Справа № 2-3569

                                                                                                                                                 2010р.

                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    1 листопада 2010р. Печерський районний суд м. Києва

    в складі : головуючого – судді Рейнарт І.М.

                           при секретарі – Віштак С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Науковець", третя особа: Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації

– про визнання права власності на квартиру –

                                                встановив:

позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. її сестри ОСОБА_2, посилаючись на те, що вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу її свідоцтва про право на спадщину на вказану квартиру, однак, їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що пайовий внесок за зазначену квартиру виплачувався її сестрою під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 та після його смерті у 1991р., і повністю був виплачений станом на 3 лютого 1992р.

Позивачка стверджує, що оскільки пайові внески за квартиру були повністю сплачені, ОСОБА_2 постійно проживала у вказаній квартирі та була членом ЖБК "Науковець", квартира була оформлена на її ім'я, вона за нормами законодавства, яке діяло на час її смерті, набула право власності на спірну квартиру.

Позивачка вважає, що оскільки матері померлого ОСОБА_3 – ОСОБА_4 судом було відмовлено у задоволенні її позову про визнання за нею права власності на спірну квартиру, а вона являється єдиною спадкоємицею померлої ОСОБА_2, яка у встановлений законом спосіб та термін прийняла спадщину, тому є всі законні підстави для визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування після ОСОБА_2

У судовому засіданні представники позивачки позов та його підстави підтримали.

Представник Житлово-будівельного кооперативу "Науковець" у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що на момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 пайові внески по спірній квартирі залишились невиплаченими на суму 729крб. 45коп., і ОСОБА_2 3 лютого 1992р. було сплачено тільки 75крб., а залишок суми у розмірі 654крб. 45коп. надійшов на рахунок кооперативу вже після смерті ОСОБА_2 у жовтні 1992р.

Представник відповідача стверджує, що ОСОБА_2 приховала наявність іншого спадкоємця ОСОБА_3, його матері, яка також мала право на отримання його спадщини, тому безпідставно їй правлінням кооперативу була видана довідка про те, що вона повністю виплатила пай за спірну квартиру і квартира була зареєстрована на неї.

Представник Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації у судове засідання не з'явився, в.о. директора Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" за дорученням управління направив до суду листа з проханням проводити розгляд справи у відсутність їх представника і зазначив, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду, тому суд визнав за можливе проводити судовий розгляд справи без участі представника третьої особи.

                                              - 2 -

    Вислухавши сторони, приймаючи до уваги позицію третьої особи, вивчивши надані документи, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була надана у користування ОСОБА_3 на сім'ю із двох чоловік: він та його дружина ОСОБА_2, на підставі ордеру № 025462, виданого 15 квітня 1981р. виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів на підставі рішення виконкому  Київської міської ради народних депутатів  від 17 березня 1981р. № 425 (с.с.8).

Згідно довідки відділу по керівництву організацією і діяльністю ЖБК Київського міськвиконкому від 18 листопада 1976р., членом ЖБК "Науковець" з 11 вересня 1972р. затверджений ОСОБА_3, який 22 листопада 1976р. вніс перший пайовий внесок в розмірі 2400 карбованців на рахунок кооперативу (с.с.62, 63 справи № 2-427-1/02).

7 жовтня 1977р. ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_5, яка змінила прізвище на ОСОБА_3 (с.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (с.с.7 справи № 2-427-1/02).

Відповідно до довідки ЖБК "Науковець" від 24 листопада 1992р. станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 пайовий внесок за спірну квартиру був внесений у розмірі 7115руб. 68 коп. (с.с.39 справи № 2-427-1/02).

Балансова вартість квартири становить 7988руб. 55коп., тому залишок пайового внеску на момент смерті ОСОБА_3 становив 872крб. 87коп.

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_3 пайовий внесок за квартиру не був повністю виплачений, тому спадковим майном ОСОБА_3 були паєнакопичення.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2007р. поділено спадщину  ОСОБА_3 та визнано за ОСОБА_4, матір'ю спадкодавця, право власності в порядку спадкування на паєнагромадження в сумі 2 378крб. 92коп., а за ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування на паєнагромадження в сумі 2357крб. 84коп. Рішення набрало законної сили (справа № 2-427-1/02, с.с.510-514).

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 померла (с.с.9).

Згідно матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2, заведеної Шостою київською державною нотаріальною конторою, із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 до нотаріальної контори 22 жовтня 1992р. звернулася ОСОБА_1, позивач по справі (с.с.58).

Відповідно до листа Київського міського БТІ від 27 липня 2010р. встановлено, що право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано на підставі довідки ЖБК "Науковець" № 33 від 24 березня 1992р. (с.с.52).

Згідно зазначеної довідки, ОСОБА_2 повністю внесла пайовий внесок за квартиру у лютому 1992р. та є членом ЖБК з 3 березня 1992р. (с.с.53).

З наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_2 у лютому 1992р. внесла пайовий внесок за квартиру у розмірі 75руб. (с.с.104, 105), а залишок пайового внеску у розмірі 654руб. 45коп. надійшов на рахунок кооперативу 8 жовтня 1992р., після смерті ОСОБА_2, платіжним дорученням заводу "Радіовимірювач" (с.с.106).

Вказані обставини також підтверджені довідкою Київського заводу "Радіовимірювач" від 10 листопада 1992р. (с.с.16 т.2 справи № 2-427-1/02).

Виходячи з наданих документів, судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. пайовий внесок за спірну квартиру повністю внесений не був, а відповідно до довідки ЖБК "Науковець" сплачений тільки станом на 1 листопада 1992р. (с.с.7 т.1 справи № 2-427-1/02).

Разом з тим суд вважає необхідним зазначати, що з приведених вище розрахунків вбачається, що повністю пайовий внесок, враховуючи балансову вартість квартири та внесені пайові внески, як до смерті ОСОБА_3, так і після, виплачений не був (7988,55-7115,68-75-654,45=143,42).

З виписки з протоколу зборів уповноважених членів ЖБК "Науковець" від 3 березня 1992р. встановлено, що ОСОБА_2 була прийнята в члени кооперативу, на неї була переоформлена спірна квартира та паєнакопичення по ній станом на квітень 1991р. згідно свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом (с.с.17 т.2 справи № 2-427-1/02).

У судовому засіданні встановлено, що 26 лютого 1992р. державним нотаріусом

                                            - 3 -

Шостої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право власності на спадкове майно ОСОБА_3, що складається з 1/2 частини паєнагромаджень у ЖБК "Науковець" у сумі 7115крб.68коп., та про право власності на 1/2 частину спільного майна набутого в шлюбі з ОСОБА_3, яке складається з паєнагромаджень у ЖБК "Науковець" у сумі 7115крб. 68коп. (с.с.79, 80).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 9 липня 2002р. вказані свідоцтва про право власності та про право власності на спадщину за законом, видані ОСОБА_2 26 лютого 1992р., визнані недійсними. Дане рішення залишено без змін рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2007р.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні встановлено, що пай за спірну квартиру не був повністю виплачений ОСОБА_2 на день її смерті, а рішенням суду від 13 вересня 2007р. пайовий внесок за спірну квартиру, який був визнаний судом спадковим майном ОСОБА_3, був поділений між його спадкоємцями і за ОСОБА_2 визнано право власності тільки на частину пайового внеску.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про власність", який діяв на момент відкриття спадщини ОСОБА_2, член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на це майно.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 не набула права власності на спірну квартиру відповідно до вимог законодавства, яке діяло за її життя та на момент смерті.

Твердження позивачки та її представників, що наявність реєстраційного посвідчення від 19 травня 1992р., згідно якого підтверджено право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру, та рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 958 від 1 вересня 1992р. про закріплення за ОСОБА_2 спірної квартири (с.с.30, 32) є доказами того, що ОСОБА_2 у законний спосіб набула права власності на спірну квартиру, тому була її належним власником і квартира є її спадковим майном, суд вважає безпідставним, так як у судовому засіданні було встановлено, що реєстраційне посвідчення було видано на підставі та з врахуванням документів, які у подальшому були визнані рішенням суду недійсними.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 травня 2009р. встановлено, що ОСОБА_2 належало 2357крб. 84коп., як спадкоємцю після смерті чоловіка ОСОБА_3, 729крб. 45коп., внесених нею після смерті ОСОБА_3, та 1178крб. 68коп. від суми внесеної за сумісне життя подружжя, а всього належать пайові внески у сумі 4265крб. 97коп. від вартості квартири. У даній ухвалі суду також надана оцінка свідоцтву про право власності на квартиру ОСОБА_2 (с.с.38-42 т.2 справи 2-427-1/02).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у судовому засіданні встановлено, що спадковим майном ОСОБА_2 є паєнакопичення у ЖБК "Науковець" по спірній квартирі, а не сама спірна квартира, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, яка діяла на момент відкриття спадщини ОСОБА_2,  при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

У судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_2 мала спадкоємців за законом першої черги, відповідно до матеріалів спадкової справи її спадщину у визначений законом строк прийняла позивачка, яка є сестрою померлої, тому позивачка має право на отримання спадщини ОСОБА_2 у вигляді пайових внесків.

 Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у

                                                 - 4 -

справі.

Позивачкою не були заявлені позовні вимоги про визнання права власності на спадщину ОСОБА_2, у тому числі і на пайові внески, які належні їй у ЖБК "Науковець", тому суд не приймає рішення з даного предмету.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про власність", ст. 530 ЦК України (в редакції 1963р.), ст.ст. 11, 60, 61, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд

                                  вирішив:

у позові ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Науковець" про визнання права власності на квартиру відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.      

                                          СУДДЯ