Справа № 2-976-2010
РІШЕННЯ
І м е н е м У к р а ї н и
1 листопада 2010 року Слов”янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Профатило П.І.
при секретарі - Граневської О.В., Моїсеєвої О.І., Савчук Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов’янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відділу громадянства , імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про визнання особи, що втратила право користуватися житловим приміщенням і зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області зняти її з реєстраційного обліку , та зустрічну цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та про розподіл майна подружжя,-
ВСТАНОВИВ:
16.02.2010 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернувся позивач з позовом до ОСОБА_2 , відділу громадянства , імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про визнання особи, що втратила право користуватися житловим приміщенням і зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області зняти її з реєстраційного обліку. Свої вимоги мотивував тим, що він є власником цілої частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1
16.09.2005 року він та ОСОБА_2 уклали шлюб, після чого ОСОБА_2 була зареєстрована в вищезазначеній квартирі як його дружина. З грудня 2005 року між ними постійно виникали сварки, тому відповідачка зібрала всі свої речі та переїхала проживати до своїх батьків, де і мешкає до теперішнього часу: АДРЕСА_2.
Оплату за комунальні послуги відповідачка не здійснює. Добровільно знятися з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, відповідачка відмовляється, тому просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
17.06.2010 року до суду звернулася ОСОБА_2 з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією родиною без реєстрації шлюбу та про розподіл сумісного майна, свої вимоги обґрунтувала тим, що з вересня 2000 року вона з ОСОБА_1 стали проживати разом однією родиною за адресою: АДРЕСА_2 вели сумісне господарство.
14.12.2004 року вони разом придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та зареєстрували її на ОСОБА_1. в вищезазначену квартирі разом не мешкали, оскільки ОСОБА_1 постійно їздив на заробітки, а вона за своїм станом здоров’я не може проживати одна в квартирі. 16.09.2005 року вони уклали шлюб та 27.12.2005 року зареєстрували своє місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1, однак в квартирі не мешкали.
В січні 2006 року ОСОБА_1 виїхав до Росії на заробітки та повернувся до міста Миколаївка в квітні 2008 року та став мешкати у придбаній ними квартирі з іншими жінками. З моменту придбання квартири та по лютий 2010 року комунальні послуги сплачувала вона, що може підтвердити квитанціями про сплату за комунальні послуги.
Просить суд встановити факт проживання однією родиною без реєстрації шлюбу з вересня с 2000 року по 16.08.2005 рік., визнати двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, сумісною власністю подружжя, розділити майно подружжя, визнавши за нею Ѕ частину квартири та за Ѕ частину за ОСОБА_1.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зустрічні позовні ОСОБА_2 не визнав, пояснивши, що з ОСОБА_2 він познайомився у 2000 році, вони почали зустрічатися, але однією родиною ніколи не проживали, оскільки він постійно їздив на заробітки до Росії. Гроші на придбану квартиру позичав у знайомих, а потім їздив на заробітки, щоб повернути борги, тому позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зустрічні позовні ОСОБА_2 не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, посилаючись на ті обставини, що викладені у зустрічній позовній заяві, просила суд відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 та задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Представник відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, в судове засідання не з’явився, але направив в адресу суду листа, в якому просив дану цивільну справу розглянути без його участі.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є тіткою ОСОБА_1, батьки його померли, свого помешкання він не мав, тому частково мешкав у неї, з ОСОБА_2 почав зустрічатися приблизно з 1998 року, разом приходили до неї у гості. Приблизно з 2003 року почав їздити на заробітки до Росії та знімав іншу квартиру. Чи мешкали разом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вона не знає, оскільки ОСОБА_1 постійно їздив на заробітки до Росії. Гроші на квартиру позичав ОСОБА_1, квартиру ОСОБА_1 придбав до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2, шлюб вони зареєстрували у 2005 році, однак з 2006 року перестали разом проживати.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є знайомою ОСОБА_2, коли ОСОБА_1 їздив на заробітки до Росії, ОСОБА_2 мешкала у батьків, оскільки за станом свого здоров’я не може обходитися без чиєїсь допомоги. Коли ОСОБА_1 не було в місті, то комунальні послуги за квартиру оплачувала ОСОБА_2, хто давав їх гроші на оплату послуг вона не знає, в квартиру, де вони разом мешкали ніколи не ходила.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він знаходиться з ОСОБА_1 в дружніх стосунках, працювали разом на Півдні та у Москві. ОСОБА_2 він знає як дружину ОСОБА_1 Пояснив, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 зустрічалися понад 10 років, разом не мешкали, оскільки постійно сварилися. ОСОБА_1 весь час збирав гроші на придбання квартири. Останні три роки вони разом зовсім не мешкали, оскільки ОСОБА_1 постійно працював в Москві та проживав з іншими жінками.
Суд, вислухавши пояснення сторін, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи, що втратила право користуватися житловим приміщенням і зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області зняти її з реєстраційного обліку підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та про розподіл майна подружжя не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З копії свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 16.09.2005 року , який зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Слов’янську Слов’янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про що зроблено відповідний актовий запис №55.
Зі свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 08.06.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Слов’янську Слов’янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис №195, вбачається, що шлюб 16.09.2005 року , зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Слов’янську Слов’янського міськрайонного управління юстиції Донецької області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, тому вимоги ОСОБА_2 щодо встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу з вересня 2000 року та про розподіл майна подружжя не підлягають задоволенню, оскільки, жоден свідок не підтвердив факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з вересня 2000 року разом мешкали, всі свідки пояснили, що бачили, що вони зустрічаються, але не знають чи мешкали вони однією родиною.
Відповідно до договору купівлі – продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області від 14.12.2004 року та зареєстрованого в реєстрі за №3721, ОСОБА_1 придбав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 57 Сімейного Кодексу України, майно, набуте чоловіком або дружиною до шлюбу, є його особистою власністю.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено актом комісії Миколаївської міської Ради від 26.01.2010 року, ОСОБА_2, в квартирі АДРЕСА_1 не проживає з моменту придбання квартири та особистих речей в квартирі не зберігає (а.с.10).
Відповідно до ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст.71 Житлового Кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або його членів сім’ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст.72 Житлового Кодексу України, особа визнається такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням, якщо ця особа відсутня понад встановлені строки.
Оскільки сама ОСОБА_2 пояснює, що вона в вище квартирі АДРЕСА_1 ніколи не проживала та особистих речей не зберігала, то відповідно до ст.ст. 71 та 72 Житлового Коджексу України, вона втратила право користуватися жилим приміщенням
Згідно ст.150 Житлового Кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частку будинку), користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ніколи не мешкала та особистих речей не мала в, що підтверджується актом комісії Миколаївської міської Ради від 26.01.2010 року (а.с.10), поясненнями самої ОСОБА_2, та не є власником вищезазначеного майна, що підтверджується договором купівлі – продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області від 14.12.2004 року та зареєстрованого в реєстрі за №3721 (а.с. 8), суд приходить до переконання, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Оскільки ОСОБА_1 поніс витрати з оплати за надану правову допомогу в сумі 140 грн. та документально підтвердив, то відповідно до ст. 88 ЦПК України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.10,58, 88, 209,212,213, 214,215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст. 57 СК України, ст.ст. 71, 72, 150 ЖК України ст. 317, 319 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про визнання особи, що втратила право користуватися житловим приміщенням і зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області зняти його з реєстраційного обліку – задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням, розташованого за адресою: АДРЕСА_1
Зобов’язати, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, відмінити реєстрацію ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату юридичних послуг в сумі 140 (сто сорок) гривень.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та про розподіл майна подружжя - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов»янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області П.І. Профатило