ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" вересня 2006 р. | Справа № 11/195/04 |
Розпорядженням першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 р. справа передана до розгляду колегії суддів: Тофану В.М. –головуючий, Журавльову О.О., Михайлову М.В.
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Петровій О.С.
за участю представників сторін:
Від позивача: Машкаренко С.Б.. по дов.
Від відповідача: Решетніков В.М., директор;
Естеркін О.М., по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Максіко”, м. Миколаїв
на рішення господарського суду Миколаївської області від 20.06.2006 року
по справі № 11/195/04
за позовом Багатопрофільного кооперативу „Ю-Сервіс”, м. Миколаїв
до Заявника апеляційної скарги
про витребування майна із чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
У травні 2003 р. багатопрофільний кооператив „Ю-Сервіс” (далі – Позивач) звернувся у місцевий господарський суд з позовом до Приватного підприємства „Максіко” (далі - Відповідач) про витребування майна із чужого незаконного володіння, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що це майно належить йому на підставі укладеного з Відповідачем договору купівлі-продажу від 02.01.2003 р., зареєстрованого на універсальній товарній біржі „Ріко-Альянс” за № 4-9, переданого йому за актом приймання –передачі від 02.01.2003 р.
Відповідач у відзиві на позов його заперечував, посилаючись при цьому на те, що він уклав 13.01.2003 р. з тодішнім власником Відповідача договір купівлі-продажу кооперативних прав цього підприємства, в тому числі і спірне майно, договір купівлі-продажу спірного майна від 02.01.2003 р. № 4-9 підписаний неналежним представником продавця –ПП „Максіко”.
Провадження у справі неодноразово зупинялось в зв’язку з оскарженням в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову, за скаргою на дії ДВС і зупинення провадження у справі.
Рішенням місцевого господарського суду від 20.06.2006 р. (суддя Міщенко В.І.) позов задоволено з огляду на його обгрунтованість.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на повторний розгляд в той же суд в іншому складі суду, посилаючись при цьому на неповне з’ясування обставин справи, оскільки угода купівлі-продажу укладена особою зі сторони ПП „Максіко”, яка не мала повноважень на її укладання і не мала права відчуджувати земельну ділянку, оскільки відповідач не є її власником, в зв’язку з чим рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Апелянта уточнив прохальну частину апеляційної скарги і просить оскаржене рішення суду скасувати і у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, проаналізувавши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Між Приватним підприємством „Максіко” в особі директора Бойченко Івана Івановича і Багатопрофільним кооперативом „Ю-Сервіс” в особі директора Штогрина Юрія Петровича 02 січня 2003 р. за реєстраційним № 4-9 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого Продавець (відповідач) продав, а Покупець (позивач) купив торговий павільйон з літньою площадкою загальною площею 72,5 кв.м., розташованого по вул. Радянській, 13 у м. Миколаєві.
У цьому договорі купівлі-продажу визначена ціна об’єкту продажі –85 633 грн. і строк розрахунку –10.01.2003 р., а також зазначено, що право власності на вказаний об’єкт у Покупця виникає з моменту підписання цього договору уповноваженими представниками сторін (п. 2 договору). Зазначений договір купівлі-продажу підписаний керівниками (директорами) Продавця –ПП „Максіко” і Покупця –БК „Ю-Сервіс”, які цей договір укладали з реєстрацією його на Товарній біржі, членами якої були сторони по договору.
Актом приймання –передачі від 02.01.2003 р. об’єкт продажу (торговельний павільйон з літньою площадкою) по вказаному договору купівлі –продажу був переданий від Продавця (відповідача) Покупцю (позивачу). Цей акт підписаний директорами сторін по договору і скріплений печатками останніх (а.с. 7).
Як вбачається із контракту з директором від 11.07.2002 р., між ПП „Максіко” в особі Бойченко Анатолія Григоровича, який був власником ПП „Максіко” на момент укладення цього контракту, і Бойченко Іваном Івановичем в подальшому „Директор”, останній прийнятий на посаду директора названого підприємства. який згідно пункту 1.2 цього контракту самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, які входять в його компетенцію в силу Закону, Статуту і цього контракту.
Згідно розділу 4 Статуту ПП „Максіко” до органів управління останнього входить його власник і директор. Відповідно до пунктів 4.4 і 4.5 розділу 4 вказаного Статуту для поточної діяльності підприємства ПП „Максіко” власник призначає директора, який наділений правом вирішення питань по всім питанням, крім виключної компетенції власника, що передбачена п. 4.3 розділу 4 Статуту.
Відповідно до вказаного контракту від 11.07.2002 р. директор діє від імені підприємства без довіреності.
Згідно висновку № 117/02 від 06 лютого 2004 р. додаткової судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи № 2-1576/03, призначеної ухвалою місцевого суду Заводського району м. Миколаєва від 19.12.2003 р., підпис від імені Бойченко А.Г. в графі „Наймач” Контракту з директором від 11.07.2002 р. виконана самим Бойченко Анатолієм Григоровичем. Це ж підтверджується і поясненнями колишнього директора ПП „Максіко” по контракту від 11.07.2002 р. Бойченко Іваном Івановичем на засіданні Заводського районного суду м. Миколаєва, яким було прийнято рішення від 11.03.2005 р., із якого випливає, що один екземпляр контракту з ним, директором ПП „Максіко”, був підписаний самим власником останнього Бойченко Анатолієм Григоровичем (а.с. 113), хоча це рішення суду було скасовано ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 09.08.2005 р. з припиненням провадження у справі. Тому посилання Апелянта в апеляційній скарзі, що підпис на контракті з директором Бойченко Іваном Івановичем від 11.07.2002 року був здійснений не власником ПП „Максіко”, яким був на той час Бойченко Анатолій Григорович, що, як зазначає Апелянт, підтверджується почеркознавчою експертизою, наданою до апеляційної скарги, не відповідає дійсності, оскільки почеркознавча експертиза, яка надана до апеляційної скарги відповідачем була першою експертизою від 28.11.2003 р., призначена ухвалою Заводського райсуду м. Миколаєва від 21.10.2003 р., а додатковою експертизою від 06.02.2004 р., призначеною ухвалою того ж суду від 19.12.2003 р.. було встановлено, що підпис на контракті з директором Бойченко І.І. від 11.07.2002р. виконаний самим власником ПП „Максіко” - Бойченко А.Г., про що зазначено вище.
Таким чином, Позивач став власником придбаного по вказаному договору купівлі-продажу майна (цивільно-правової угоди) на підставі статей 128 і 224 Цивільного кодексу (ЦК) України в редакції 1963 р., який був чинний на момент укладення зазначеного договору купівлі-продажу між сторонами.
Також безпідставним є посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що за договором від 02.01.2003 р. № 4-9 купівлі-продажу торговельного павільйону з літнім майданчиком відчуджувалась земельна ділянка, оскільки цього із вказаного договору не вбачається.
На час розгляду справи в суді першої інстанції зазначений вище договір купівлі-продажу не визнаний недійсним і не розірваний, в зв’язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, оскільки воно відповідає фактичним обставинам справи і чинному законодавству. яке діяло на момент виникнення правовідносин між сторонами.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.06.2006р. по справі №11/195/04 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства „Максіко” –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов