Справа № 2-422/2010 р.
РІШЕННЯ
іменем України
3 листопада 2010 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого – судді Дикого В.М.,
за участі секретарів с/з Ями С.С., Недолуги Д.С., Герасимчук Н.Ю.,
відповідача ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про зобов’язання зарити траншею та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6 подав до Носівського районного суду Чернігівської області позовну заяву, в якій просив зобов’язати ОСОБА_4 зарити траншею та стягнути з ОСОБА_4 на його користь 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що будинок, який розташований в АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Без погодження з ОСОБА_6, з порушенням правил безпеки ОСОБА_4 розпочав копальні роботи біля зазначеного будинку. Від протиправних дій відповідача дружина позивача отримала ушкодження здоров’я – перелом пальця лівої стопи без зміщення. Позивач переживав з приводу отриманого дружиною ушкодження, внаслідок цього у нього порушилися нормальні життєві зв’язки. В травні 2010 року ОСОБА_4 спиляв телевізійну антену ОСОБА_6, а після звернення до правоохоронних органів підкинув антену за літню кухню. Неправомірні дії відповідача призвели до моральних страждань, які ОСОБА_6 оцінює в 5000 гривень.
Позивач в судові засідання не з’являвся, подавав до суду заяви, в яких зазначав, що він підтримує позовні вимоги та просить проводить судове засідання без його участі.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що до його дружини ОСОБА_7 в порядку спадкування перейшла у власність 1/2 частина будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 Іншим співвласником будинку є ОСОБА_6. Дружина відповідача вирішила газифікувати свою частину будинку, отримала в Носівському РГГ відповідні дозволи. ОСОБА_8 на прохання дружини вирив траншею для прокладання газової труби, огородив вказану траншею. Позивач пояснив, що телевізійна антена, яка належала ОСОБА_6, була в аварійному стані, в будь-який час могла задати шкоди майну чи здоров’ю інших осіб, а тому він спиляв цю антену.
Допитана в судовому засіданні як свідок дружина відповідача ОСОБА_7 дала показання, що вона є власником 1/2 частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Власником іншої частини будинку є ОСОБА_6. Після того, як рішенням Носівського районного суду Чернігівської області будинок було поділено в натурі, ОСОБА_7 вирішила газифікувати свою частину будинку. В травні 2010 року вона звернулася до Носівського РГГ, і уклала договір на виготовлення проектної документації. Після того, як Носівське РГГ виготовило цю документацію, ОСОБА_7 попросила свого чоловіка викопати траншею для прокладання газової труби.
Допитаний в судовому засіданні як свідок начальник проектної групи Носівського району по газопостачанню та газифікації Ічнянського УГГ ОСОБА_9 дав показання, що ОСОБА_7 виготовляла в Носівському РГГ проектну документацію на газифікацію будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 Після того, як від ОСОБА_10 та її чоловіка ОСОБА_6 надійшла інформація про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 незаконно газифікують будинок АДРЕСА_1 свідок особисто виїжджав по вказаній адресі, і виявив, що траншея для прокладання труби була огороджена, вирита згідно проектної документації. При газифікації будинку ніяких порушень вимог чинного законодавства допущено не було.
Вислухавши пояснення відповідача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов’язання зарити траншею та стягнення моральної шкоди, отриманої ОСОБА_11 внаслідок моральних переживань через отримання дружиною тілесного ушкодження, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що при газифікації своєї частини будинку ОСОБА_7 була виготовлена відповідна проектна документація. ОСОБА_4 на прохання дружини вирив траншею для прокладання газової труби. Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання, що газифікація будинку проводилася з дотриманням чинним норм і правил, розташування траншеї відповідало проектній документації, яка була виготовлена Носівським РГГ.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_6, як позивач, не виконав обов’язку, встановленого ч. 3 ст. 10 ЦПК України, – не довів протиправності дій відповідача ОСОБА_4.
Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (а.с. 18-20), оскільки дані особи не були допитані як свідки, за відсутності цих осіб суд не міг з’ясувати, у чому полягає протиправність дій ОСОБА_4.
Інформація, яка міститься у відповіді, адресованій ОСОБА_10 (а.с. 7) суд визнає такою, яка не має значення для вирішення справи. В судовому засіданні встановлено, що власником 1/2 частини будинку є ОСОБА_7 . Саме ця особа виготовила проектну документацію по газопостачанню.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання зарити траншею та про стягнення моральної шкоди, отриманої внаслідок моральних переживань через отримання дружиною тілесного ушкодження, ОСОБА_6 слід відмовити.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди внаслідок протиправного пошкодження майна, суд виходить з наступного.
У позовній заяві позивач вказував, що ОСОБА_4 самоправно спиляв антену, яка належить ОСОБА_6
Відповідач в судовому засіданні не заперечував того факту, що ця антена належить позивачу, не заперечував того, що він спиляв її. Ці дії відповідач пояснював тим, що за своїм станом антена могла завдати шкоди здоров’ю чи майну інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_4 протиправно пошкодив майно (антену) позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, є проявом моральної шкоди.
Враховуючи характер дій ОСОБА_4, вимоги розумності і справедливості, а також ті обставини, що через деякий час антена була повернена власнику, суд вважає, що достатнім для відшкодування ОСОБА_6 завданої моральної шкоди буде стягнення з ОСОБА_4 250 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 88, ст.ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_6 про зобов’язання зарити траншею та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 250 (двісті п’ятдесят) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження антени.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 12 (дванадцять) гривень 50 копійок на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 1 (одну) гривню 85 копійок на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Дикий