Судове рішення #11734875

                                                                                                                                                КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 22ц- 6331 / 10 р. Головуючий по 1 інстанції

Категорія - 6 Бурлака А.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Іваненко В.Д.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            “  27   ”   жовтня  2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючого Іваненка В.Д.

суддів Захарової А.Ф., Качана О.В.

при секретарі Шульзі Я.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу                          ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Придніпровського  районного суду м. Черкаси  від 6 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до Черкаської міської ради та її виконавчого комітету  про визнання  права  власності, -

в с т а н о в и л а

    Звертаючись у  березні 2010 року до суду з вищевказаним позовом ОСОБА_9 та ОСОБА_10  просили  визнати за ними право  власності на самочинно збудовані  приміщення , які вони добудували до належної їм частини будинку по  АДРЕСА_1.

    Рішенням  Придніпровського  районного суду м. Черкаси  від 6 квітня 2010 року позов задоволений. Визнано за ОСОБА_9, ОСОБА_10 право    власності на нерухоме майно, яке  самочинно збудоване на земельній ділянці , розташованій  по  АДРЕСА_1 в м. Черкаси, яка знаходиться  в їх користуванні, а саме: житлову  прибудову,  позначену  літерою «А3- І», прибудову  під  літерою «а 6», прибудову  під  літерою  «а 7» та  тамбур  під літерою «а 9».

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять рішення суду скасувати. Вказують, що вони з позивачами є співвласниками спірного домоволодіння. Проведені   добудови перешкоджають  їм у користуванні їхньою частиною будинку. Проте до розгляду справи вони  залучені не були і про  винесене  рішення  дізналися  під час  вирішення судом справи за їх позовом  до ОСОБА_9 та        ОСОБА_10 з приводу приватизації земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача , пояснення  осіб які з’явилися у судове засідання , вивчивши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів  задовольняє апеляційну скаргу частково з таких підстав та мотивів.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного  судочинства , вирішив справу згідно зі законом.

    Колегія суддів вважає, що ці вимоги закону при вирішенні даної справи судом порушені.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і визнаючи за ними право власності  на самочинно побудовані приміщення  суд послався на те, що згідно висновку  експертного будівельно – технічного дослідження від 18 січня 2010 року збудоване ними нерухоме майно відповідає   державним будівельним  нормам щодо  санітарно – гігієнічних вимог, архітектурного планування , конструктивного рішення, пожежної безпеки та  санітарних норм. Їх технічний стан  є задовільним і не викликає  загрози проживанню.

Проте з такими висновками суду погодитися не можливо, оскільки  суд дійшов до них з порушенням  норм  матеріального та процесуального права.

Вирішуючи справу суд залишив  поза увагою вимоги ст.358 ЦК України про те, що право  спільної часткової власності  здійснюється  співвласниками  за їхньою згодою.

З матеріалів справи вбачається, що крім позивачів співвласниками  будинку є й інші особи, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8  думка яких з  приводу  здійсненої позивачами  добудови  судом не з’ясовувалася і які  до участі у справі  не залучалися, хоча спір  стосується  їхніх  прав і обов’язків.

Крім  того, суд  неправильно застосував норми      матеріального права, які регулюють  питання самочинного будівництва.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України  житловий  будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються  самочинним будівництвом , якщо вони збудовані  або будуються на  земельній ділянці, що не відведена  для цієї мети, або  без  належного  дозволу  чи  належно затвердженого проекту, або з  істотними  порушеннями  будівельних норм і правил.

Цією нормою передбачено загальне правило про те, що  особа, яка  здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває  права  власності  на  нього ( ч.2 ст.376 ЦК ).

Право власності  на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням суду визнане за особою, яка  здійснила самочинне будівництво, лише у  випадках , передбачених  ст.376 ЦК. Зокрема за особою - власником  (користувачем)  земельної ділянки,  яка здійснила  самочинне будівництво на цій ділянці, якщо  це не порушує права інших осіб.

Вирішивши справу без    співвласників спірного домоволодіння ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8   суд не встановив , чи не порушені  їхні права проведеним ОСОБА_9 та ОСОБА_10 будівництвом.

Суд також не врахував, що відповідно до вимог  ст.30№  закону   «Про  планування і забудову територій» ( в редакції яка діяла  на час розгляду справи судом)  прийняття в експлуатацію  закінчених  будівництвом  об’єктів  здійснюється  на підставі  сертифіката відповідності, який видається    інспекціями державного архітектурно – будівельного контролю.  Порядок  прийняття  в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 8 жовтня 2008 року.

З врахуванням вимог вищевказаних  нормативних документів на можна визнати  правильним посилання суду,  як на підставу задоволення позову,  на висновок  експертного будівельно – технічного дослідження від 18 січня 2010 року про те, що збудоване позивачами нерухоме майно відповідає   державним будівельним  нормам щодо  санітарно – гігієнічних вимог, архітектурного планування , конструктивного рішення, пожежної безпеки та  санітарних норм. Їх технічний стан  є задовільним і не викликає  загрози проживанню.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду  постановлене з порушенням норм матеріального права. Тому воно підлягає до скасування як незаконне , з ухваленням нового рішення про відмову у позові відповідно до положень ст.309 ЦПК України.

    Керуючись ст. ст. 303,304,307,309 ЦПК України,  колегія суддів ,–

в и р і ш и л а

    А пеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково. Рішення Придніпровського  районного суду  м. Черкаси  від 6 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до Черкаської міської ради та її виконавчого комітету  про визнання  права  власності, -  скасувати.

У позові ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до Черкаської міської ради та її виконавчого комітету  про визнання  права  власності, -  відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення  і може бути оскаржене у касаційному  порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

Вірно.

Суддя                                                                                                                     В. Іваненко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація