Справа №2-3829/10

_________2010г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      3  листопада    2010 року              Слов`яносербській районний суд в Луганській області

у складі:

головуючого судді                                       Скворцової В.Г.

при секретарі                                                 Скориковій О.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в с.м.т.  Слав`яносербськ  справу за позовом ОСОБА_1 до Держави  України в особі   Державного Казначейства  України   в особі  Головного управління  державного казначейства України в Луганській області, з/особа  Міністерство  юстиції України  в особі  обласного Управління  юстиції  в Луганській  області  про відшкодування матеріальної  шкоди,

ВСТАНОВИВ:

               Позивачка    звернулася до суду із справжнім позовом, посилаючись на ту обставину,  що  ОСОБА_3  був засуджений  Слов`яносербським  районним  судом  Луганської області за  крадіжку   її  майна.  В  2006 році  позивачка  звернулася  до суду  з позовом  про стягнення  матеріальної і моральної  шкоди. Рішенням  Слов`яносербського районного суду від 15  листопада 2006 року  позов  задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3  на користь позивачки    в відшкодування  матеріальної шкоди  -  2320 грн.78 коп.,  та моральної шкоди  у сумі 2500 грн.  Дане рішення  набрало чинності.  Після  набрання рішенням  чинності    позивачка  звернулася  до державної  виконавчої  служби  про примусове  виконання  рішення  Слов`яносербського районного  суду.  Однак,  їй  декілька  разів  повертався  виконавчий  лист без виконання, оскільки  у боржника  було відсутнім  майно  і грошові  кошти.  Згідно ст. 1177 ЦК України  „ Майнова  шкода, завдана    майну фізичної особи внаслідок  злочину, відшкодовується  державою, якщо не встановлено  особу, яка вчинила  злочин, або якщо  вона  є неплатоспроможною.”

       Вважає, що  ОСОБА_3 на момент  виконання  рішення  був  неплатоспроможнім то держава  повинна    відшкодувати  майнову  шкоду  за особу тобто ОСОБА_3”  у розмірі  2320 грн 78 коп.

       Позивачка підтримала  позов  в повному  обсязі.

        Представник   відповідача  Головного Управління  державного   казначейства  України в Луганській  області  з позовом  не згодна. Надала  суду  заперечення.

         Представник  Управління  юстиції у Луганській  області  надала  суду  заперечення, просила  суд   ухвалити рішення  на розсуд  суду.        

     Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд знаходить позовні вимоги такими, що   не підлягають  задоволенню з  наступних підставах.

       Згідно зі ст.  41  Конституції України право  власності нерушиме, ніхто  не може  бути  протиправно позбавлений  права власності.

        Відповідно  до ч.1  ст. 1 Протокол №1 Європейської Конвенції  про захист   прав  людини та основних  свобод „ Право власності” ніхто не  може  бути  позбавлений  свого майна, крім як   у  інтересах суспільства та на умовах, які передбачені  законом і загальними  принципами   міжнародного  права.

       Дійсно  ст. 1177 ЦК України передбачає, що п. 1.”Майнова  шкода, завдана   майну  фізичної особи внаслідок  злочину, відшкодовується  державою, якщо  не встановлено особу, яка  вчинила  злочин, або якщо  вона  є неплатоспроможною. Згідно вироку   та рішення  Слов`яносербського  районного суду   встановлено  особу, яка  вчинила  злочин і з якої  стягнуто  матеріальну  і моральну  шкоду  за  злочин – це ОСОБА_3 Однак, як  вбачається з матеріалів  справи рішення  суду  не  було   виконане з 2007 року   до 2009 року   у зв’язку з тим, що   у ОСОБА_3   відсутнє   нерухоме  майно, майно яке підлягає   опису  і арешту  не  виявлено, боржник  не працює, доходів не має. На теперішній  час   ОСОБА_3 помер.

        п.2   ст. 1177 ЦК України „Умови  та  порядок  відшкодування   майнової  шкоди, завданої  майну фізичної   особи, яка  потерпіла  від  злочину, встановлюються   законом.  Відсутність механізму реалізації закону про відшкодування  майнової  шкоди Державою, суд не може  взяти до уваги.  Держава, виконуючі свої  публічні  функції, поклала на себе обов’язок відшкодування  майнової  шкоди, завданої  фізичної  особи внаслідок   злочину.

       Разом  з тим загальні  засади  цивільного  законодавства, які закріплені   у ст. 3   ЦК України, передбачають  застосування  принципів справедливості  та розумності при вирішенні   судами України  цивільних справ.  Відсутність механізму реалізації закону про   відшкодування  майнової шкоди Державою, у  випадках, коли шкода  завдана особі  злочином, а особа, яка  вчинила  цей  злочин  є неплатоспроможною не позбавляя  права  громадянина на відшкодування   такої шкоди за  рахунок  Держави.  

     Однак  суд  бере до уваги, що згідно ст.  Згідно ст. 60 ЦПК України „Кожна сторона  зобов’язана довести ті  обставини, на які  вона   посилається як на  підставу  своїх вимог і заперечень. Докази  подаються  сторонами та іншими особами, які беруть участь   у справі. . Доказуванню підлягають  обставини, які  мають значення для  ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших  осіб, які  беруть участь у справі, виникає  спір. Доказування  не  може  ґрунтуватися  на  припущеннях. Позивачка  не  надала  суду  доказів, про те, що.  ОСОБА_3  неплатоспроможній, як  цього вимагає   ст. 1177 ЦК України, тому  в позові  суд  вважає  відмовити.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1177 ЦК України, ст.ст. 10, 30, 60, 212, 214  ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

                  У позові ОСОБА_1 до Держави  України в особі   Державного Казначейства  України   в особі  Головного управління  державного казначейства України в Луганській області, з/особа  Міністерство  юстиції України  в особі  обласного Управління  юстиції  в Луганській  області  про відшкодування матеріальної  шкоди, - відмовити.

      Рішення може бути оскаржено в Луганський апеляційний суд. Апеляційна  скарга на рішення  суду  подається протягом  десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але   не були присутні у  судовому  засіданні під час  проголошення   судового рішення, можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом  десяти   днів з дня отримання  копії  цього рішення.  

       Суддя                                                                                                           Скворцова В.Г.