ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 р. Справа № 2-а-4927/08/0270
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
за участю представників сторін:
позивача : Ноєренчук В.Г., представник на підставі довіреності
відповідача : Волощук В.О., Мартинюк С.В., представники на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: закритого акціонерного товариства "Укрметалпостач"
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
Закрите акціонерне товариство «Укрметалпостач» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення № 9 від 21.02.2008 року.
Позов мотивовано наступним.
21.02.2008 року ЗАТ «Укрметалпостач» отримало від ДПІ у м. Вінниці рішення № 9 від 21.02.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. З даним рішенням позивач не погоджується, оскільки відповідач вирішив застосувати до платника податків заходи стягнення узгодженої суми податкового боргу, натомість вказаний борг є неузгодженим, у зв’язку з оскарженням у судовому порядку. Так, на час звернення до суду з позовом, податкового повідомлення – рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000932309/0 від 18.10.2006 року, на підставі якого ДПІ у м. Вінниці вважає наявність у позивача податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 1670672 грн., оскаржується в судовому порядку. Так як процедура апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення – рішення не закінчена, відповідач не мав права на прийняття рішення № 9 від 21.02.2008 року. Також позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, оскільки останнє не містить посилання на норми законодавства, яке надає відповідачу право на прийняття такого рішення.
Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ у м. Вінниці № 9 від 21.02.2008 року.
Ухвалою суду від 18.07.2008 року вжито заходів забезпечення адміністративного позову та зупинено дію рішення №9 ДПІ у м. Вінниці від 21.02.2008 року та заборонено відповідачу вчиняти будь-які дії стосовно виконання вказаного рішення до моменту розгляду справи по суті.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову. Зокрема, вказали, що позивач перебував на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, в січні 2008 року взятий на податковий облік в ДПІ у м. Вінниці, у зв’язку із зміною місця знаходження, з сумою податкового боргу 1670672 грн. Вказаний борг виник на підставі поданих підприємством податкових декларацій №100957 від 20.04.2007 року, №179473 від 02.07.2007 р., № 236324 від 20.07.2007 року, № 306776 від 20.09.2007 року. Враховуючи наявність у позивача узгодженого податкового боргу відповідачем, у відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняв рішення № 9 від 21.02.2008 року. Крім того, звернуто увагу суду на те, що на час прийняття оскаржуваного рішення у позивача був наявний борг, сформований не на підставі рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000932309/0 від 18.10.2006 року, а на підставі поданих позивачем декларацій з ПДВ. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва №158883 від 11.02.2004 року ЗАТ «Укрметалпостач» зареєстроване юридичною особою, місцезнаходження вул. К. Маркса, 11, м. Вінниця.
У відповідності до довідки №10493/07 ЗАТ «Укрметалпостач» включене до ЄДРПОУ.
Податковим повідомленням – рішенням №0000932309/0 від 18.10.2006 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковим деклараціям № 233049 від 20.10.2005 року за вересень 2005 року в розмірі – 1230374 грн., № 263938 від 21.11.2005 року за жовтень 2005 року – 43810 грн. , № 560056 від 20.01.2006 року за грудень 2005 року – 234314 грн., №14119 від 20.02.2006 року за січень 2006 року – 189403 грн., а всього на загальну суму 1697901 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку і постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 року, у адміністративній справі № 2-а-263/09/0270, позов ЗАТ «Укрметалпостач» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення № 0000932309/0 від 18.10.2006 року. Таким чином, постанова суду від 30.04.2009 року набула законної сили 20.07.2010 року.
Разом з тим, відповідно до податкових декларацій по податку на додану вартість, поданих позивачем, останній визначив, що сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить по податковим деклараціям: №100957 від 20.04.2007 року – 290267 грн.; № 179473 від 02.07.2007 року – 42568 грн. та 2128 грн.; № 236324 від 20.07.2007 року – 1096 грн.; № 306776 від 20.09.2007 року – 1334443 грн.
ДПІ у Печерському районі м. Києва направлялись позивачу перша податкова вимога №1/3366 від 13.04.2007 року на суму 48,19 грн. та друга податкова вимога № 2/5696 від 16.06.2007 року на суму 290315,19 грн. У зв’язку з незнаходженням позивача за місцем розташування (місцезнаходження), у відповідності до п.п. 5.8 ст. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001 року № 266, вищевказані податкові вимоги ЗАТ «Укрметалпостач» розміщені на дошці податкових оголошень.
Відповідно до податкових декларацій по податку на додану вартість за період з січня 2008 року позивач звітує до ДПІ у м. Вінниці.
Рішенням № 9 від 21.02.2008 року заступником начальника ДПІ у м. Вінниці вирішено застосувати до платника податків ЗАТ «Укрметалпостач» заходи стягнення узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок тих активів, прав власності по яких він набуде у майбутньому.
У відповідності до акту опису № 6 від 21.05.2008 року затвердженого заступником начальника ДПІ у м.Вінниці від 21.05.2008 року, проведено опис активів, що знаходяться по вул. К. Маркса, 11 в м. Вінниці, а саме: офісної техніки та автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT всього на загальну суму 182450,90 грн.
Відносини, з приводу яких у сторін виник спір врегульовані Законом України “Порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі – Закон № 2181).
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.
Як встановлено судом з податкових декларацій поданих позивачем, сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить по податковим деклараціям: №100957 від 20.04.2007 року – 290267 грн.; № 179473 від 02.07.2007 року – 42568 грн. та 2128 грн.; № 236324 від 20.07.2007 року – 1096 грн.; № 306776 від 20.09.2007 року – 1334443 грн.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку.
У відповідності до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Як встановлено судом, на день прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, позивач не надавав уточнюючих розрахунків до вищевказаних податкових декларацій, а органами державної податкової служби були надіслані податкові вимоги, які в силу п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону № 2181 є узгодженими.
Таким чином на день прийняття оскаржуваного рішення відповідачем у позивача був наявний узгоджений податковий борг.
У відповідності до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1 ст. 2 Закону № 2181, податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Так, згідно п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 2181, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
За таких обставин, у відповідача були всі законні підстави та повноваження на прийняття оскаржуваного рішення.
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що сума податкового боргу визначена на підставі податкового повідомлення – рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000932309/0 від 18.10.2006 року, яке скасовано судом. Так, з встановлених судом обставин, з'ясовано, що податковий борг сформований на підставі поданих позивачем податкових декларацій, являється узгодженим з дня подання цих декларацій.
Разом з тим, своїм рішенням № 9 від 21.02.2008 року відповідач не визначає суму податкового боргу, а лише вказує на його наявність та намір податкового органу застосовувати заходи щодо погашення цього боргу.
Таким чином, оскаржуване рішення відповідача не породжує для позивача якихось нових правових наслідків.
Самі ж заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, застосовані відповідачем при опису активів позивача, що підтверджується актом опису № 6 від 21.05.2008 року.
Стосовно форми оскаржуваного рішення, то вона затверджена Порядком стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 538 від 15.04.2002 року, та наведена в додатку № 1 до вказаного Порядку.
Форма прийнятого відповідачем рішення відповідає вимогам що до нього ставляться Порядком № 538.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При вирішенні справи суд також керувався наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
З урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог, та відсутністю необхідності у заходах забезпечення позову, суд скасовує ці заходи застосовані ухвалою суду від 18.07.2008 року.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 72 79, 86, 94, 118, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. В задоволення адміністративного позову закритого акціонерного товариства "Укрметалпостач" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення заступника начальника Державної податкової інспекції у м.Вінниці № 9 від 21.02.2008 року, - відмовити повністю.
2. Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову застосовані ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2008 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 01.11.10
Суддя Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
25.10.2010