просе скасувати рішення суду і в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що ЗАТ „Горлівськтепломережа" з ним і членами його сім"ї не укладав, теплопостачання здійснюється ЖЕКу і тому він не може відповідати за оплату теплопостачання.

В судовому засіданні представник відповідачив підтримував апеляційну скаргу, представник позивача просив рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що у липні 2002 року ЗАТ „Горлівськтепламережа" звернулось до суду з позовом до відповідачив про стягнення заборгованості за теплопостачання за період з березня 1999 року по березень 2002 року у сумі 1 653,98 грн. Судом встановлено, що відповідачи проживають в квартирі АДРЕСА_1.Житло забезпечено центральним теплопостачанням. З березня 1999 року відповідачи не оплачують за послуги теплопостачання, тоді як

-     2 -

користуються послугами теплопостачання. Відсутність укладеного договора між сторонами не є підставою для відмови у стягненні заборгованості.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затверженими в установленому порядку тарифами, п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової території, які затвержено постановою KM України від 8 жовтня 1992 року, наймачі зобов'язані вчасно вносити плату за обслуговування й ремонт будинку, комунальні та інші послуги, а розпорядженням Донецької обласної адміністрації від 12 лютого 1996 року №72 „Про зміну порядку розрахунку населення за надані житлово-комунальні послуги", яким встановлено розрахунок за поставлені комунальні послуги по розрахунковим книжкам безпосередньо підприємствам, які поставляють послуги.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачи проживають в квартирі АДРЕСА_1, наймачем квартири є ОСОБА_1, інші відповідачи є повнолітні члени його сім'ї", які згідно ст.64 ЖК України несуть з ним рівну відповідальність за сплату за комунальні послуги і інші платежі.

З березня 1999 року відповідачи не сплачували вартість за користування теплопостачанням і заборгованість склала 1 653,98 грн. Суд правильно визначив період стягнення заборгованості за три роки з часу звернення з позовом до суду, тобто з липня 1999 року по березень 2002 року. За час розгляду справи, яка розглядалась неодноразово, відповідачи частково сплати борг і сума заборгованості залишилась 689,16 грн. і суд цю суму стягнув з відповідачив солідарно.

Доводи апелянта про те, що не укладено договор на теплопостачання безпідставні, оскільки відповідачи фактично користуються послугами теплопостачання, не ставили питання про відключення квартири від теплопостачання і тому повинні платити за користування послугами тепломережі.

Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.

Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 1 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголоешення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.